Історія створення й діяльність Української Повстанської Армії для посилення національно-патріотичного виховання громадян України
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(92).2024.312769Анотація
У статті проаналізовано можливе використання досвіду Української Повстанської Армії для посилення національно-патріотичного виховання громадян України під час російсько-української війни. З’ясовано, що у сучасній Українській державі осмислення історії створення, діяльності, здобутків та прорахунків українських повстанців є недостатнім, тому вченим є над чим працювати й впроваджувати отримані ними нові знання у навчальний процес. Показано, що борці за незалежність України – воїни і командири Української Повстанської Армії більше десяти років вели напружену і кровопролитну боротьбу з ворогами за відновлення Української Самостійної Соборної Держави. Окреслено контраверсійну роль Української Повстанської Армії у Волинській трагедії. Охарактеризовано дії українських повстанців, які не дозволили більшовикам у 1946-1947 рр. розповсюдити терор голодом на терени Західної України й прилеглих до неї земель. Показано особливості функціонування Служби Безпеки в Українській Повстанській Армії. Доведено, що головними здобутками українських повстанців стало: створення міцної і гнучкої організаційної структури Української Повстанської Армії, яке вирішувало два головних завдання: збереження єдності цілеспрямованості повстанського руху і забезпечення якнайбільшої оперативності відділів; якісне вдосконалення партизанської тактики боротьби з ворогом (рейдування, засідки, диверсії, розвідка), що дало їм можливість більше десяти років успішно воювати; розгортання потужної пропагандистської війни супроти ворогів та поширення свого впливу на місцеве українське населення. Виявлено, що незважаючи на поразку, визвольна справа повстанців не загинула, а була успадкована українськими дисидентами, а згодом, призвела до відновлення у 1991 р. Української Самостійної Соборної Держави. З’ясовано, що під час повномасштабної російської агресії використання досвіду Української Повстанської Армії для посилення національно-патріотичного виховання громадян України допомагає консолідації українців та пришвидшує перемогу над ворогом.
Посилання
Bihun, I., Kentii, A. (2019). Ukrainian Insurgent Army (UІA). Encyclopedia of the History of Ukraine. Vol. "Ukraine-Ukrainians", Book 2. Kyiv, pр.628 – 632. [in Ukr.]
Butkovskyi, I. (1992). Organizational Structure of the UІA. Nash klych. No. 1-2, pр. 3-15. [in Ukr.]
Viatrovych, V., ed. (2007). Ukrainian Insurgent Army. The story of the Unconquered. Lviv, 352 р. [in Ukr.]
Harasymiv, I., Pashko, K., Fuka, M., Shchyrba, Yu. (2018). Defense of the Motherland: a Textbook for the 10th Grade of General Secondary Education Institutions. Level of Standard. Ternopil, 256 р. [in Ukr.]
Zaliznyak, L. (2004). From the Sklavins to the Ukrainian nation. Kyiv, 2004. 256 р. [in Ukr.]
Lebed, M. (1946). UІA. 128 р. [in Ukr.]
Otaman Taras Bulba-Borovets. (1996). An Army Without a State. Glory and Tragedy of the Ukrainian Insurgent Movement. Memoirs. Kyiv; Toronto-Niu-York, 270 р. [in Ukr.]
Pisotskyi, P. (2001). The Beginnings of Discord in the Underground Struggle in Volyn. Ternopil, 176 р. [in Ukr.]
Skorupskyi, M. (1961). In Offensives and Retreats (Memoirs). Chicago, 256 р. [in Ukr.]
Fihurnyi, Yu. (2004). Historical Origins of Ukrainian Chivalry. Essays on the Birth and Development of Cossack Traditional Culture and National Military Art in the Ukrainian Studies Dimension. Kyiv, 308 р. [in Ukr.]
Shuliak, O. (1947). In the Name of Truth (to the History of the Insurgent Movement in Ukraine). Rotterdam, 36 р. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Юрій Фігурний Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).