Вплив степових вершників Поволжя на формування культури Кукутені-Трипілля
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(90).2024.306484Анотація
Отримані в останні десятиліття ХХІ ст. остеологічні матеріали з неоенеолітичних пам’яток дають можливість стверджувати, що одомашнення коня відбулося у Волзько-Уральському міжріччі. Природно, що одночасно з кінними пастухами з’явилися і кінні воїни. Озброєння їх складалося з кам’яної сокири або булави, насадженої на довгу рукоять. Навершя-скіпетри в степах стали символами влади. На початку неоліту Стародавня Європа не знала ні важкодоступних фортець на підвищеннях, ні постійних загроз та жахіть війни. Але викликаний першою хвилею завоювань курганної культури розпад культур варна, караново і вінча став відчутним на території Південної і Центральної Європи, навіть у таких західних областях, як Верхній Дунай, Верхня Ельба і Верхній Одер, спровокувавши цілу серію вимушених переміщень. У племен пізнього періоду штрихової кераміки та племен культури лендель дослідники виявили нове монументальне явище – кругові рови навколо пагорбів та частокольні огорожі. Під натиском вершників елшанської, сурської та хвалинської культур Середнього Поволжя боянські, гумельницькі та хаманджійські племена хліборобів Нижнього Подунав’я вимушені проникати в верхів’я Олту, а звідти, через Брецький перевал, в пониззя Серету. Взаємодіючи з місцевими неолітичними племенами лінійно-стрічкової кераміки та буго-дністровської культур, вони беруть участь у формуванні культури Кукутені-Трипілля.
У статті підтримується думка М. Гімбутас, що одомашнення худоби, як і окультурення диких зернових культур, у племен буго-дністровської культури з’явилося на землях України незалежно від загального поширення тваринництва і землеробства у Південно-Східній Європі.
Посилання
VASILIEV, I. (1981). Eneolithic Age of the Volga Region. Kuibyshev, 129 p. [in Rus.]
VIDEIKO, M. (2004). Armament and Military Affairs Among the Tribes of the Trypil Culture. Encyclopaedia of Trypillia Civilization in Two Volumes. Kyiv: T. I. S., pp. 479–507. [in Ukr.]
HENINH, V. (1991). On the Use of Chariots by Steppe Inhabitants of Eurasia in the Bronze Age. The Oldest Communities of Farmers and Cattle Breeders of the Northern Black Sea Region (5th Millennium BC - 5th Century AD). Materials of the international conference. Chisinau, 1990. Kyiv, pp. 107-118. [in Ukr.]
GIMBUTAS, M. (1991). The Civilization of the Goddess: the world of Ancient Europe. San Francisco, CA: Har-per Collins, 572 p. [in Eng.]
DANYLENKO, V. (1974). Eneolithic of Ukraine. Kyiv, 175 p. [in Ukr.]
DANYLENKO, V., SHMAHLII, M. (1972). About one Turning Point in the History of the Eneolithic Population of Southern Europe. Arkheolohiia, No. 6, pp. 3–20. [in Ukr.]
DERGACHEV, V. (2005). About Sceptres: Sketches in Defense of the Migration Concept of M. Gimbutas. Revista Archeologica. Vol. I, N. 2. pp. 6-89. [in Mol.]
DERGACHEV, V. (1999). Peculiarities of the Cultural and Historical Development of Carpatho-Dniester Area. Stratum plus, No. 2. Chisinau – Odesa. pp. 169-221. [in Mol.]
ZHURAVLOV, O. (2008). Animal Husbandry and Hunting among Trypillia Tribes on the Territory of Ukraine. Kyiv, 252 p. [in Ukr.]
SEIBERT, V. (1993). Eneolithic of the Ural-Irtysh Interfluve Area. Petropavlovsk, 219 p. [in Kaz.]
ZALIZNIAK, L. (2012). Ancient History of Ukraine. Kyiv, 542 p. [in Ukr.]
