Становище української мови під час російсько-української війни: правовий та лінгвоцидний аспекти

Анотація

Актуальність. В умовах російсько-української війни на порядок денний постало питання об’єднання громадян Української держави у монолітну політичну націю, щоби перемогти державу-агресора. У консолідації усіх зусиль, окрім воєнного, політичного, економічного, міжнародного та інших чинників, важливу роль відіграє українська мова як важливий фактор згуртування громадян, зміцнення їх національної ідентичності та самосвідомості. Тому наукове осмислення становища української мови під час російсько-української війни, а саме осягнення правового та лінгвоцидного аспектів, є важливим внеском у забезпечення консолідації української нації.

Мета дослідження полягає в аналізі cтановища української мови під час російсько-української війни, а саме в осмисленні правового та лінгвоцидного аспектів.

Висновки. Охарактеризовано сутність державної політики України щодо забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованих територіях Української держави. Показано, що сучасна державна мовна політика України має базуватися на всебічному виконанні мовного законодавства України. Осмислено сутність поняття лінгвоциду та наведено приклади лінгвоциду, антиукраїнської діяльності російських окупантів на тимчасово окупованих та деокупованих територіях України. Виокремлено такі аспекти русифікації українців на ТОТ України, як мовні курси з російської мови для українців; повернення до радянської епохи; асиміляція й уніфікація. Простежено динаміку мовної ситуації, зумовленої російською збройною агресією проти України, з 24.02.2022 р. і до сьогодні. Рекомендовано комплекс заходів для органів державної влади та інших суб’єктів політики Української держави щодо вдосконалення державної мовної політики України.