«Тут все: гармонія, краса та досконалість, природа вся в один акорд злилася…» (До 145-річчя з дня народження та 90-річчя з дня смерті Максиміліана Олександровича Волошина)

Анотація

Стаття присвячена життю і творчій діяльності мислителя, поета, художника Максиміліана Олександровича Волошина, річниці з дня народження й дня смерті якого виповнюються в цьому році. Розкрито біографічні сторінки, показано різнобічність і яскравість його таланту. М. Волошин відіграв значну роль у розвитку українського культурно-мистецького життя кінця XIX – перших десятиліть XX ст. Він був високоосвіченою людиною: поет, публіцист, літературний і мистецький критик, художник, філософ, мав парадоксальне мислення. Саме у Криму, в Коктебелі, до М. Волошина приходило натхнення, тут він розкрив у собі художній дар і став талановитим акварелістом, написав більшість своїх творінь, які відбивають його зв’язок з півостровом. Він написав Кіммерію не з натури, а своїм власним методом закінченого зображення. Завдяки цьому побачили світ його улюблені кримські пейзажі з віршованими написами. Будучи представником символізму й акмеїзму, в поезії та малярстві він відображав історію та природу Криму. Художник хотів, щоб, дивлячись на картину, людина хотіла пройти по цій землі і вдихнути повітря на повні груди. Максиміліан Олександрович заперечував російськість Криму і засуджував його завоювання Російською імперією та практику російського панування в ньому.
Творчість митця довгий час не була адекватно оцінена, тому маємо об’єктивно продовжити її вивчення з метою з’ясування значення його творчої спадщини в тогочасному суспільному житті та винесення досвіду й уроків для майбутніх поколінь українців і росіян.