До проблеми полону у військово-політичних конфліктах першої половини XVII ст. (за матеріалами битви під Цецорою)

Микола Висотін

doi:10.30840/2413-7065.4(89).2023.293798

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(89).2023.293798

Анотація

У статті на основі архівних та літописних матеріалів, а також аналізу наявної історіографії щодо Цецорської битви розглядається проблема впливу військового і цивільного полону на демографічну ситуацію в Україні в цілому й на Волині зокрема. Подаються основні версії майже повного знищення турецько-татарським військом об’єднаних польсько-українських сил. На основі нових, раніше не використовуваних документальних джерел обстоюється думка про те, що фактична кількість захоплених у полон вояків могла у декілька разів перевищувати загальноприйняті на сьогодні показники. Підкреслено об’єктивний причинно-наслідковий зв’язок між військовою катастрофою під Цецорою і наступними здобичницькими рейдами татарської орди українськими землями, під час яких було виведено значну кількість ясиру (сотні тисяч), що, безперечно, мало суттєвий негативний вплив на демографічну ситуацію в регіоні. Підкреслено вкрай важку долю, яка чекала на татарських бранців. На конкретних прикладах (життєві ситуації князів Вацлава Козеки й Самуїла Корецького, а також Станіслава Роганського, Нестора Веселовського, Марка Якимовського, Єлизавети Могили та її дітей Катерини, Олександра і Бориса та ін.) продемонстровано, що для полоняників звільнення і повернення на Батьківщину хоч і було можливим, однак не могло стати і не стало масовим. Розглянуто різні версії щодо доль чи не найвідоміших українців, які брали участь у битві під Цецорою: козацького сотника Михайла Хмельницького, вбитого або захопленого в полон татарами, та його сина Богдана Хмельницького, який декілька років провів у турецькій неволі. Зроблено висновок про те, що фактично весь полон, виведений татарами і турками до Кримського ханства та Османської імперії, варто зараховувати до числа незворотних втрат, тож незначне число бранців, яким вдавалося повернутись на Батьківщину, не могло суттєво поліпшити демографічну ситуацію в регіоні.

Біографія автора

Микола Висотін, Науково-дослідний інститут українознавства

науковий співробітник відділу історичних пам’яток та культурної спадщини НДІУ

Посилання

Collectanea z Dziejopisów Tureckich. Rzeczy do Historyi Polskiej Służących, z Dodatkiem Objasnień Potrzebnych I krytycznych uwag, przez J. J. S. Sękowskiego, Profesora Zwyczaynego Języków Wschodnich w Cesarskim Uniwersytecie S. Petersburgskim. (1824). Tom Pierwszy. Z Rycinami. Nakładem Zawadzkiego i Węckiego, Uprzywileiowanych Drukarzy I Xięgarzy Dworu Królewstwa Polskiego. 1824. [in Pol.]

CZAMAŃSKA, I. (2013). Kampania Mołdawska Samuela Koreckiego 1615 – 1616 r. S.135. Si vis Pacem, Para Bellum. Bezpieczeństwo i Polityka Polski. Księga Jubileuszowa Ofiarowana Profesorowi Tadeuszowi Dubieckiemu. Redakcja Naukowa Robert Majzner. Częstochowa – Włocławek. (2013). Seria “Zeszyty historyczne”. T. 12. Wydawnictwo Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie Oraz Państwową Wyżsha szkolę Zawodową we Włocławku. [in Pol.]

Jakuba Michałowskiego Wojskiego Lubelskiego a Póżniej Kasztelana Beckiego Księga Pamiętnicza z Dawnego Rękopisma Będącego Własnością Ludwika Hr. Morsztyna. (1864). Wydana Staraniem i Nakładem C. K. Towarzystwa Naukowego Krakowskiego. W Krakowie, w Drukarni C. K. Uniwersytetu. [in Pol.]

Jarema Maciszewski. Korecki Samuel h. Pogonia (ok. 1586 – 1622). (1968). Polski Słownik Biograficzny. Т. XIV/1, zeszyt 60. Wrосław – Warszawa – Kraków, 1968. [in Pol.]

