Кримінальні справи як джерело з історії повсякдення парафіяльного духовенства Волині початку XVII ст.
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(85).2022.267871Ключові слова:
повсякдення, парафіяльне духовенство, кримінальний злочин, народна мова, історія одягу, ВолиньАнотація
Статтю присвячено проблемам повсякденного життя парафіяльного духовенства Волині литовсько-польської доби. Зазначено, що подібна тема важлива в контексті вивчення культурно-національного руху на українських землях на межі XVI–XVII ст. Підкреслено важливість кримінальних справ повітових судів Волинського воєводства для дослідження проблем повсякдення всіх верств українського населення цієї доби, зокрема парафіяльного духовенства. Автор висловив думку, що в кримінальних справах відкладалися свідчення щодо повсякдення, які не могли бути зафіксовані в інших джерелах, доступних сучасним науковцям.
Метою статті є розкриття низки аспектів повсякденного життя парафіяльного духовенства Волині на прикладі протестації священика з села Біскупичі о. Григорія Жуковича, а також свідчення возного в цій справі. Аналіз злочину Костянтина Гулевича – побиття потерпілого, а також зґвалтування та пограбування його дружини (в інтерпретації потерпілого) дав можливість зробити такі висновки: по-перше, злочин мав не лише сексуальний мотив та бажання грабунку. Злочинець також прагнув принизити соціальну гідність потерпілої. Це виявилось у її переодягненні в селянський одяг і насильницькій стрижці за селянським стилем. По-друге, на основі протестації та свідчення возного вдалося виявити додаткові відомості про історію українського вбрання. Згідно з переліком відібраних речей було зроблено висновок, що попадя мала досить коштовний одяг і могла собі дозволити носити срібні та золоті прикраси. Насильницьке вбрання потерпілої у селянський одяг дало додаткові уявлення про те, що носили тодішні селяни. По-третє, текст протестації дав можливість виявити звороти тодішньої народної мови на прикладі як окремих слів, так і фразеологізмів. Окрім того, було виявлено архаїчний термін, що стосувався метрології тих часів і сягав корінням княжої доби. Наостанок було зроблено висновок про перспективність подальшого дослідження матеріалів кримінальних справ для вивчення широкого кола проблем, пов’язаних з українським повсякденням литовсько-польської доби.
Посилання
DOVBYSHCHENKO, M. (2020). Everyday Life of the Ukrainian Parochial Clergy of the Late 16th – First Half of the 17th Century (Based on the Work «Perspective» by Cassian Sakowicz). Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Issue 3 (76), pp. 21–40. [in Ukr.]
DOVBYSHCHENKO, M. (2021). «Let Ruthenia Teach Ruthenians in Ruthenian» Education and «Ruthenian Language» in the Works «Desiderosus» (1625) and «Perspektiwa» (1642) by Cassian Sakovych. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Issue 2 (79), pp. 101–109. [in Ukr.]
DOVBYSHCHENKO, M. (2020). The Role of the «Ruthenian Language» in the Religious Life of Ukraine in the 1st Half of the 17th Century (According to Cassian Sakowicz’s Introduction to his Work «Desiderosus»). Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Issue 4 (77), pp. 21–32. [in Ukr.]
DOVBYSHCHENKO, M. (2022). Nobility in the Parish Clergy of Volhynian Voivodoship: the Experience of Social Communications in Ukraine of the Polish-Lithunian Period. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Issue 1 (82), pp. 120–130. [in Ukr.]
MELNYCHUK, O., eds. (1982). Etymological Dictionary of the Ukrainian Language: in 7 Vol. Kyiv: Naukova dumka, Vol. 1, 632 p. [in Ukr.]
KONDRATIUK, R. (2001). Sources for the History of the Uniate Church of Southeastern Volyn in the Second Half of the 18th Century. Arkhivy Ukrainy (Archives of Ukraine), № 4–5, pp. 98–110. [in Ukr.]
ONATSKY, Ye. (1958). Ukrainian Small Encyclopedia. Book III. Buenos-Aires: UAO Church in Argentina Administration Print, pp. 303–403. [in Ukr.]
ONATSKY, Ye. (1960). Ukrainian Small Encyclopedia. Book V. Buenos-Aires: UAO Church in Argentina Administration Print, pp. 567–692. [in Ukr.]
ONATSKY, Ye. (1960). Ukrainian Small Encyclopedia. Book VII. Buenos-Aires: UAO Church in Argentina Administration Print, pp. 823–948. [in Ukr.]
POSOKHOVA, L. (2007). «Exile is a Place for Marriage...». Marriage Strategies of Priests in the Context of Socio-Cultural Conflict in Ukraine in the 18th Century. Almanakh gendernoy istorii (Adam and Eva. Almanac of Gender History), № 13, pp. 39–54. [in Rus.]
HUMETSKA, L., KERNYTSKYI, I., et. al., eds., HRYNCHYSHYN, D., et. al., comp.. (1977). Dictionary of the Old Ukrainian Language of the 14th – 15th Centuries: In 2 Vol. Kyiv: Naukova dumka, Vol. 1, 630 p. [in Ukr.]
Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]
YAREMENKO, M. (2008). Educational Level of Parish Clergy. Proseminarii: Mediievistyka. Istoriia Tserkvy, nauky i kultury (Proseminarium: Medieval Studies, History of Church, Science and Cukture). Kyiv, Issue 7, pp. 269-299. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Михайло Довбищенко Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
