Луцька пожежа 1617 р.: спроба реконструкції події та її роль в розвитку релігійних відносин у місті (1620–1630-ті рр.)
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(84).2022.263014Анотація
Стаття присвячена пожежі в Луцьку, що сталась у ніч з 21 на 22 березня 1617 р. Автор встановив час і ймовірну причину пожежі, визначив масштаби стихійного лиха та окреслив межі його поширення. Зазначається, що вогнем була знищена або серйозно пошкоджена частина міських кварталів і вулиць над річкою Стир разом із Ринком, двома унійними церквами, «руським» шпиталем, вірменською церквою та католицьким костелом. Висловлено припущення, що вогонь зупинили мури Окольного замку, який, разом із Вишнім замком, суттєво не постраждав від стихії.
Встановлено, що мешканці Луцька в умовах поширення вогню докладали зусиль для порятунку приватного та церковного майна. Зокрема, їхніми зусиллями було врятовано дзвони, ікони, церковне начиння та інше майно Покровської та Миколаївської церков. Водночас документи засвідчують факти мародерства, які скоювали жовнірські пахолки й окремі мешканці Луцька на Ринку та в інших районах міста в умовах хаосу, котрий викликала пожежа.
Зазначено, що пожежа завдала великих збитків міській економіці; щоб подолати наслідки стихійного лиха, король Сигізмунд ІІІ надав Луцьку низку економічних пільг. Також автор статті стверджує, що пожежа 1617 р. дезорганізувала послаблену Унійну церкву, яка мала обмежений вплив на мешканців міста (як міщан, так і шляхту) й виявилася нездатною швидко відновити знищену інфраструктуру під її юрисдикцією. Це створило передумови для поступового переходу земельних ділянок зі знищеними вогнем об’єктами до рук православних та римо-католиків. У результаті на місці згорілого шпиталю було зведено Хрестовоздвиженську церкву, при якій організувалося православне братство, вплив котрого поширився далеко за межі Луцька. Ділянка, де стояла знищена пожежею Миколаївська церква, з часом перейшла у володіння римо-католиків, які на місці унійного храму звели монастир оо. боніфратрів, який став широко відомий своєю доброчинністю.
Посилання
The Archive of Ukrainian Church (2014). Series 2. Issue 1. History of Lutsk Brotherhood and Brotherhood Monastery. Lutsk: Terezhy, 688 p. [in Ukr.]
The Archives of Southwestern Russia Published by the Temporary Commission for the Study of Ancient Acts (1869). Vol. 1. Part 5 (1869). Kiev: Korchak-Novitsky, 638 p. [in Rus.]
BALUKH, V. (2007). History of Ancient Civilization. In 3 vol. Vol. 1. Ancient Greece. Chernivtsi: Our Books, 656 p. [in Ukr.]
DOVBYSHCHENKO, M. (2008). Nobility of Volyn in Religious Movements (Late 16th – the First Half of 17th Cent.). Kyiv: Serhiychuk, 882 p. [in Ukr.]
DOVBYSHCHENKO, M. (2007). Ascetic of Chistian Charity: Lutsk Canon Baltasar Tyshka. In: Proseminariy. Medievistyka, istoria Tserkvy, nauky I kultury (Proseminarium: Medieval Studies, History of Church, Science and Culture). Vol. 6, pp. 220–227. [in Ukr.]
SARBEI, V., ZAMKOVYI, P., POPYK, V., ed. (1983). History of Kyiv. Vol. 2. Kyiv: Naukova Dumka (Scientific Thought), 464 p. [in Rus.]
MASLOV, L. (1939). Architecture of Old Lutsk. Lviv: Art, 54 p. [in Ukr.]
DOVBYSHCHENKO, M., comp. (2001). Documents on the History of the Union in Volhynia and Kyiv Regions of the Late 16th – the First Half of 17th Century. Vol. 3 (1) of The Monuments. Kyiv: Printing House 03680, 464 p. [in Ukr.]
TACITUS CORNELIUS (1993). Annales. Short Works. Vol. 2 History. Sankt-Petersburg: Science, 736 p. [in Rus.]
TRONEVYCH, P., KHILKO, M., SAICHUK, B. (2001). Lost Christian Temples of Lutsk. Lutsk: Dikson, 80 p. [in Ukr.]
The Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]
KOBIERZYCKI, S. (1655). Historia Vladislai Poloniae et Sueciae principis. Dantisci: sumptibus Georgii Försteri S.R.M. bibliopolae, 956 p.
STECKI, T. (1876). Łuck starożytny i dzisiejszy. Kraków: Czas, 232 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Михайло Довбищенко Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
