Українознавство і комеморативні студії: термінологічна спорідненість та методологічна специфіка

Кирило Дзігора

doi:10.17721/2413-7065.4(93).2024.317512

Автор(и)

Кирило Дзігора

DOI:

https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(93).2024.317512

Анотація

Актуальність проблеми. Україна є прикладом того, наскільки пам’ять є важливою для виживання нації та збереження власної ідентичності. Незважаючи на те, що дослідження пам’яті та українознавство інституціоналізовані, постійний прогрес українського суспільства вимагає періодичного перегляду чи узгодження певних фундаментальних питань у цих галузях дослідження. Ситуація, коли терміни пам’яті вживаються в синонімічному значені, доволі поширена в мас-медіа, в той час як наукова література тяжіє до змістовної «чистоти». За цих умов виникає потреба в соціально-філософській рефлексії наявного понятійного апарату.

Метою статті є встановлення методологічної спорідненості досліджень в галузі українознавства та комеморативних студій.

Висновки. Спільним моментом у методології українознавства та студій пам’яті є їх функціональна спрямованість на формування національної ідентичності. Зазначається, що, з одного боку, українознавство переосмислює зміст історичної пам’яті українців крізь призму національного погляду на всесвітню історію, а з іншого, студії пам’яті є іманентним засобом українознавства. Загальний соціокультурний поворот, постмодерністські настанови на відмову від гранднаративів, переорієнтація з «історії подій» на «історію людей» з акцентом на «історію повсякденності» та «історію ментальностей»; збільшення ролі суб’єкта пізнання, який із свідка історичних подій перетворюється на співавтора історії; врахування можливостей деконструкції історичних смислів, використання ахронологічного моделювання – все це дозволяє зробити висновок про методологічну спорідненість українознавства і студій пам’яті. Крім того, більшість проаналізованих визначень показують, що всі погоджуються з тим, що історична пам’ять є соціально сконструйованим явищем. Розглядалися визначення, наведені в різних ЗМІ, словниках, наукових дослідженнях і навіть у Вікіпедії. Також проаналізовано основні закиди легітимності терміну історична пам’ять. Вони зводяться до двох зауважень: тавтології терміна і внутрішньої суперечності. Проаналізовані особливості історичної пам’яті, що охоплюють як індивідуальний, так і колективний рівні.

Посилання

Soviet Propaganda about UKRAINE in Cinema [online] Zagin Kinomaniv. Available at: http://surl.li/lntirp [Accessed 30 Nov 2024]. [in Ukr.]

Kyrydon, А. (2016). Heterotopias of Memory: Theoretical and Methodological Problems of Memory Studies. Kyiv, 320 p. [in Ukr.]

Collective Memory, Reconciliation and International Relations: Collective Monograph (2023). Kyiv, 440 p. [in Ukr.]

Halbwachs, M. (1968). La Mémoire Collective. Paris: Presses Universitaires de France, Paris. 205 р. [in Fra.]

Historical Memory. [online] Wikipedia. Available at: http://surl.li/lgfpcw [Accessed 30 Nov 2024]. [in Ukr.]

Dodonov, R. (2022). Transformation of Commemorative Practices in Ukrainian Historical Discourse. Skhid (East), No. 3(1), pp. 5–14. [in Eng.]

Kovalska-Pavelko, I. (2018). Historical and Social Memory: Common and Special. Problemy politychnoi istorii Ukrainy (Problems of Political History of Ukraine), № 13, pp. 280–289. [in Ukr.]

Posokhov, S., Kudeliu, S., Zaitseva, Yu., et al. (2008). Historiographical Dictionary. Eastern Regional Center of Humanitarian and Educational Initiatives. Kharkiv, 320 p. [in Ukr.]

Philosophy of History. Encyclopedic Dictionary-Reference. (2023). Kyiv, 416 p. [in Ukr.]

Historical Memory. [online] Available at: https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory [Accessed 30 Nov 2024]. [in Ukr.]

What is Historical or Collective Memory? [online] Choices Program. Available at: https://youtu.be/9DK_Ful2UUI?si=ezfjJB_znFHpOF3_ [Accessed 30 Nov 2024]. [in Eng.]

What is Historical Memory? [online] Choices Program. Available at: https://youtu.be/o0d4I-HgRYo?si=7ElCAlGjPTUhTAED [Accessed 30 Nov 2024]. [in Eng.]

