Рудяківська пересувна навчальна кошикарська майстерня: створення та функціонування (1905–1913 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(83).2022.259007Ключові слова:
майстерня, лозоплетіння, промисел, Переяслав, асортимент виробів, земський навчальний заклад, професійна освітаАнотація
У статті висвітлено історію створення та функціонування Рудяківської пересувної навчальної кошикарської майстерні (спеціалізувалася на виготовленні кошиків та інших побутових виробів із лози) у 1905–1913 рр. Проаналізовано природні, соціально-економічні обставини її становлення, асортимент і ринок збуту продукції, особливості організації навчального процесу. Наведено дані про техніко-технологічний процес виробництва. Актуальність статті визначила відсутність комплексних наукових досліджень, присвячених цій проблемі. Наукова новизна полягає у тому, що ця тема вперше стала об’єктом самостійного вивчення. Запроваджена до наукового обігу інформація органічно доповнює проблему становлення вітчизняної професійно-технічної освіти, поглиблює знання з історії Переяславщини. У процесі дослідження діяльності майстерні автори прийшли до висновку, що функціонування навчально-виробничого закладу сприяло підвищенню кваліфікаційного рівня місцевих майстрів з лозоплетіння, їх виробничої діяльності, позитивно вплинуло на економіку села, розширило можливості для місцевого населення отримувати професійну освіту, позначилося на розширенні мережі професійних закладів з підготовки кваліфікованих професійно-технічних працівників Переяславського повіту, демонструвало прогресивну роль земства в галузі розвитку місцевих промислів та ремесел. Встановлено, що розвитку лозоплетіння у досліджуваному регіоні сприяв ряд факторів: наявність тут значної кількості дешевої сировини, відносно нескладна технологія виробництва і завдяки цьому доступність її для усіх категорій селянського населення, можливість займатися виробництвом у вільний від сільськогосподарських робіт час, широкий ринок збуту, мінімальні затрати на організацію виробництва. Вивчення земського досвіду із запровадження навчально-виробничих майстерень, їх позитивних і негативних сторін має суттєве значення для реформування й розвитку системи сучасної освіти. В подальшому предметом дослідницької уваги можуть стати інші заклади професійно-технічної освіти Переяславського повіту, в тому числі й кошикарські навчальні майстерні в Гусинцях, Салькові.
Посилання
Weber, K. (1911). Basket Production and Culture of Willow. A Practical Guide to the Culture of the Basket Willow and the Making of Basketware and Basket Furniture. St. Petersburg. [in Rus.]
Babenko, L., Shulha, S., Zeliuk, V. (2012). Economic Activities of Poltava Provincial Zemstvo in the Second Half of the 19th Century – Early 20th Century: A Guidebook for the Profile Study [Historical and Economic Profiles]. PRIPEE; PNPU. Poltava, 80 p. [in Ukr.]
Materials and Tools. – Vine Weaving. [online] Available at: http://lozopletinnia.blogspot.com [in Ukr.]
Report of Pereyaslav County Zemstvo Council for 1902. (1903). Pereyaslav: Printing House of Lepsky and Wurman, Kubyshkin’s House. [in Rus.]
Report of Pereyaslav County Zemstvo Council for 1906. (1907). Pereyaslav: Printing House of Lepsky and Wurman, Kubyshkin’s house. [in Rus.]
Report of Pereyaslav County Zemstvo Council for 1907. (1908). Pereyaslav: Printing House of Lepsky and Wurman, Kubyshkin’s house. [in Rus.]
Report of Pereyaslav County Zemstvo Council for 1908. (1909). Pereyaslav: Printing House of Lepsky and Wurman, Kubyshkin’s house. [in Rus.]
Pohorilyi, M. (2015). Wickery Craft in the Middle Upper-Dnieper Region. Pereiaslavika: Scientific Notes of the National Historical and Ethnographic Reserve “Pereyaslav”: Collected Scientific Articles, Vol. 9 (11), pp. 256–259. [in Ukr.]
Resolutions of Pereyaslav Regular County Zemstvo Assembly of the L Convocation in November 1914 and the Extraordinary Zemstvo Assemblies on March 28 and August 10, 1914. (1915). Pereyaslav: Printing House of Lepsky and Vurman, Kubyshkin’s House. [in Rus.]
A Set of Resolutions of Pereyaslav Regular County Zemstvo Assembly of the 30th Convocation in September 1894. (1895). Pereyaslav: Printing House of Lepsky and Wurman, Naidis house. [in Rus.]
A Set of Resolutions of Pereyaslav Regular District Assembly of the 43rd Convocation in October 1907 and the Extraordinary Zemsky Assemblies on January 26 and July 1, 1907. (1908). Pereyaslav: Printing House of Lepsky and Wurman, Kubyshkin’s house. [in Rus.]
Code of Resolutions of the Pereyaslav Regular County Zemstvo Assembly of the 48th Convocation in September 1911 and the Extraordinary Zemsky Assemblies on April 29 and November 20, 1911. (1912). Pereyaslav: Printing House of Lepsky and Vurman, Kubyshkin’s house. [in Rus.]
A Set of Resolutions of Pereyaslav Regular County Zemstvo Assembly of the 49th Convocation of 1912. (1913). Pereyaslav: Printing House of Lepsky and Wurman, Kubyshkin’s house. [in Rus.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олена Жам, Валентина Молоткіна Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).