Етика взаємодії культур: рефлексія про моральність у діалозі культурних систем
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(92).2024.312861Анотація
Анотація. Дослідження розглядає глибинний аналіз етичних питань, що виникають у процесі взаємодії культур. Аналізується складність та важливість діалогу між різними культурними системами, зокрема, зосереджуючись на моральних аспектах, що формують ці взаємодії. Рефлексія на тематику моральності у діалозі культур підкреслює значення розуміння та поваги до етичних норм і цінностей різних культур. Актуальність теми етики взаємодії культур обумовлена висхідною глобалізацією та інтенсивними міжкультурними контактами, що вимагають пошуку нових етичних підходів для забезпечення гармонійної співпраці. У сучасному світі, де культура та ідентичність часто переплітаються й взаємодіють, важливо розробити етичні рамки, які сприятимуть справедливості та повазі в діалозі між різними культурними системами. Рефлексія про моральність у таких взаємодіях стає необхідною для запобігання конфліктам та підтримки рівноправного співіснування в умовах культурного різноманіття.
У дослідженні підкреслюється, що для ефективного діалогу необхідне взаємне визнання відмінностей та здатність до емпатії, що дозволяє зрозуміти прийняти іншу культуру. Автори звертають увагу на те, що культура не є статичною, а постійно розвивається через взаємодію з іншими системами, що вимагає етичної відповідальності від учасників діалогу. Особливу увагу приділено проблемам, які виникають через нерівність сил між культурами, а також наслідкам таких дисбалансів. Наголошується на важливості створення етичних рамок, які враховують цю асиметрію, забезпечуючи справедливість і рівноправність у міжкультурних відносинах. Увага приділяється також ризикам культурної апропріації, яка може призвести до викривлення ідей та практик інших культур.
Крім того, аналізуються механізмами подолання міжкультурних конфліктів, зокрема через пошук спільних етичних принципів, які можуть стати основою для продуктивного діалогу. Це передбачає, з одного боку, повагу до інших культурних традицій, а з іншого — готовність до критичного переосмислення власних етичних установок. На закінчення, автори роблять висновок, що етика міжкультурної взаємодії повинна враховувати складність культурних ідентичностей і прагнути до гармонійного співіснування різних культурних систем. Важливість цього процесу зростає в умовах глобалізації, коли взаємодія між культурами стає більш інтенсивною і потребує нових етичних підходів.
Посилання
Dreichuk, O., Ilchenko, O. (2023). Language and Communication in the Aspect of Cultural Globalization. Molodyi vchenyi (Young Scientist), No 1.1 (113.1), рр. 10-13. [in Ukr.]
Kaplina, A. (2020). Cross-Cultural Management as a Tool for Organizing Cross-Cultural Interaction. Agrosvit, No. 21, рр. 49-52. [in Ukr.]
Pyren, M. , Petroye, O. (2020). Culture of Communication as the Basis of Effective Human Interaction and Progressive Development of Societies. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy (Bulletin of the National Academy of Public Administration at the President of Ukraine), рр. 86-93. [in Ukr.]
Shevchenko, M. (2023). Modern Concepts of Intercultural Interaction in the Context of Globalization and Modern International Relations. Mizhnarodni vidnosyny: teoretyko-praktychni aspekty (International Relations: Theoretical and Practical Aspects), No 12, рр. 164-179. [in Ukr.]
Bhat, R., Silllalee, A., Kandasamy, L. (2023). Concepts and Contexts: The Interplay of Philosophy and History in Understanding Human Society. East Asian Journal of Multidisciplinary Research. No 2.6, pp. 2581–2590.
Blackburn, S. (2016). The Oxford Dictionary of Philosophy (Oxford Quick Reference). Oxford University Press, 2016. 544 p. [in Eng.]
Frodeman, R., Briggle, A. Field (2024). Philosophy: Different Places, Different Cultures. Routledge, 148 p. [in Eng.]
Gadamer, H. (2024). Ethics, Aesthetics and the Historical Dimension of Language. Bloomsbury Academic, 324 p. [in Eng.]
Kulyk, V. (2022). Is Ukraine a Multiethnic Country? Published online by Cambridge University Press, No. 81, pp. 299–323. [in Eng.]
Nikitenko, V. (2020). Culture and Civilization: Interaction and Relationship in the Context of Social and Philosophical Analysis. Humanities studies. № 3 (80), pp. 49–64. [in Eng.]
Ricœur, P. (2024). Lectures on Imagination. University of Chicago Press, 400 p. [in Eng.]
Salamun, K. (2022). Karl Jaspers: Physician, Psychologist, Philosopher, Political Thinker. Palgrave Macmillan, 261 p. [in Eng.]
Schelling, F. (2024). Do Eu Como Princípio da Filosofia ou Sobre o Incondicional no Conhecimento Humano. Convivivm, 112 p.
Taylor, C. (2011). A Ética da Autenticidade. É Realizações, 128 p. [in Por.]
Weber, M. (2024). Die protestantische Ethik und der Geist des Kapitalismus. Independently published, 187 p. [in Deu.]
Ziderman, A. (2024). Martin Buber's Dialogical Thought as a Philosophy of Action: Martin Buber’s Dialogical Thought as a Philosophy of Action. Palgrave Macmillan, 288 p. [in Eng.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ганна Таран , Віктор Шостак , Ольга Москвич Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).