Волинська шляхта проти короля Зигмунта III у відстоюванні своїх прав

Ірина Ворончук

doi:10.30840/2413-7065.2(87).2023.282932

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(87).2023.282932

Анотація

У статті порушується питання про необхідність перегляду деяких історіографічних стереотипів, а подеколи й міфів, що склалися внаслідок різних ідеологічних конструкцій. До таких належить і Люблінська унія 1569 р., яка має значну історіографічну традицію, однак її трактування дуже різниться у польському та українському висвітленні. Якщо в польському дискурсі переважала позитивна оцінка унії, то в українському (і дорадянському, і радянському) – негативна. Щоправда, останнім часом у польській та українській літературі з’являються нові підходи до інтерпретації Люблінської унії, які зменшують категоричність попередніх її оцінок. Це стосується, зокрема, нової інтерпретації щодо наданих українським землям королівських привілеїв, згідно з якими вони увійшли до Корони Польської. Наразі їх трактують як своєрідну угоду між владою і приєднаними землями або надання цим землям культурно-адміністративної автономії. В такому разі важливо з’ясувати, наскільки ці привілеї забезпечувалися в реальному тогочасному повсякденні, а також наскільки українська людність була готовою до виборювання наданих їй прав.
На підставі віднайденого актового документального матеріалу автор розглядає позицію і стратегію волинської шляхти щодо порушення королем Зигмунтом III прав, наданих Волинському воєводству унійним привілеєм 1569 р. Аналіз документів засвідчує, що у відповідь на неправомірні королівські дії волинські зем’яни виступили з рішучим протестом і відмовилися підкоритися рішенням короля Зигмунта III, обґрунтовуючи свою позицію законодавчими приписами. Врешті активна позиція шляхетського загалу змусила короля відступити. Підсумовуючи, автор відзначає високий рівень правосвідомості волинської шляхти ранньомодерної доби, що виявляється не лише у доброму знанні чинного законодавства, а й у дієвій спроможності заради загальних суспільних інтересів згуртовуватися у боротьбі за свої права. Перемога волинської шляхти у протистоянні з королем свідчить про поширення в українських землях принципів шляхетської демократії.

Біографія автора

Ірина Ворончук, Науково-дослідний інститут українознавства

доктор історичних наук, доцент, завідувачка відділу історичних пам’яток та культурної спадщини НДІУ

Посилання

VORONCHUK, I. (2012). Remarks on the Preparation of the Publications of Sources on the History of Medieval and Early Modern Ukraine. The Lithuanian Metrica in the Complex of Late Medieval Sources on the History of Ukraine: Problems of Studying and Publishing. Proceedings of the Round Table. March 21, 2012. Kyiv: Institute of History of the NAS of Ukraine, pp. 12–15. [in Ukr.]

VORONCHUK, I. (2021).The Khrinnytski Szlachta Family in Private and Public Life of Early Modern Volhynia. The Line of Mykhailo Svatkovych Khrinnytski. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), № 2 (79), pp. 66–88. [in Ukr.]

HRUSHEVSKYI, M. (1993). History of Ukraine-Rus. Vol. IV. Kyiv: Naukova dumka, 535 p. [in Ukr.]

HUSLYSTYI, K. (1930). Ukraine Under the Rule of Lithuania and Its Seizure by Poland (from the 14th Century till 1569). Essays on the History of Ukraine. Issue 2. Kyiv: Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR, 195 p. [in Ukr.]

KRYPIAKEVYCH, I. (1960). Bohdan Khmelnytskyi. Lviv: Publishing Рouse of the Academy of Sciences of USSR, 532 p. [in Ukr.]

KRYPIAKEVYCH, I. (1990). The History of Ukraine. Lviv: Svit Publishing house, 519 p. [in Ukr.]

KULAKOVSKYI, P. (2002). Chancery of the Ruthenian (Volhynian) Metrica of 1569–1673. Studies on the History of Ukrainian Regionalism in the Polish-Lithuanian Commonwealth, 304 p. [in Ukr.]

LEVITSKII, O. (1902). Essays on the Folk Life in Little Russia. Kiev. 313 р. [in Rus.]

LITVIN, H. (2016). From the People of Rus. Szlachta of Kyiv, Volhynian and Bratslav Voivodships (1569-1648). Kyiv: Dukh i Litera, 613 p. [in Ukr.]

RUDA, O. (2004). Covering the Issues Regarding the Union of Lublin of 1569 in the Works of Krakow Historians of the Turn of the 19th-20th Centuries. Drohobych Local History Collection. Collection of Research Papers. Issue 8. P. 146–55. [in Ukr.]

BORIAK, H., VAIS, H., VYSLOBOKOV, K., comp., et al. (2002). Ruthenian (Volhynian) Metrica. Registers of Polish Crown Chancery Documents Addressed to Ukrainian Lands (Voivodships of Volhynia, Kyiv, Bratslav and Chernihiv) 1569–1673. Kyiv, 984 p. [in Ukr.]

KIVALOV, S., MUZYCHENKO, P., PANKOV, A., eds. (2002). The 1566 Statute of the Grand Duchy of Lithuania. In.: The Statutes of the Grand Duchy of Lithuania in Three Volumes. Vol. 2. Odesa: Yurydychna literature, 558 p. [in Ukr.]

Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]

YAKOVENKO, N. (2008). The Ukrainian Nobility from the End of the 14th to the Middle of the 17th Century. Volhynia and Central Ukraine. 2nd ed., rev. and ext. Kyiv: Krytyka, 470 p. [in Ukr.]

YAREMCHUK, V. (2019). The Union of Lublin in the Ukrainian Soviet Historiography. Common Heritage. The Commonwealth of the Two Nations in the Polish and Ukrainian Historical Thought of the 19th and 20th Centuries: A Collective Monograph. Kherson: Helvetyka Publishing House, pp. 299–305. [in Ukr.]

HALECKI, O. (1915). The Annexation of Podlachie, Volhynia and Kiev to the Crown in 1569. Krakow, 245 p. [in Pol.]