Rieff, D. (2016). The Cult of Memory: When History Does More Harm than Good. [online] The Guardian. Available at: http://surl.li/sfjcwy [Accessed 30 Nov 2024]. [in Eng.]

Gessen, K. (2022). Was it Inevitable? A Short History of Russia’s War on Ukraine. [online] The Guardian. Available at: http://surl.li/oxkwvh [Accessed 30 Nov 2024]. [in Eng.]

Choi, S., Liu, J., Mari, S., Garber, I. (2023) Content Analysis of Living Historical Memory Around the World: Terrorization of the Anglosphere, Andnational Foundations of Hope in Developing Societies. Memory Studies. New York, №16(2), pp.333–351. [in Eng.]

Geiger, W. Die Toten sind nicht tot. Historische Erinnerung angesichts neuer Herausforderungen. Available at: http://surl.li/xwwzpu. [Accessed 30 Nov 2024]. [in Deu.]

Jedlowski, P. Sulla Memoria Storica. Available at: http://surl.li/irfvgv [Accessed 30 Nov 2024]. [in Ita.]

Nogué, J. (1925). Le Problème de La Mémoire Historique et l’influence de La Société Sur La Réminiscence. Revue Philosophique de La France et de l’Étranger. №99, pp. 389–424. [in Fra.]

Terrasse, R. (2019). La mémoire historique est un enjeu d’influence Conflits. [online] Available at: http://surl.li/wwhyky. [Accessed 30 Nov 2024]. [in Fra.]

Menz, M. Pamięć Historyczna [online] Polska Akademia Nauk w Berlinie. Available at: http://surl.li/qxxeex. [Accessed 30 Nov 2024]. [in Pol.]

Szarkowska, A. (2004). Świadomość i pamięć historyczna Trans Humana Wydawnictwo Uniwersyteckie. [online] Available at: http://surl.li/pejszc [Accessed 30 Nov 2024]. [in Pol.]

Kalakura, Ya. (2004). Historical Memory as a Factor of Self-Identification of Ukrainians. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), №3–4, pp. 206–210. [in Ukr.]

Kasianov, G. (2016) Historical Memory and Historical Politics: to the Question of Terminology and Genealogy of Concepts. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), Kyiv, № 2, pp. 118-137. [in Ukr.]

Mlodinow, L. (2020). Subliminal. How Your Unconscious Mind Rules Your Behavior. Kyiv, 320 p. [in Ukr.]

Difficult Issues of Historical Memory in the Paradigm of Dialogicity of Cultures. Collective Monograph. (2019). 292 p. [in Ukr.]

Kalakura, Ya. (2011). Ukrainian Studies in the Defense of Historical Memory from Falsifications and Distortions. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), №1, pp.78–85. [in Ukr.]

Kis, O. (2010). Collective Memory and Historical Trauma: Theoretical Reflections against the Background of Women's Memories of the Holodomor. In Search of one's Own Voice: Oral History as a Theory, Method, Source. Kharkiv, pp.171–191. [in Ukr.]

Yekelchyk, S. (2008). Empire of Memory: Russian-Ukrainian Relations in the Soviet Historical Imagination. Kyiv, 303 p. [in Ukr.]

Yekelchyk, S. (2018). Everyday Stalinism: Kyiv and Kyivans after the Great War. Kyiv, 306 p. [in Ukr.]

Kalakura, Ya. (2020). Methodological Foundations of the Sociocultural Turn in Ukrainian Studies. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), №1(74), pp.78–85. [in Ukr.]

Dotan, J. (2021). Social Media’s Selective Historical Memory is a Human Rights Issue. [online] Independent. Available at: http://surl.li/ebgkuu [Accessed 30 Nov 2024]. [in Eng.]

Cultural Memory. [online] Education National Geographic. Available at: http://surl.li/motrbt [Accessed 30 Nov 2024]. [in Eng.]

Hobsbawm, E., Ranger, T., eds. (2015). The Invention of Tradition. Kyiv, 444 p. [in Ukr.]

Assmann, A. (2014). Spaces of Memory. Forms and Transformations of Cultural Memory. Kyiv, 440 p. [in Ukr.]

Connerton, P. (2013). How Societies Remember. Kyiv, 184 p. [in Ukr.]

Tymofieieva, H. (2024). Communicative Products of Social Networks and the Internet as a Social Glue in Times of Social Crises and Disasters. Skhid (East), 6(1), 61–67 pp. [online] Available at: https://doi.org/10.28925/2411-3093.2024.618