Етапи формування українського народу як локальний прояв універсальних етногенетичних процесів Європи
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(88).2023.288060Ключові слова:
модерна нація, літописні племена, середньовіччя, україногенезАнотація
Протягом перших тридцяти років незалежності України між прибічниками різних версій україногенези точилася наукова дискусія, яка часом набувала гострих форм. У наші дні вона завершилася переконливою перемогою заснованої М. Грушевським ранньосередньовічної концепції походження українського народу. Її конкурентами в тридцятирічній боротьбі за прихильність громадян України були трипільська та пізньосередньовічна версії україногенези. Перша з них підтвердила свій статус бездоказової фантазії, а друга – радянської ідеологеми. В статті розглядається сучасний стан концепції ранньосередньовічного походження українського народу.
Сучасна європейська етнологія дає можливість узгодити фази україногенези з етапами розвитку більшості народів середньої смуги Європи, які мешкають уздовж північного кордону Римської імперії. Більшість із них народилися після падіння Римської імперії і кінця Великого переселення народів у V–VІІ ст. З початку середньовіччя до наших днів французи, іспанці, англійці, чехи, серби, хорвати, поляки, русини-українці пройшли три основні фази етнічного розвитку – племінну раннього середньовіччя (V–Х ст.), феодально-аристократичних націй розвиненого середньовіччя (Х–ХVІ ст.) та модерних націй ХVІІ–ХХІ ст.
Першими українськими племенами були історичні анти, за М. Грушевським, та склавини (празька та пеньківська археологічні культури V–VІІ ст. відповідно). Вони трансформувалися в літописні племена полян, деревлян, волинян, уличів, тиверців, білих хорватів (райковецька культура VІІІ–Х ст.). Згадані споріднені племена в Х ст. консолідувалися в державі Русь у феодально-аристократичну націю русинів-українців, яка втратила державність у ХІІІ–ХІV ст. внаслідок експансії монголів, поляків, литовців. У ХVІІ ст. Україна вступила в фазу будівництва модерної нації. Про це свідчать певні риси буржуазної революції в повстанні під проводом Б. Хмельницького.
На відміну від держав Європи будівництво модерної нації в Україні та інших державах пострадянського простору не завершилося до нашого часу. Головною причиною є нищення елементів європейської ринкової економіки деспотичною російською імперією та її прямими нащадками – СРСР та путінською росією.
Посилання
VYSOTSKYI, S. (1985). Kyiv Graffiti 11th–17th Centuries. Kyiv: Naukova dumka. [in Rus.]
HRUSHEVSKYI, M. (1913). History of Ukraine-Rus. Vol. I. Kyiv, 500 p. [in Ukr.]
HRUSHEVSKYI, M. (1988). Antes. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. Pratsi Istoryko-filosofskoi sektsii (Notes of the Shevchenko Scientific Society. Proceedings of the Historical and Philosophical Section). Vol. 21, Book I. [in Ukr.]
ZALIZNIAK, L. (1994). Essays on the Ancient History of Ukraine. Kyiv: Abrys, 256 p. [in Ukr.]
ZALIZNIAK, L. (1996). The Origin of the Ukrainian People. Kyiv: Biblioteka ukraintsia, 80 p. [in Ukr.]
ZALIZNIAK, L. (1996). From the Sklavyny to the Ukrainian Nation. Kyiv: Biblioteka ukraintsia, 256 p. [in Ukr.]
ZALIZNIAK, L. (1999). Early History of Ukraine: A Textbook. Kyiv: Vyscha shkola, 264 p. [in Ukr.]
ZALIZNIAK, L. (2001). Problems of Ethnogenesis of Ukrainians from the Point of View of Modern European Ethnology. Magisterium. Arkheolohichni studii (Magisterium. Archaeological Studios), Issue 6, pp. 49–56. [in Ukr.]
ZALIZNIAK, L. (2008). The Origin of Ukrainians: Between Science and Ideology. Kyiv: Tempora, 104 p. [in Ukr.]
ZALIZNIAK, L. (2019). Ancient History of Ukraine. Kyiv: Тempora. 640 p. [in Ukr.]
History of Ukrainian language. (1996). Kyiv: Lybyd. 252 c. [in Ukr.]
KYRYCHENKO, Yu. (2013). The Problem of the Origin of the Ukrainian Nation in Modern Ukrainian Historiography. Etnichna istoriia narodiv Yevropy (Ethnic History of Europeаn Nations), № 41, pp. 94–99. [in Ukr.]
KORNIENKO, D. (2015). Graffiti of Sophia of Kyiv of the 11th – Early 18th Centuries: Informational Potential of the Sources. [An abstract of thesis for Candidate of Sciences degree]. Kyiv. [in Ukr.]
KRYMSKYI, A. (1922). The Ukrainian Language, where it Came from and how it Developed. Essays on the History of the Ukrainian Language. Kyiv. [in Ukr.]
NIMCHUK, V. (1996). Southern Old Russian Dialects are the Basis of the Ukrainian Language. History of the Ukrainian Language. Kyiv, pp. 257-269. [in Ukr.]
PIVTORAK, H. (1993). Ukrainians: Where We Come from and our Language. Kyiv: Naukova dumka. 200 p. [in Ukr.]
TARANENKO, O. (1996). The Language of Kyivan Rus: a Knot of Historical-Linguistic and Political-Ideological Problems. History of the Ukrainian Language. Kyiv, 1996. [in Ukr.]
FIHURNYI, Yu. (2010). Peculiarities and Regularities of the Emergence and Formation of the Ukrainian Ethnos from the Earliest Times to the Middle of the 14th Century on the Territory of Ukraine: Ethnic, State-Building and Nation-Building Processes in the Ukrainian Studies Dimension. Kyiv, 158 p. [in Ukr.]
CHUBATYI, M. (1964). Princely Rus-Ukraine and the Emergence of Three East Slavic Nations. New York. [in Ukr.]
SHAKUROVA, O. (2017). Basic Concepts of the Ethnogenesis of the Ukrainian People: National Historiography (End of the 19th – Beginning of the 21st Century). Kyiv, 272 p. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Леонід Залізняк Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).