ZBENOVYCH, V. (1975). Defensive Structures and Weapons of the Tribes of the Trypillia Culture. Arkheolohiia (Archeology), Vol. 15, pp. 32–40. [in Ukr.]
KLOCHKO, V. (2006). Armament and Military Affairs of the Ancient Population of Ukraine (5000–900 BCE). Kyiv, 337 p. [in Ukr.]
KOVALEVSKAIA, V. (2010). Horse and Rider: the History of Horse Domestication in the Eurasian Steppes, the Caucasus and the Middle East. Nalchik, 153 p. [in Rus.]
KOTOVA, N., PASHKEVYCH, H. (2002). Catalogue of Prints of Cultural Plants on Ceramics of Neolithic Cultures of Ukraine. Neolithisation in Ukraine. Luhansk, pp. 106-110. [in Ukr.]
MORGUNOVA, N. (1995). The Neolithic and Eneolithic Periods of the Southern Forest-Steppe of the Volga-Ural Interfluve Area. Astana, 222 p. [in Kaz.]
MOSIN, V., EPIMAKHOV, A., VYBORNOV A., et al. (2014). Chronology of the Eneolithic and Early Bronze Age in the Ural region. Archaeology, Ethnography and Anthropology of Eurasia. № 4 (60). pp. 21-35. [in Rus.]
PASHKEVYCH, H. (2006). From the History of the Emergence of Agriculture and its Spread in Ukraine. Ar-able Farming of the Tribes of the Trypillia Culture. Kyiv, pp. 27-40. [in Ukr.]
PETROV, V. (1992). The Origin of the Ukrainian People. Kyiv, 192 p. [in Ukr.]
POTIEKHINA, I. (2019). The First Results of the Study of mtDNA and the Complete Genome of Trypillia People. Archaeological Research in Ukraine 2017. Kyiv, pp. 382-384. [in Ukr.]
TELEHIN, D., NECHYTAILO, A., POTIEKHINA, I., et al. (2001). Sred-ny Stog and Novodanilov Eneolithic Cultures of the Azov-Black Sea Region. Luhansk, 2001. 152 p. [in Ukr.]
TELEHIN, D. (1968). Dnipro-Donetsk Culture. Kyiv, 258 p. [in Ukr.]
TELEHIN, D. (1985). Sredny Stog Culture and Monuments of the Novodanilov type in the Dnieper Region and the Steppe of Left Bank of Ukraine. Archaeology of the Ukrainian SSR in Three Volumes. Kyiv, Vol. 1, pp. 305-320. [in Ukr.]
TELEHIN, D. (1993). The Main Periods of the Historical Development of the Population of the Territory of Ukraine in the 5th - the First Half of the 4th Millennium BCE. Arkheolohia, No. 1. Kyiv, pp. 15-23. [in Ukr.]
TOVKAILO, M. (2014). Neolithisation of South-Western Ukraine in the Light of New Studies of the Settlement of Gard. Stratum plus, No. 2, pp. 183–245. [in Mol.]
TOVKAILO, M. (2005). The Neolithic of the Pobuzhia Steppe. Vol. 6. Kyiv, 160 p. [in Ukr.]
TODOROVA, Kh. (1986). The Stone and Copper Age in Bulgaria. Sofia, 279 p. [in Bol.]
TODOROVA, Kh., VAISOV, I. (1986). The Earliest Fortification Systems in Bulgaria. Voenno-ystorychesky sbornyk (Military and Historical Collection of Works), No. 3, pp. 72-86. [in Bol.]
TRACHUK, O. (2021). Relations between Steppe Nomads and Farmers in Eastern Europe and M. Gimbutas’ Migration Concept. Ukrainoznavstvo, No. 2. pp. 50-65. [in Ukr.]
TRACHUK, O. (2021). Who Burned Trypillian Settlements – Herdsmen of the Steppe or Farmers of the Forest-Steppe. Ukrainoznavstvo. No. 3, pp. 48-71. [in Ukr.]
