Вплив повномасштабної агресії Росії проти України на сучасний етнокультурний і національно-патріотичний розвиток українського студентства: соціологічний вимір
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(85).2022.268294Ключові слова:
Україна, українці, повномасштабна агресія Російської Федерації, соціологічне опитування, етнокультурні процеси, «русский мир»Анотація
У статті за матеріалами соціологічного опитування проаналізовано вплив повномасштабної агресії Російської Федерації проти України на сучасний етнокультурний і національно-патріотичний розвиток українського студентства. Доведено, що результати соціологічного дослідження дають можливість фахово охарактеризувати вплив політики російського неоімперського реваншизму на етнокультурні ознаки та інші, пов’язані з ними, у середовищі студентської молоді. Показано, що студентство як соціокультурна спільнота характеризується певною спільністю поглядів, соціальних норм, ціннісних систем, настанов та інтересів. Зазначено, що з 24.02.2022 року, в результаті агресії Росії, стався різкий перелом в ідеологічних поглядах українського студентства щодо будь-яких маркерів, пов’язаних із країною-агресором. Відбулася «декомунізація» та «дерусифікація» студентської думки: усе «радянське» тепер сприймається ними як російське й вороже. Розкрито, що рівень мовної самоідентифікації студентської молоді, за результатами соціологічного опитування, стабільно зростає, а війна як виклик для всього суспільства тільки прискорює цей процес, тому українська мова як один із наріжних каменів державності сьогодні лише зміцнюється, і лінії протистояння у цьому питанні зникають. Виявлено, що, на думку більшості опитаних студентів, повномасштабна військова агресія РФ проти України призвела до консолідації українського суспільства й зміцнення патріотичних почуттів громадян, тому абсолютна більшість опитаних приєдналася до спротиву російській агресії в Україні. Згідно з опитуванням студентство дуже цікавлять події, що відбуваються в Україні під час російської військової агресії, яка розпочалася в 2014 р., переважна частина з них відчуває відповідальність за долю України й переконана, що може вплинути на її майбутнє. З’ясовано, що понад половина опитаних підтримують отримання Томосу про автокефалію Православної Церкви України.
Посилання
VYSHNIAK, O. (2015). Historical Regions of Ukraine: Typology Criteria, Sociocultural Differences and Political Consciousness. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh (Sociology: Theory, Methods, Marketing), № 2, pp. 18–29. [in Ukr.]
DOLIA, I., KLYMENKO, O. (2017). Obverse and Reverse of Donbas: Realities of Today. Kharkiv: NTU “Kharkiv Polytechnic Institute”, 147 p. [in Ukr.]
IVASHCHENKO-STADNYK, K. (2017).
The Social Challenge of Internal Resettlement: Hybrid Contours of the Ukrainian “Case”. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh. (Sociology: Theory, Methods, Marketing), № 2, pp. 26–28. [in Ukr.]
KASIANOV, H. (1999). Theories of Nation and Nationalism. Kyiv: Lybid, 352 p. [in Ukr.]
Round table: “To the 26th Anniversary of the State Independence of Ukraine: Trends of Changes in Public Opinion.” (2017). Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh. (Sociology: Theory, Methods, Marketing), № 4, pp. 207–212. [in Ukr.]
Round table: “Modern Mass Consciousness: Dynamics and Trends of Development.” (2015). Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh. (Sociology: Theory, Methods, Marketing), № 1, pp. 174–198. [in Ukr.]
LIBANOVA, E. (2014). Forced Resettlement from Donbas: Scope and Challenges for Ukraine (Based on the Materials of a Scientific Report at the Meeting of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine on October 8, 2014). Visnyk NAN Ukrainy. (Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine), № 12, pp. 15–24. [in Ukr.]
MURADIAN, O., MUSIIEZDOV, O. (2022). About Values and about Ukrainians. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh. (Sociology: Theory, Methods, Marketing), № 4, pp. 190–195. [in Ukr.]
Invisible Electorate (2018). Ukrainskyi tyzhden (Ukrainian Week), № 38, pp. 19–22. [in Ukr.]
PANINA, N. (2005). Factors of National Identity, Tolerance, Xenophobia, Anti-Semitism in Modern Ukraine. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh. (Sociology: Theory, Methods, Marketing), № 4, pp. 26–45. [in Ukr.]
RENAN, E. (2000). What is a Nation? Translated from French by M. Zaliznyak. Nationalism (Anthology). [online] Kyiv: Smoloskyp, pp. 107–120. Available at: www.hrono.info/stati/2006/renan_naci.php (Accessed 17 November 2022). [in Ukr.]
SYKOVYCH, Z. (2007). Russians, Ukrainians and Belarusians: Together or Apart? Socis, № 9, pp. 59–67. [in Ukr.]
SMIT, E. National identity. [online] Available at: Litopys.osg.ua./smith/smg.htm (Accessed 17 November, 2022). [in Ukr.]
SUDYN, D. (2019). Are Ukrainians Born or Become Ukrainians? National Identity in the 21st Century from the Point of View of Sociology. Ukrainskyi tyzhden (Ukrainian Week), № 5(585), pp. 46–49. [in Ukr.]
HUNTINGTON, S. (2004). Who Are We? The Challenges to America’s National Identity. pp. 34–35. [in Rus.]
CHABATAI, H. (2019). No Longer a Monolith. How the Opinions of the Residents of Donbas are Divided and Why this would Benefit Ukraine. Ukrainskyi tyzhden. (Ukrainian Week), № 10 (590), pp. 31–33. [in Ukr.]
ERIKSON, E. (1995) Psychosocial Identity. A Way of Looking at Things: Selected Papers (1930–1980). New York, pp. 675–679. [in Eng.]
EVAN, W. (1997) Identification with the Human Species: A Challenge for the Twenty-First Century. Human Relations. New York, Vol. 50, № 8, pp. 18–28. [in Eng.]
Neitschmann, B. (1994). The Fourth World: Nations Versus States. Reordering the World: Geopolitical Perspectives on the Twenty-First Century. Boulder, pp. 238–244. [in Eng.]
Whorf, B. (1941). Language, Mind, and Reality. Thesophist–Madras. Vol. 63, pp. 281-291. [in Eng]
Whorf, B. (1956). A Linguistics Consideration of Thinking in Primitive Communities. Language, Thought, and Reality. New York, pp. 65–86. [in Eng.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олена Клименко, Володимир Ятченко, Оксана Семенова, Юрій Фігурний, Ольга Шакурова Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
