«Кельтоскіфи»: етнічні процеси та міжкультурні контакти у балтійсько-чорноморському регіоні (ІІІ ст. до н.е. – І ст. н.е.)
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(85).2022.269485Ключові слова:
кельти, кельтоскіфи, бастарни, Скіфія, Пліній Старший, Клавдій Птолемей, латенська культура, латенізовані культури, торговельний маршрут, мікро-міграціїАнотація
У статті розглядаються етнокультурні процеси ІІІ ст. до н. е. – І ст. н. е. на території України та прилеглих землях Центрально-Східної Європи. Ці процеси, зокрема, знайшли свій прояв у виникненні етнонімів «кельтоскіфи» та «бастарни». Автор має на меті показати, що давні греки та римляни використовували ці кабінетні назви для позначення варварського населення, яке, відповідно до тодішніх географічних концепцій, проживало на території Скіфії, але мало матеріальну культуру та звичаї, схожі з кельтськими, й, принаймні певною мірою, могло користуватися кельтськими діалектами. Зазначено, що землями сучасної України проходила межа поширення племен давніх кельтів. Якщо група кельтських поселень та поховань на Закарпатті була близькою до інших локальних варіантів латенської археологічної культури на території сучасних Словаччини, Угорщини, Румунії, на землях східніше Карпат простежуються лише сліди кельтської військової активності та мікроміграцій, які не мали суттєвого впливу на динаміку культурної ситуації в регіоні. На рубежі ер в басейнах Дністра та Дніпра з’являються поєнешти-лукашівська та зарубинецька археологічні культури, які поєднували ясторфські, латенські та місцеві традиції. Саме щодо них грецькі та римські автори використовували узагальнюючі етнічні терміни «бастарни» та «кельтоскіфи». Поява подібних змішаних груп населення була результатом інтенсифікації культурних контактів у балтійсько-чорноморському регіоні. Слід звернути увагу на описаний Плінієм Старшим у «Природничій історії» (NH. IV. 28) комунікаційний маршрут, який пролягав уздовж Дністра та Вісли та відігравав важливу роль в обміні престижними предметами, ідеями та технологіями між різними групами населення, які проживали на північно-східному пограниччі кельтського світу. Контактна зона, яка сформувалася уздовж цього маршруту, упродовж наступних століть відігравала вагому роль у процесах етногенезу на теренах України.
Посилання
BIDZILIA, V. (1971). The History of Culture of Trans-Carpathian Area at the Turn of the Era. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukr.]
DZEMBAS, О. (1995). Studies on the Celtic Settlement Galish-Lovachka near Mukachevo (1986–1989). Problems of Archaelogy of the Eastern Carpathians. pp. 104–110. [in Ukr.]
EREMENKO, V. (1997). ‘Celtic Veil’ and Zarubyntsi culture. Attempt of ethno-political Processes Reconstruction of the 3rd and 1st Centuries BC in Central and Eastern Europe. St. Petersburg: Saint Petersburg University Publishing House. [in Rus.]
KASPAROVA, K. (1988). On One of the Possible Components of the Zarubyntsi Burial Ritual. Sovetskaya arheologiya (Soviet Archaelogy), №1, pp. 53-71. [in Rus.]
KOTYGOROSHKO, V. (1995). The Thracians of the Upper Tisza Area (3rd century BC – 4th century AD). Uzhgorod: Polychka ‘Karpatskoho krayu’, 130 p. [in Rus.]
KRUSHELNITSKAYA, L. (1965). The Celtic Site on the Upper Dniester. Kratkie soobshcheniya Instituta arheologii (Brief Minutes of the SSSR Academy of Sciences), №105, pp. 119-122. [in Rus.]
PACHKOVA, S. (2006). Zarubyntsi Culture and the Latènised Cultures of Europe. Kyiv: Institute of Archaeology, 372 p. [in Rus.]
SHCHUKIN, M. (1999). The Forgotten Bastarnae. Stratum plus, №5, pp. 75-90. [in Rus.]
BABEŞ, M. (2005). The Brooch from Horodnica: Dacian, Celtic or Germanic? Celts on the Margin. Studies in European Cultural Interaction 7th Century BC – Ist Century AD, Dedicated to Zenon Woźniak. Krakow: Institute of Archaeology and Ethnology of the Polish Academy of Sciences, pp. 121-129. [in Eng.]