Pomniki Dziejów Polski Wieku Siedemnastego. (1840). Wydal August Podgórski. W Wrocławiu: Nakładem Zygmunta Schlettera. [in Pol.]

Agop and Aksent Kamenatsi. Kamenets Chronicle. Kipchak Historical Heritage. (2002). Vol. 1. Catalog and Texts of Monuments in the Armenian Language. Almaty: Desht-i-Kypchak. [in Rus.]

ALEKBERLI, M. (1957). Khotyn War (1621). Chernovtsy, 125 p. [in Rus.]

APANOVYCH, O. (1995). Military Art of Bohdan Khmelnytskyi and his Associates. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Magazine), № 4, pp. 33–45. [in Ukr.]

BARANOVYCH, O. (1930). Populating Ukraine before Khmelnytskyi. Volyn Voivodeship. Kyiv, 80 p. [in Ukr.]

BEVZO, O. (1971). Lviv Chronicle and Ostroh Chronicler: Source research. Kyiv: Naukova dumka, 199 p. [in Ukr.]

BREKHUNENKO, V. (2007). Bohdan Khmelnytskyi. Kyiv: PE Nataliia Brekhunenko, 72 p. [in Ukr.]

BRIUHOVYTSKA, H. (2012). Zhovkva and Mykhailo Khmelnytskyi. Chasopys «Yi» («Yi» Magazine), № 67. [online] Available at: http://www.ji.lviv.ua/n67texts/Hmelnytskyj%20i%20Zhovkva.htm [Accessed 01 December 2023]. [in Ukr.]

VYSOTIN, M. (2015). The Problem of the Return of Ukrainian Captives from Tatar Captivity during the Khmelnytskyi Region. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), № 3, pp. 36–49. [in Ukr.]

VOZNIAK, M. (1929). An Interesting Monument of Ukrainian Songwriting of the 17th Century. Ukraina (Ukraine), March – April. Book 33, pp. 3–37. [in Ukr.]

HOLOBUTSKYI, V. (1994). Zaporozhian Cossacks. Kyiv: Vyshcha shkola, 546 p. [in Ukr.]

HRUSHEVSKYI, M. (1914). History of the Ukrainian Cossacks before their Union with the Moscow State. Vol. 2. The First Decades of the 17th Century. Kyiv: Printing House of the 1st Kyiv Printing Artel, 476 p. [in Ukr.]

HRUSHEVSKYI, M. (1956). History of Ukraine-Rus. Vol. VIII. New-York: Knyhospilka Printing House, 866 p. [in Ukr.]

HRUSHEVSKYI, M. (1918). About the Father of the Cossack Bohdan Khmelnytskyi. New-York: Published by Myroslava Sichynskyi, 75 p. [in Ukr.]

NUDHA, H., comp. (1969). Dumy. Kyiv: Radianskyi pysmennyk, 356 p. [in Ukr.]

ZBARAZHSKII, K. (1984). Report on the Embassy of Prince K. Zbarazhskii to Turkey in 1622 – 1623. Ottoman Empire in the First Quarter of the 17th Century. Collection of Documents and Materials. Moscow: Nauka, pp. 103–148. [in Rus.]

KACHMARCHYK, Ya. (1996). Hetman Bohdan Khmelnytskyi. Peremyshl–Lviv: Misioner, 328 p. [in Ukr.]

KOSTOMAROV, M. (1918). The History of Ukraine in the Biographies of its Most Prominent Figures. Lviv: Published by Bookstore Taras Shevchenko Scientific Society, 493 p. [in Ukr.]

KRALIUK, P. (2017) Bohdan Khmelnytskyi. A Legend and a Man. Kharkiv: Folio, 282 p. [in Ukr.]

KRYPIAKEVYCH, I. (1990). Bohdan Khmelnytskyi. Lviv: Svit, 408 p. [in Ukr.]

IVANCHENKO, R., comp. (1992). Annals of Hadyatsk Colonel Hryhorii Hrabianka. Kyiv: Knowledge Society, 192 p. [in Ukr.]

LEPIAVKO, S. (2014). Before the Khotyn War (1617 – 1620). Literatura ta kultura Polissia. Seriia: Istorychni nauky (Literature and Culture of Polissia. Series: Historical Sciences), Vol. 76, pp. 15–28. [in Ukr.]

