Колоніальна, етноцентристська та етатистська парадигми управління культурною спадщиною в Україні
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(91).2024.307949Анотація
Стаття присвячена узагальненню світоглядно-філософських підстав управління культурною спадщиною України. Доводиться, що ідентифікація об’єктів культурної спадщини та їх творців не залишається константою ані в просторово-політичному, ані в хронологічному вимірах. Це – процес, а не стан, і процесуальна сутність вимагає виокремлення певних етапів, стадій, розгортання явища, що досліджується. Кожному етапу відповідає певна парадигма управління історико-культурною спадщиною. В роботі називаються та описуються такі парадигми, як колоніальна, етноцентрична, етатична. Колоніальна парадигма випливає з неповноцінності української культури, нездатності українців створити свою державу. Сьогодні вона остаточно відійшла в минуле, зберігаючись хіба що у хворій свідомості російських неоімперців. Натомість етноцентрична та етатична парадигми співіснують у вітчизняному гуманітарному просторі та конкурують між собою. Ця конкуренція є наслідком зіткнення двох суперечливих тенденцій, одна з яких орієнтована на традиціоналістські, а друга – на універсалістські цінності. Відповідно перший підхід передбачає суворий відбір претендентів на визнання як «українських» творців культурної спадщини, заснований на принципах етнічної чистоти, мовної досконалості, незалученості до імперсько-радянсько-російського наративу. Другий підхід відштовхується від міжнародних норм, постмодерністської методології плюральності і необхідності розширення історичного пантеону. Загальносвітова тенденція відмови від гранд-наративів передбачає поступовий перехід до постнаціональних цінностей з «широким» підходом до ідентичності культурної спадщини. Військова агресія з боку росії загальмувала в Україні вказаний перехід і тимчасово підсилила позиції прихильників етноцентричної парадигми, повернувшись в умовах війни до виявлення «своїх» та «чужих». Водночас етатична парадигма є свідченням не слабкості, а сили нації, і саме на ній має ґрунтуватися управління культурною спадщиною.
Посилання
AKULENKO, V. (2013). Terms as Boundaries of International Legal Concepts "Restitution" and "Restitution of Cultural Values". Pratsi Tsentru pamiatkoznavstva (Proceedings of the Center for Monument Studies), Issue 24, pp. 284–295. [in Ukr.]
BEVZ, T. (2021). Conceptualization of Ukrainian Identity in the Official Discourse. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 4 (81), pp.31–46 [in Ukr.]
BOHUTSKYI, Yu. (2009). Actual Problems of Cultural and Historical Heritage: Philosophical and Theoretical Aspect. State Historical Library of Ukraine State Historical Library of Ukraine: History, Modernity, Future. Materials of International Scientific and Practical Conference, Dedicated to the 70th Anniversary of the Founding, September 24–25. pp. 11–15. [in Ukr.]
HRABOVSKA,I., HRABOVSKYI, S. (2023). Philosophical Foundations of the Understanding of the Problem of Ukraine’s Subjectivity. The Concept of Oleksandr Kulchytskyi. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 3 (88), pp.143–158 [in Ukr.]
DENYSENKO H., DENYSENKO O. (2014). Cultural heritage of Ukraine in the formation of the historical memory of the people. Available at: http://history.org.ua/JournALL/kraj/kraj_2014_1/19.pdf [Acessed: 19.05.2024] [in Ukr.]
KALAKURA, Ya. (2021). Formation of Ukrainian Civilizational Identity: An Interdisciplinary Discourse. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1 (78), pp.12–28 [in Ukr.]
Convention on the Protection of Intangible Cultural Heritage (On accession to the Convention, see Law N 132-VI (132-17) dated 03/06/2008). Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d69#Text [Accessed: 19.05.2024] [in Ukr.]
KOT, S. (2020). Return and Restitution of Cultural Values in the Political and Cultural Life of Ukraine (20th – Early 21st Centuries). Kyiv: Institute of History of Ukraine, NAS of Ukraine, 1020 p. [in Ukr.]
