Це застарівша версія, яка була опублікована 2024-06-29. Прочитайте найбільш нову версію.

Новітнє насильницьке розпорошення українства: проблема формування національного гуманітарного простору

Автор(и)

  • Валентин Крисаченко

DOI:

https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(90).2024.306314

Анотація

Кардинальні трансформації, які переживає сучасне українське суспільство в умовах повномасштабної агресії рф проти України, та набуття нею статусу кандидата в ЄС потребують належного, глибинного і всебічного аналізу стратегій гуманітарного розвитку України, реалізації євроінтеграційного вектора її розвитку, зміцнення єдності українського світу. Досліджуються культурно-освітні пріоритети утвердження української ідентичності, гуманітарні стратегії розвитку України в контексті набуття повноцінного членства в Європейському Союзі. Практичні модуси освітньо-культурної інтеграції України до ЄС вимагають: здійснення інформаційно-комунікаційних проектів, спрямованих на розвиток та забезпечення національно-культурних потреб закордонного українства; інформування діаспори про актуальні події суспільного та культурного життя України; сприяння встановленню контактів між науковими закладами, установами культури, творчими колективами з різних країн, які прагнуть підтримувати зв’язки з Україною; створення мережі українських інформаційно-культурних центрів за кордоном на зразок «Українських садиб/домів». Перемога в російсько-українській війні потребує консолідації зусиль всієї нації з опертям на повноцінну міжнародну підтримку та допомогу. В питаннях збереження та відтворення гуманітарного простору першочерговою залишається необхідність широкої інформованості людей з питань цілісного образу української національної культури через систему освіти усіх типів та через мас-медіа, що сприятиме консолідації нації та державотворчим процесам.  Освіта українського зарубіжжя – потужний фактор збереження національної ідентичності українця за кордоном. У світі існує розвинена мережа українських освітніх закладів різного рівня. Їх історія налічує понад століття, а географія охоплює всі континенти. Сьогодні ми є свідками народження нових закладів українських студій у країнах Європи, над створенням і розвитком яких працюють представники новітньої хвилі еміграції. Координаційні функції в консолідації нової хвилі української діаспори мають взяти на себе управлінські структури та громадянське суспільство України.

Посилання

KORNIIEVSKYI, O., TYSHCHENKO, Yu., YABLONSKYI, V., eds. (2018). Civil Society of Ukraine: Modern Practices and Challenges of De-velopment: Analytical Report. Kyiv: NISS, 128 p. [in Ukr.]

Implementation of the National Strategy for the Promotion of Civil Society Development in Ukraine for 2016-2020: Monitoring Study. (2019). Kyiv: Office of the Council of Europe in Ukraine, 124 p. [in Ukr.]

Civil Society Organisations Sustain-ability Index in Ukraine is Growing. [online] Available at: detec-tor.media/infospace/article/182667/20-11-20-indeks-stalosti [Accessed 20 November 2020]. [in Ukr.]

KRYSACHENKO, V. (2020). Dynamics of Humanitarian Priorities in the Political Life of the Independent Ukraine: The Dilemma of Intentions and Actions. Ukrai-noznavstvo (Ukrainian Studies), No. 2 (75), pp. 93 – 119. [in Ukr.]

"On the Territories of the Russian Federation Historically Inhabited by Ukrainians." Decree of the President of Ukraine No. 17/2024. [online] Available at: https://www.president.gov.ua/documents/172024-49513 [Accessed 22 January 2024]. [in Ukr.]

YAKUBOVA, L. (2023). Rashism: Beast from the Abyss. National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of History of Ukraine. Kyiv: Akademperiodyka, 318 p. [in Ukr.]

##submission.downloads##

Опубліковано

— Оновлено 2024-06-29

Версії

Номер

Розділ

Актуальне українознавство