MARKEVYCH, N. (1842–1843). History of Malorossyia. Vol. 1. Moskva: Publishing House of Avhust Semen, 387 p. [in Rus.]

MARKEVYCH, N. (1842–1843). History of Malorossiia. Vol. 5. Moskva: Publishing House of Avhust Semen, 345 p. [in Rus.]

MYTSYK, Yu. (1993). On the Turkish Galleys (17th Century). Cossacks. Before the History of Cossack Culture. Kyiv: Mystetstvo, pp. 232–242. [in Ukr.]

MYTSYK, Yu. (1991). Uprising of Slave Rowers on Turkish Galleys in the 17th Century. Ukraine and Poland in the Period of Feudalism: Collection of Scientific Papers. Kyiv: Naukova dumka, pp. 105–111. [in Ukr.]

HALENKO, O., KULCHYNSKYI, O., comp. (2016). Mustafa Naim. Huseyn’s Gardens in the Extract of Stories from the West and the East (News about Ukraine). Kyiv: Publishing House of Zhupanskyi, 288 p. [in Ukr.]

IBRAGIMBEILY, I., RASHBA, N., comp. (1984). Ottoman Empire in the First Quarter of the 17th Century. Collection of Documents and Materials. Moscow: Nauka, 211 p. [in Rus.]

PEPA, V. (1970). Avenger’s Saber. Vol. 11. Dnipro. [in Ukr.]

SAS, P. (2011). Khotyn War 1621. Kyiv: Institute of History of NAS of Ukraine, 520 p. [in Ukr.]

SAS, P., KIRKENE, H. (2011). The Battle of Khotyn 1621 – the Battle for Central Europe. Kyiv: Baltiia-Druk, 216 p. [in Ukr.]

SIKORA, R. (2020). Polish Winged Hussars. Moscow: ROSSPEN, 247 p. [in Rus.]

SMIRNOV, V. (1887). The Crimean Khanate under the Rule of the Ottoman Porte until the Beginning of the 17th Century. St. Petersburg, 774 p. [in Rus.]

SMOLII, V., STEPANKOV, V. (1995). Bohdan Khmelnytskyi. Socio-Political Treatment. Kyiv: Lybid, 624 p. [in Ukr.]

SMOLII, V., STEPANKOV, V. (1999). Ukrainian National Revolution of the 17th Century. Kyiv: Alternatyvy, 352 p. [in Ukr.]

SUHYH L., STRASHKO, V. (2011). Tatar Attack on Volyn on September 13-15, 1621 (to the 390th Anniversary of the Khotyn War). Arhivy Ukrainy (Archives of Ukraine), № 5, pp. 125 – 136. [in Ukr.]

SUHYH L., STRASHKO, V. (2011). The Khotyn War of 1621 According to the Act Books of the CSHA of Ukraine. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), № 6, pp. 4–15. [in Ukr.]

KREKOTEN, V., SULYMA, M., comp. (1992). Ukrainian Poetry. The Middle of the 17th Century. Kyiv: Naukova dumka, 682 p. [in Ukr.]

VORONCHUK, I., comp., at al. (2014). Ukrainian Everyday Life of the Early Modern Era. Collection of Documents. Issue I. Volyn of the 16th Century. A Series of Documentary Sources. Kyiv: Fenix, 776 p. [in Ukr.]

URLANIS, B. (1960). Wars and Population of Europe. Human Losses of the Armed Forces of European Countries in the Wars of the 17th – 20th Centuries. (Historical and Statistical Research). Moscow: Socekgiz, 565 p. [in Rus.]

USTRIALOV, N. (1859). Tales of Contemporaries about Dmitry Impostor. Vol. 2. St. Petersburg, 369 p. [in Rus.]

KHVOSTOV, D. (1780). A New and Complete Collection of Russian Songs, Containing Songs of Love, Posthumous, Humorous, Common Folk, Chorale, Wedding, Christmas Songs with Additions from Various Russian Operas and Comedies. Vol. IV. In Moscow in University Publishing House of N. Novikov. [in Rus.]

Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]