CARY, M., WARMINGTON, E. (1929). The Ancient Explorers. London: Methuen, 270 p. [in Eng.]
COLLAR, A., McIerney, J., ed. (2014). Networks and Ethnogenesis. A Companion to Ethnicity in the Ancient Mediterranean. Chichester: Wiley, pp. 97-111. [in Eng.]
DERKS, T., ROYMANS, N., eds. (2009). Ethnic Constructs in Antiquity: The Role of Power and Tradition. Amsterdam: Amsterdam University Press, 368 p. [in Eng.]
DIZDAR, M. (2016). Late La Tène Settlements in the Vinkovci Region (Eastern Slavonia, Croatia): Centres of Trade and Exchange. Boii – Taurisci: Proceedings of the International Seminar, Oberleis-Klement, June 14th–15th, 2012. Austrian Academy of Sciences Press, pp. 31-48. [in Eng.]
EMILOV, J. (2010). Аncient Texts on Galatian Royal Residence of Tylis and the Context of La Tene Finds in Southern Thrace. In: Vagalinski, L., ed., In Search of Celtic Tylis in Thrace (III c. BC). Aberystwyth, Sofia, pp. 9-29. [in Eng.]
FALILEYEV, A. (2014). In Search for the Eastern Celts: Studies in Geographical Names, their Distribution and Morphology. Budapest: Archaeolingua, 173 p. [in Eng.]
KAZAKEVYCH, G. (2010). The Late La Tène Decorated Scabbard from the Upper Dniester Area: a Far Relative of the Gundestrup Cauldron? Studia Celto-Slavica. Vol. 5, Part 2, pp. 171-179. [in Eng.]
KOLNIKOVÁ, E., (2002), Latenezeitlicher Burgwall Gališ-Lovačka (Mukačevo) im Lichte der Münzfunde, Carpatica – Karpatyka: materialy mizhnarodnoho sympozyumu, (Vol. 15: Karpaty v davnynu), pp. 99–115. [in Ger.]
LAMPINEN, A. (2014). Fragments from the ’Middle Ground’ – Posidonius’ Northern Ethnography. Arctos. Acta Philologica Fennika. (Vol. XLVIII), pp. 229-259. [in Eng.]
LATYSHEV, B. (1885). Inscriptiones orae Septentrionalis Ponti Euxini Graecae et Latinae. Vol. 1. Petropoli, 353 p. [in Lat.]
LAZAROV, L., (2010), The Celtic Kingdom with its Capital Tylis in the Time of Kauaros, In: Vagalinski, L.F., ed., In Search of Celtic Tylis in Thrace (III c. BC), Aberystwyth, Sofia, pp. 113-130. [in Eng.]
MAC CONGAIL, B., (2008), Kingdoms of the Forgotten. The Celtic Expansion in South-Eastern Europe and Asia Minor – 4th–3rd Centuries BC. Plovdiv, 173 p. [in Eng.]
MCIERNEY, J., ed. (2014). A Companion to Ethnicity in the Ancient Mediterranean. Chichester: Wiley, 579 p. [in Eng.]
MIHALJEVIĆ, M., DIZDAR, M. (2007). Late La Téne Bronze Helmet from the River Sava near Stara Gradiška, Vjesnik Arheološkog muzeja u Zagrebu, (3.s.XL), pp. 117-46. [in Eng.]
RUSTOIU, A. (2009). Masters of Metals in the Carpahian Basin (Workshops, Production Centers and Funerary Manifestations in Early and Middle La Tène. Ephemeris Napocensis XIX, pp. 7-22. [in Eng.]
SIMS-WILLIAMS, P. (2006). Ancient Celtic Place-Names in Europe and Asia Minor. Oxford & Boston: Blackwell Publishing, 406 p. [in Eng.]
TERPILOVSKIJ, R. (2014), The Mutyn Burial Site from the Turn of Eras on the Seym River, In: Brandt J., Rauchfuß B., eds. Das Jastorf-Koncept und die vorrömische Eisenzeit im nördlichen Mitteleuropa, Hamburg: Archäologisches Museum, pp. 331-345. [in Eng.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Геннадій Казакевич Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).