KRAVCHENKO, A., KYZYMENKO, I., HUSIEVA, N., KRASILNIKOVA, O. (2022). Сrime against memory or cultural genocide? Оn the destruction of the cultural heritage of ukraine during russian aggression in the ххі century. European Journal of Transformation Studies. V. 120, No. 2. Р. 206–234.
KRYSACHENKO, V. (2022). The National Character of Ukraine: Genesis, Essence, Testing, State Subjectivity. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 3 (84), pp.27–50 [in Ukr.]
KRYSACHENKO, V. (2022). National Values of Ukraine: Essence, Diversity, Consolidation Potential. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1 (82), pp.28–50 [in Ukr.]
KUPRIYCHUK V.M. (2018). The role of national cultural heritage in the formation of Ukrainian identity. In: Formation of Ukrainian identity in the conditions of modern challenges: theoretical and political aspects: monograph. Ed. V.P. Troshchynsky. Kyiv: NASU. P.78–106 [in Ukr.]
MAZUR, T. (2019). Implementation of International Legal Norms Regarding the Protection of Cultural Values in the Event of Armed Conflicts in the Legislation of Ukraine. Pivdennoukrainskyi pravnychyi chasopys (South Ukrainian Legal Journal). Odesa. Issue 4/3, pp. 152–156. [in Ukr.]
PYLYPIV V. (2020). The concept of cultural identity in the context of the cultural history of the postmodern world. Ukrainian historical journal. No 1. P. 172–180. [in Ukr.]
On the Protection of Cultural Heritage: Law of Ukraine dated June 8, 2000. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine). No 39. Art. 333. [in Ukr.]
RISHNIAK, O. (2022). Cultural Heritage in Military Conflict: International Experience of the Second Half of the 20th – Beginning of the 21st Century and Ukrainian Reality. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), No 4, pp. 159–174. [in Ukr.]
ROGACH O.Ya., BELOV D.M. (2022). The Category of 'Paradigm' in Modern Conditions of Functioning of the Ukrainian State: Theoretical Foundations. Analytical and Comparative Jurisprudence. No 1. Pp. 37–42. [in Ukr.]
'Scythian gold' should return to Ukraine. Appeal decision in Amsterdam. October 26, 2021. Available at: https://www.bbc.com/ukrainian/news-59048952 [Acessed: 19.05.2024] [in Ukr.]
Transformation of the Ukrainian National Idea (2019) / edited by O. Donii. Kyiv: Nash format. 464 p. [in Ukr.]
USENKO, O. (2009). Formation of a System of Special Legislation in the Field of Cultural Heritage Protection. Visnyk prokuratury (Bulletin of the Prosecutor’s Office), № 4, pp. 78–84. [in Ukr.]
FIHURNYI, Yu., SHAKUROVA, O. (2023). Ethno-Cultural Development of Ukrainian Society in the Conditions of russian Revanschism towards Ukraine at the End of the 20th – at the Beginning of the 21st Century: Periodization and Analysis. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 1 (86), pp.170–186. [in Ukr.]
CHERNETS, V., DODONOV, R. (2023). Protection of Cultural Heritage in the Conditions of a Full-Scale Russian-Ukrainian War: Lessons and Perspectives. Bulletin of the Research Institute of Ukrainian Studies. No. 1, pp. 47–61. [in Ukr.]
Chyrkov, O. (2022). The Concept of Ethnocultural Development of Ukrainian Society (1991—2022) in the Context of the Escalation of the Russian-Ukrainian War. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 2 (83), pp. 8–25. [in Ukr.]
YATCHENKO, V. (2022). Metaphysical Aspects of Russian Social Consciousness in Russian Philosophy and Publicity of the beginning of the 20th Century. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), No. 4 (85), pp. 8–18. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Роман Додонов Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).