Відродження європейських автохтонних релігій як стратегія збереження ідентичності
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(88).2023.287630Ключові слова:
Об’єднання рідновірів України, Ромува, Дієвтуріба, Європейський конгрес етнічних релігій, етнорелігійна ідентичність, традиційна релігія, етнорелігійний рух, етнічна релігіяАнотація
За матеріалами Європейського конгресу етнічних релігій 1998–2023 рр. здійснено дослідження європейських етнічних релігій (у тому числі й відроджених), які були і залишаються автохтонними традиційними релігійними системами. Процеси їх повернення до рідних народів в умовах глобалізації осмислюються як захисна реакція національних ідентичностей перед загрозами світової універсалізації. Стверджується, що духовна асиміляція й знецінення традицій можуть призвести до одноманітності людства (знищення етносфери). Звернуто увагу, що стереотипність релігієзнавчої термінології та її невідповідність сутності автентичних етнорелігій можуть завдавати конфесіям чи особистостям образи, дискримінації та негативно позначатися на їхньому іміджі в суспільстві. Розглянуто історію створення та діяльності міжнародного форуму рідновірів під назвою «Європейський конгрес етнічних релігій» (ЄКЕР) за період 1998–2023 рр. Особлива увага приділена звіту авторки, учасниці конгресу, про ХVІІІ з’їзд ЄКЕР, що відбувся в Латвії (м. Рига), та Ризькій декларації, яка містить положення щодо рівноправного співжиття етнорелігійних конфесій («релігійних меншин») у переважаючому оточенні конфесій світових релігій, які є офіційно визнаними у країнах Європи. Як зразок цивілізованого європейського підходу до свободи совісті й віровизнання подано факти про діяльність релігійної конфесії Дієвтурів у Латвії. Авторка дослідження представила на ЄКЕР доповідь-презентацію на тему «Українська рідна віра в умовах російсько-української війни», в якій було висвітлено життя конфесії української етнорелігії та звернуто увагу на численні порушення свободи совісті й віровизнання, антиукраїнську діяльність церков московського патріархату країни-агресорки, поінформовано про російські злочини проти людяності, руйнування інфраструктури України, екології, а також пом’януто загиблих на війні одновірців. Зроблено висновок, що автохтонні європейські етнорелігії (як давні, так і відроджені в наш час), які ґрунтуються на автентичності, поверненні до традиційних духовних систем, відновлених на основі власних національних культур, належить кваліфікувати як «традиційні релігії». Необхідно розглядати їх у контексті стратегії збереження національних ідентичностей і національної різноманітності Європи та світу.
Посилання
DUDAR, N., FYLYPOVYCH, L. (2000). New Religious Currents in Ukraine. Overview, Documents, Translations. Кyiv, 132 p. [in Ukr.]
LOZKO, H. (2023). Ethnology of Religion. Scientific Articles. Mykolaiv: Ilion, 2023. 372 p. [in Ukr.]
LOZKO, H. (2006). European Ethno-Religious Renaissance: Origins, Essence, Prospects (on the Material of the Revival of Ethno-Religions in European Countries): A Monograph. Kyiv: Taki spravy, 424 p. [in Ukr.]
PYLYPCHUK, D., ed. (2022). Halyna Serhiivna Lozko: biobibliogr. Index. Arrangement and Bibliography by H. S. Lozko and D. P. Pylypchuk. Mykolaiv: Ilion, 144 p. [in Ukr.]
LURIE, S. (1997). Historical Ethnology. Moscow. [in Rus.]
RYZHAKOVA, S. (1999). Dievturiba. Latvian Neo-Paganism and the Origins of Nationalism. Research in Applied and Urgent Ethnology. Moscow: Institute of Ethnology and Anthropology, Document № 121. [in Rus.]
Svaroh. (1995–2021). (The Religious-Historical and Scientific-Cognitive Journal of the Association of Religious Believers of Ukraine], № 1–26. [in Ukr.]
Slava! (2003-2018). (Glory! Herald of the Ancient Slavic Age. Supplement to the Journal “Svaroh”. № 1–14. [in Ukr.]
SMORZHEVSKA, O. (2017). Postmodern Visions of Religiosity: Modern Paganism in Urban Culture (Ukraine in the European Context). Kyiv, 198 p. [in Ukr.]
SHAIAN, V. (2018). The Faith of Our Ancestors: Selected Works. Series of “Memoirs of the Religious Thought of Ukraine-Rus”: Preface. Kyiv: PE Stebeliak O. M., 400 p. [in Ukr.]
YURII, M. (2022). Religious Identity in the System of Civilizational Values. Mediaforum. Vol. 11, 180-196 pp. [online] Available at: https://doi.org/10.31861/mediaforum.2022.11.180–196 [in Ukr.]
CORBAN-ARTHEN, A. (2021). A Statement From the ECER on the Ruling by the European Court of Human Rights in Favor of Romuva. July, 4. [online] Available at: http://ecer-org.eu [in Eng.]
DIEZINA, S. Will Open the Shrine of Gods in «Liepsala». [online] Available at: https://www.la.lv/maize-ar-dveseli [in Lav.]
Dievturība [online] Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/Dieuturība [in Lav.]
European Congress of Ethnic Religions. [online] Available at: https://www.facebook.com/ecer.org/about/?ref=page_internal [in Eng.]
BARBERA, G. (2021). Pietas: An Introduction to Roman Traditionalism. [in Eng.]
Lokstene Shrine. Baltic Holy Place. A Tourist Prospect. (2023). [in Eng.]
Mythology Corner. [online] Available at: https://www.mythologycorner.net/tabid/460/language/en-US/Default.aspx [in Eng.]
NASTEVIČS, U. (2023). On Dievturība. Latvian Academy of Culture. University of Latvia Rīga, Latvia. April 23. [in Eng.]
OZOLIŅŠ, G. Dievturība in Latvia. National Encyclopedia. [online] Available at: https://enciklopedija.lv/skirklis/22202 [in Lav.]
Pietas: An Introduction to Roman Traditionalism. [online] Available at: https://www.amazon.co.uk/Pietas-Introduction-Traditionalism-Giuseppe-Barbera/dp/0981759610 [in Eng.]
The Riga Declaration of the European Congress of Ethnic Religions (2023). [online] Available at: https://ecer-org.eu/ [in Eng.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Галина Лозко Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