KHVOIKA, V. (1913). Ancient Inhabitants of the Middle Dnieper Region and their Culture in Prehistoric Times. Kyiv, 101 p. [in Ukr.]
SHCHERBAKIVSKYI, V. (1941). Formation of the Ukrainian Nation: Essay on the Prehistory of Ukraine. Prague, 147 p. [in Czech.]
ANTHONY, D. (1986). The "Kurgan Culture", Indo-European Origins and the Domestication of the Horse: a Reconsideration. Current Anthropology, Vol. 27, No. 4, pp. 291-313. [in Eng.]
ANTHONY, D., TELEGIN, D., BROVN, D. (1991). The Origins of Horseback Riding. Antiguti. Vol. 65, No. 246, pp. 94-100. [in Eng.]
BERCIU, D. (1954). Asupra asa-numitelor scepter depiatra dm R.P.R. Stud. Cerc. Ist.Veche. Vol.V. No. 3-4. Bucharest. pp. 541-548. [in Rum.]
BRIDIU, M. (1975). Despre doua sceptre de piatra d escoperite in southern Moldovie. Studii si Cercetäri de lstorie Veche si Arheologie. No. 26, 189 p. [in Mold.]
GIMBUTAS, M. (1977). The First Wave of Eurasian Steppe Pastoralists into Copper Age Europe. J. Indo-Eur. Stud., Vol. 4, No. 2, pp. 277-338. [in Eng.]
MERPERT, N. (1977). Comments on the chronology of the early Kurgan tradition. Journal of Indo-European Studies 1977. 5. p. 373-378. [in Eng.]
RACZKY, P., ANDERS, A. (2012). Neolithic Enclosures in Eastern Hungary and their Survival into the Copper Age. Tagungen des Landesmuseums für Vorgeschichte Halle, No. 8, pp. 271-309. [in Hung.]
а. ENDO, E., NASU, H., HASKEVYCH, D., et al. (2022). Re-Identification of Plant Impressions on Pre-historic Pottery from Ukraine. Journal of Archaeological Science: Reports, No. 42, pp. 1-11. [in Jpn.], [in Ukr.]
TELEGIN, D. (1987). Uber Kulturelle Kontaktezwischen der Neo-aneolitischen Bevolkemng des Nordpontischen Gebiets und der Balkan-Donauregion. Hugelbestattung in der Karpaten-Donau-Balkan-Zone wahrend der Aneolitischen Periode. Beograd, pp. 37-44. [in Srp.]
TUREK, J. (2012). The Neolithic Enclosures in Transition. In: Gibson A. (ed.). Enclosing the Neolithic. Recent Studies in Britain and Europe. BAR International Series 2440. Oxford: Archaeopress, pp. 185–201. [in Eng.]
DUMITRESCU, V. (1955). Citeva precisari cu gădăla scepirele in forms de capete de cal din R.P.R. Si din U.S.S.R. Stud. Cere. 1 st. Veche. Bucharest, VI: 3 A. pp. 926-935. [in Rum.]
COMSA, E. (1980). Contribution a la connaissanse du processus “d’indoeuropeisation” des regions carpato-danubiennes. Actes du Il-e congres International de Thracologie. Vol.I. Bucuresti, pp. 29-33. [in Rum.]
DRAGOMIR, L. (1982). Elemente stepice “Cucuteni С”, descoperite la Beresti (jud. Galati). Stud. Cere. 1st. Veche (si Arheologie). 33:4. Bucuresti, pp. 422-429. [in Rum.]
DODD-OPRQESCU, A. (1983). Vecinii estici si nord-estici ai triburilor Cucuteni-Tripolie. Stud. Cere. 1st. Veche (si Arheologie). 34:3. Bucuresti, pp. 222-234. [in Rum.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2024-07-01 (4)
- 2024-06-29 (3)
- 2024-06-28 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Олексій Трачук Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
