До питання про хрещення князів України-Русі: кейс Святославовичів
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(89).2023.293183Анотація
Україна належить до країн «пізньої християнізації», в якій перехід до нової віри відбувався «згори–донизу», через що увагу істориків та релігієзнавців привертає хронологія хрещення києворуської еліти, зокрема князів. Попри розповсюджену версію про хрещення України-Русі Володимиром Великим існують відомості про те, що вже Аскольд був християнином, немає сумнівів у хрещенні княгині Ольги. За часів Ярослава Мудрого мав місце дещо дивний акт хрещення мощей братів Володимира – Олега та Ярополка Святославовичів з наступним перепохованням їх у Десятинній церкві в 1044 році.
Метою статті є оцінка практики посмертного хрещення в Україні-Русі з богословських, політичних та етичних позицій. З етичної точки зору вчинок Ярослава Мудрого розцінювався як турбота про душі предків, які померли язичниками і тому не претендували на порятунок. Сотеріологічний оптимізм, який панував у ХІ столітті в Київській Русі, вселяв надію, що живі люди здатні впливати на долю душ померлих. Але з теологічних позицій посмертне хрещення сприймається як абсурд і пряме порушення правил церкви. Внаслідок зіставлення сучасних оцінок теологів з ментальними настановами середньовічної людини робиться висновок про те, що вчинок Ярослава не суперечив масовим релігійним уявленням. Стереоскопічний погляд на практику посмертних хрещень має бути доповнений політичними мотивами. Зокрема, хрещення мощей предків князя мало на меті розширення кола небесних покровителів і покровителів княжої династії, збільшення тривалості християнської історії Київської Русі і як наслідок – легітимації влади Ярослава Мудрого.
Посилання
ALEKSEIENKO, A. (2007). Spirituality: Essence, Evolution, Forms of Detection in Ethnos. [An abstract of thesis for Doctor of Sciences degree in Philosophy, specialty 09.00.04]. Kharkiv: Karazin Kharkiv National University, 32 p. [in Ukr.]
ALEKSEEV, А. (2003). Baptism of Bones (to the Interpretation of the Article of the Tale of Bygone Years under 1044). Drevnyaya Rus. Voprosy mediyevistiki [Ancient Rus. Questions of Medieval Studies], 1(11), pp. 102–106. [in Rus.]
BRAICHEVSKYI, M., MOTSIA, O., RYCHKA, V. (1996). Kyivan Rus: from Paganism to Christianity. Kyiv, 222 p. [in Ukr.]
HRUSHEVSKYI, M. (1991). History of Ukraine-Rus. In 11 Vol., 12 Books. Kyiv: Naykova dumka, Vol. I, Chapter IX, 5 p. [in Ukr.]
GUREVICH, A. (1990). The Medieval World: A Culture of the Silent Majority. Moscow, Art, 105 p. [in Rus.]
DODONOV, R., DODONOVA, V., KONOTOPENKO, O. (2021). The Baptism оf Relics оf Oleg аnd Yaropolk: Ethical, Theological аnd Political Aspects. Filosofiya-Philosophy. Az-buki National Publishing House. Bulgarian. Vol. 30, No 3, pp. 270–284 [online] Available at: https://doi.org/10.53656/phil2021-03-05. [in Eng.]
DODONOV, R. (2020). The Tomb of the Kiev Princes in the Church of the Tithes and the Question of the Dating of the Baptism of Rus. Kyiv Philosophical Studies-2020: Materials of the All-Ukrainian Scientific Conference with International Participation (Kyiv, May 19, 2020): Abstracts of Reports. Kyiv: Borys Hrinchenko Kyiv University, pp. 24–28. [in Ukr.]
ZALIZNIAK, L. (2023). The Kyivan Rus Version оf Ukrainian Genesis. Arguments For And Against. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), № 1 (86), pp. 93–107 [in Ukr.]
HILARION KYIVSKYI (1992). A Word about Law and Grace. Ancient Ukrainian Literature. Kyiv, pp. 195–214; 626–628. [in Ukr.]
KOVALCHUK, N. (2019). Moral and Spiritual Principles of the State Policy of Yaroslav the Wise. Yaroslav the Wise and His Era: Millennial Experience of Ukrainian State-Building. Borys Hrinchenko Kyiv University, pp. 169–175. [in Ukr.]
KRIANEV, Yu., PAVLOVA, T. (1990). Two Faiths in Rus. How Rus was Baptized. Moscow, pp. 304–314. [in Rus.]
Laurentian Chronicle. Article 1377. [online] Available at: http://expositions.nlr.ru/LaurentianCodex/_Project/page_Show.php [in Ukr.]
POHILKO, N. (2015). Annalistic Article Of 1044 Year And The Miracle Of Resurrection Through Baptism In The “Lives Of Holy Bishops Of Сherson”. Materialy po arheologii i istorii antichnogo i srednevekovogo Kryma (Materials in Archaeology and History of Ancient and Medieval Crimea), № 7, pp. 204–213. [online] Available at: http://doi.org/10.5281/zenodo.165118 [in Rus.]
PSHENYCHNYI, T. (2019). Religion and the Church in the 11th-12th Centuries. Yaroslav the Wise and His Era: Millennial Experience of Ukrainian State-Building. Kyiv, Borys Hrinchenko Kyiv University, pp. 163–168. [in Ukr.]
RYCHKA, V. (2019). Rex Rugorum. Yaroslav the Wise and His Era: Millennial Experience of Ukrainian State-Building. Kyiv, Borys Hrinchenko Kyiv University, pp. 52–76. [in Ukr.]
SAZONOV, S. (1995). “Prayer of the Dead for the Living” in the Russian Chronicles of the 12th-15th Centuries. Russia in the 10th-18th Century: Problems of History and Source Study. Moscow, 512 p. [in Rus.]
SHCHAVELEV, A. (2011). Chronicle Reports about the Baptism of Yaropolk Svyatoslavich. Vestnik RGGU. Seria Istoricheskie Nauki [Bulletin of the RSUH. Historical Sciences Series], pp. 78-87. [in Rus.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2024-05-24 (2)
- 2023-12-29 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Роман Додонов Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).