Інституціалізація українознавства як науки та навчальної дисципліни в умовах російсько-української війни
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(90).2024.303893Анотація
У статті розглянуто основні філософсько-теоретичні засади інституціалізації українознавства як науки та навчальної дисципліни в умовах російсько-української війни. Наголошено на інтегративності та міждисциплінарності українознавства, проведено паралелі з деякими інтегративними науками вітчизнознавчого характеру, що існують у багатьох країнах світу: американістика (American Studies), полоністика, сходознавство тощо. Побіжно розглянуто історію становлення українознавства в 90-х роках ХХ ст., його інституціалізацію та показано політичні причини «згортання» українізації на догоду кланово-олігархічним інтересам. Встановлено мету і завдання курсу українознавства в аспірантурі, вищій та загальноосвітній школі: осмислення філософсько-теоретичних засад науки про Україну як самобутній етнокультурний та історико-політичний феномен. Авторка, спираючись на Наказ Міністерства освіти і науки України від 06 червня 2022 року (№ 527), розглянула навчальні програми загальноосвітніх шкіл з предмета «Захист Батьківщини» на наявність виховного компонента, а саме патріотичного виховання. Необхідним є збереження пам’яті про наших героїчних лицарів-захисників України, зустрічі з воїнами-учасниками російсько-української війни, що має важливе значення для виховання молоді в дусі патріотизму. Проте відсутність ідеалістичного уявлення про цінність рідної землі, понять честі й слави, вірності традиціям предків, уявлення про Дух нації та ін. вказує на збіднення духовно-емоційної складової таких програм, позбавлених глибокого філософського сенсу, що зменшує й мотивацію до безкорисливого служіння Батьківщині. На думку авторки, саме українознавство покликане наповнити знання про Україну духовно-патріотичною мотивацією. Проблема інституціалізації українознавства має вирішуватися на всіх суспільних рівнях: академічному, університетському, обласному, місцевому. Формування позитивного ставлення до українознавства в українському суспільстві – справа державної ваги.
Посилання
Encyclopedia of Ukrainian Studies. (1993–1994). General Part. Book 1, Vol. 1–3: Lviv 1993–1994. [in Ukr.]
HAI-NYZHNYK, P. (2015). The Role and Place of Ukrainian Studies in the Modern Scientific Space and its Importance in the Humanitarian Policy of the State and the National Security System. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1, pp. 53–60. [in Ukr.]
YEFREMOV, S. (1920). Ukrainian Studies. Kyiv: All-Ukrainian Cooperative Publishing Union, 64 p. [in Ukr.]
Defence of Ukraine. (2022). Curriculum for Institutions of General Secondary Education. Grades 10-11. 65 p. [online] Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.zakhyst.Ukrayiny-10-11-standart.pdf [in Ukr.]
KALAKURA, Ya. (2023). Ukrainian Studies in the Challenges of Moscow's War against Ukraine. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1(86), pp. 15–25. [in Ukr.]
KONONENKO, P. (2005). Ukrainian Studies: A Textbook for Stu-dents of Higher Education Institutions of Ministry of Education and Science of Ukraine, RIUS. Kyiv, 679 c. [in Ukr.]
The Concept of National-Patriotic Education in the Education System of Ukraine. (2022). Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine, as of 6, 2022, No. 527. [online] Available at: https://lpnu.ua/viddil-molodizhnoi-polityky-ta-sotsialnoho-rozvytku/kontseptsiia-natsionalno-patriotychnoho [in Ukr.]
KRAVCHENKO, M. (2020). The Nation as a Superfamily. The National Idea and Counterfactuality of Ukrainian Nationalism. Natsionalistychnyi ideolohichnyi zhurnal (Nationalist Ideological Journal). Kyiv: Orientyr, pp. 18–21. [in Ukr.]
LOZKO, H. (1990). Introduction to Ukrainian Studies: a Synopsis of Lectures on the Ukrainian Studies Course for Teachers and Students of Non-Humanitarian Higher Educational Institu-tions of the 1st Year, Full-Time Study: A Textbook. Kyiv: KPI, 92 p. [in Ukr.]
LOZKO, H. (2012). Ethnostate Studies. Philosophical and Theoretical Dimension. Course of Lectures. Ternopil: Mandrivets, 384 р. [in Ukr.]
LOZKO, H. (2023). Ethnology of Religion. Scientific Articles. Mykolaiv: Ilion, 372 p. [in Ukr.]
LOZKO, H. (1997). Educational and Thematic Plan and Program of Ukrainian Studies. Educational and Thematic Plans and Programs of Courses of Professional Development of Subject Teachers at Regional Institutes of Postgraduate Education and Higher Educational Institutions. Kyiv: UIPKKKO, Part III. 172 p. pp. 44–81. [in Ukr.]
LOZKO, H. (1995). Ukrainian Ethnology. Zodiac-ECO, 362 p. [in Ukr.]
LOZKO, H. (2014). Ukrainian Ethnology. Ternopil: Mandrivets, 512 p. [in Ukr.]
RYMARENKO, Yu., ed. (1996). Small Encyclopedia of Ethno-State Studies. Kyiv: Geneza. Dovira, 942 р. [in Ukr.]
MASLIAK, P. (2007). Country Studies. Coursebook. Kyiv: Znannia, 293 p. [in Ukr.]
MYSHANYCH, O. Ukrainian Studies as a Global Scientific Discipline. [online] Available at: www.rius.kiev.ua/journal/2-3/myshanych [in Ukr.]
Research Institute of Ukrainian Studies of the Ministry of Education and Science of Ukraine. [online] Available at: https://ndiu.org.ua/ [in Ukr.]
National Association of Ukrainian Studies. [online] Available at: http://surl.li/topvq [in Ukr.]
OLESCHUK, P. Oligarchization of Power is a Direct Path to Transformation into a Colony. [online] Available at: https://www.pravda.com.ua/articles/2010/08/4/5273825/ [in Ukr.]
PAVKO, A. (2023). European Vector of Ukrainian Studies in the Conditions of Modern Threats and Challenges. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1(86), pp. 8–14. [in Ukr.]
STELMAKH, S. Institutionalization of Historical Science. Encyclopedia of the History of Ukraine: Vol. 3: E-Y [online] Available at: https://ur0.jp/6g6Qe [in Ukr.]
SHAIAN, V. (2018). Faith of Our Ancestors: Selected Works. Series of “Memoirs of the Religious Thought of Ukraine-Rus”. Kyiv: PE Stebeliak O. M., 400 p. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2024-07-01 (4)
- 2024-06-29 (3)
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Галина Лозко Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
