Ідеологія і практика рашизму: реконструкція витоків та імперська сутність
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(89).2023.293006Анотація
Нинішня російсько-українська війна є продовженням системної стратегії російської імперії на підкорення України та знищення її ідентичності. Ідеологія цієї політики живиться традиційними історичними наративами московії, актуалізованими згідно з реаліями сьогодення. Cутністю і стратегією існування російської імперії (незалежно від назви цієї держави) є тотальне загарбання і використання ресурсів підлеглих країн та народів з привласненням при цьому їхньої матеріальної, культурної та інтелектуальної спадщини. Злочинним механізмом досягнення цієї мети є тоталітаризм та автократія, орієнтовані на забезпечення безумовної влади над людьми. Організуючим началом подібної політики слугує певна ідеологія, тобто система визначальних норм і правил функціонування держави. До її структури увіходять як успадковані моделі поведінки, так і набуті стратегеми дії згідно з ситуативними вимогами часу. В московії поєдналися принципи східного деспотизму з його рисами безумовного автократизму як форми правління, імперськими «духовними скрєпами», європейськими трендами візантизму (теократизму), комунізму та фашизму. Для російської держави в усіх її історичних політичних формовтіленнях (улус-ханство-царство-імперія-союз-федерація) ідеологічний інструментарій впливу завжди увіходив до стратегічного арсеналу її експансіоністських просувань. При цьому сам зміст відповідних ідеологем міг бути варіативним залежно від ситуативних обставин. За часів Чингіз-хана цю функцію виконували приписи «Яси», в християнізованих улусах Золотої Орди (на московщині) – ортодоксальне православ’я, в СРСР – марксизм-ленінізм, в сучасній рф – еклектична суміш того й іншого у вигляді «духовних скрєп» з додатком персоналізованого деспотизму. Відповідні функціональні структури влади вживлювали такі матриці в реальне буття суспільства, користуючись своїми насильницькими та деструктивними засобами і підходами, реалізуючи таким чином політику тоталітарзиму.
Посилання
VERISTA (1932). Basic Principles of Russian Fascism. Without m. in. and r. v. [Paris, 1932-?]. “Klyuch” Edition. 14 p. [in Rus.]
VERNADSKYI, H. (1994). The Mongols and Russia. Tver: LEAN, Moscow: AGRAF. 480 p. [in Rus.]
VERNADSKYI, H. (1997). Russian History. A Textbook. Moscow: AGRAF, 544 p. [in Rus.]
VOITOVYCH, L. (2004). Descendants of Genghis Khan: an Introduction to the Genealogy of the Genghis-Juchids. Lviv: [B.v.], 248 p. [in Ukr.]
HORBULIN, V., BADRAK, V. (2022). Over the Abyss 200 Days of the Russian War. Kyiv: Bright Books Publishing House, 280 p. [in Ukr.]
GUMILEV, L., PANCHENKO, A. (1990). So that not Extinguished the Candle: A Dialogue. Leningrad: Soviet Writer, 128 p. [in Rus.]
HUTSALO, Ye. (2007). Horde Mentality: Articles. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy, 269 p. [in Ukr.].
OHNEVIUK, V., ANDRIEIEV, V., BREKHUNENKO, V., et al. (2023). Ban Rashism. (2023). Kyiv: Borys Hrinchenko Kyiv University, 252 p. [in Ukr.]
KONKVEST, R. (1993). Harvest of Sorrow: Soviet Collectivisation and Famine. Kyiv: Lybid, 384 p. [in Ukr.]
KRYSACHENKO, V. (2019). Russian Policy of Genocide: Objects, Interests, Strategy. Political Bulletin. Collection. of Scientific Works. Vol. 83, Kyiv: INTAS, pp. 26-39. [in Ukr.]
KRYSACHENKO, V. (2020). The Official Historical Narrative of Russia as an Instrument of Aggression: Construction and Objectification. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), № 3 (76), pp. 124-146. [in Ukr.]
KRYSACHENKO, V. (2022). Russian Strategy of Genocide of the Ukrainian Nation: Moscow’s Criminal “Waves” of the Holodomors. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), № 2 (83), pp. 96-120. [in Ukr.]
MYSHANYCH, O., ed. (1989). Chronicle of Rus. Kyiv: Dnipro, XVI+591 p. [in Ukr.]
OHIENKO, I. (1993). The Ukrainian Church: Essays on the History of the Ukrainian Orthodox Church: in 2 Vol. Vol. 1-2. Kyiv: Ukraine. 284 p. [in Ukr.]
ORTYNSKYI, I. (1988). Baptism, Cross and Charism of Ukraine. Rome-Munich-Freiburg: Salesian Publishing House. 204 p. [in Ukr.]
POPOVYCH, M. (2007). Red Century. Kyiv: ArtEk, 888 p. [in Ukr.]
Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine On the Statement of the Verkhovna Rada of Ukraine “On the Use of the Ideology of Rashism by the Political Regime of the Russian Federation, Condemnation of the Foundations and Practices of Rashism as Totalitarian and Misanthropic” as of May 2, 2023. № 3078-IX. [online] Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3078-20#Text. [in Ukr.]
ROZUMNYI, M., ed, et al. (2018). Putin’s Regime: Reboot-2018. Kyiv: NISS, 480 p. [in Ukr.]
SNYDER, T. (2020). The Road to Unfreedom. Russia, Europe, America. Lviv: Choven Publishing House, 392 p. [in Ukr.]
PHILOTHEUS (1984). Message to the Grand Duke Vasiliy on the Correction of the Sign of the Cross and on the Sin of Sodom. Monuments of Literature of Ancient Rus. The End of the 15th – the First Half of the 16th Century. Moscow: Khudozhestvennaya Literatura Publishing House, pp. 436-441. [in Rus.]
PHILOTHEUS (1984). A Message on Unfavorable Days and Times. Monuments of Literature of Ancient Rus. The End of the 15th – the First Half of the 16th Century. Moscow: Khudozhestvennaya Literatura Publishing House, pp. 442-455. [in Rus.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2024-05-24 (4)
- 2024-05-24 (2)
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Валентин Крисаченко Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).