Проблеми волонтерства: духовна опіка воїнами-рідновірами в умовах російсько-української війни

Анотація

Розкрито проблеми волонтерства та духовної опіки воїнами-рідновірами в умовах російсько-української війни. Стверджується, що рідна віра є традиційною етнічною релігією, успадкованою українцями від предків і збереженою впродовж тисячоліття в суворих умовах офіційного панування світової релігії, коли етнорелігія вимушена була існувати таємно або паралельно зі світовою релігією у прихованих чи синкретичних формах. Відродження рідної віри започаткував професор В. Шаян у Львові в 1934 р. Він запропонував її наукову реабілітацію у створеному ним Ордені Бога Сонця (1943), який був у той час нелегальною релігійно-політичною організацією. Друга світова війна перервала його роботу в Україні, але не зупинила діяльність ордену за кордоном, куди професору довелося емігрувати (Авґсбург, Лондон) разом з кількома своїми учнями. Продовження і легалізація цієї роботи стали можливими лише за умов здобуття державної незалежності України. Конфесія нині перебуває на етапі свого становлення та разом з іншими українцями потерпає від злочинних воєнних дій країни-агресорки. Віряни, що мають високий рівень національної свідомості, одними з перших стали до лав захисників Батьківщини. Чимало з них уже загинуло – є рідновіри й у Небесній сотні, й серед загиблих в Іловайському котлі, на Донбасі, в Маріуполі, й на Півдні України. На жаль, не завжди над ними змогли здійснити поховальний обряд за звичаєм предків. На ці проблеми не звернуто уваги ні держави, ні церкви, що порушує право людини на релігійні переконання. Хоч держава не бере на себе зобов’язань щодо задоволення духовних потреб військовослужбовців, але вона має забезпечити їхнє право на свободу совісті. Духовна опіка над воїнами-рідновірами нині можлива лише завдяки волонтерству або на громадських засадах.