Хортиця як місце пам’яті: еволюція поглядів на питання виникнення Запорозької Січі
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(95).2025.318210Анотація
Актуальність. Невідʼємною складовою національної ідентичності та відповідно процесу ідентифікації є формування «місць пам’яті» як засобів змістової комунікації між реальними історичними подіями та уявленнями про них на повсякденно-побутовому, науково-теоретичному та ідеологічному рівнях суспільної свідомості. Такі «місця пам’яті» існують поза ідеологічним впливом і за своїм інформаційним потенціалом є протилежністю офіційній історії. Остання, на відміну від місць пам'яті, лише частково реконструює минуле тимчасовими категоріями. В Україні одним із таких місць є острів Хортиця, пов’язаний з історією запорозького козацтва та першою Запорозькою Січчю.
Метою статті є виявлення особливостей еволюції образу Хортицької Січі як місця пам`яті українського народу, що позначилися на його науковому осмисленні.
Висновки. Поняття «Хортицька Січ» формувалося з першої половини XVII ст. У наукове поле воно потрапило у другій половині XVIII ст. разом з іншими центрами запорозького козацтва у пониззі Дніпра. Проте Хортицька Січ не вписалася в систему офіційних наукових поглядів. Обґрунтування «прав» імперії на литовські, білоруські та західноукраїнські землі потребувало розгляду запорозького козацтва як промосковської та антипольської сили. Наголос був зроблений на війни проти Речі Посполитої, які з кінця XVI ст. вели запорожці. Козацькі центри, що виникли до цього періоду, під січовий статус не підпадали. Внаслідок цього у ХІХ ст. виникла традиція, відлуння якої існує і в сучасній українській історіографії, іменувати Хортицю не місцем Січі, а «місцем збору», «протосічі» тощо. З тих самих причин не вписалася Хортицька Січ і в класову модель розвитку суспільства. Лише із відновленням української незалежності в 1991 р. виникли умови для осмислення феномену Хортицької Січі. Нова наукова парадигма дає можливість розглядати україноцентричні моделі першої Січі, її роль в освоєнні південних земель, протидії османсько-татарській агресії, формуванні козацького стану. Це актуалізує напрямки подальших досліджень історичної достовірності Хортицької Січі як основи поняття місця пам'яті українського народу.
Ключові слова: наукова парадигма, місце памʼяті, Хортиця, запорозьке козацтво, Хортицька Січ.
Посилання
Авраменко, Н. Спомини запорожця: документальне видання. Київ, 2007. 456 с.
Антоненко-Давидович, Б. На шляхах і роздоріжжях. Спогади. Невідомі твори. Київ, 1999. 286 с.
Апанович, О. М. Запорізька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії. 50–70-ті роки XVII ст. Київ, 1961. 298 с.
Апанович, О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. Київ, 1969. 222 с.
Апанович, О. М. Розповіді про запорозьких козаків. Київ, 1991. 334 с.
Бантыш-Каменский, Д. Н. История Малой России: в 3 ч. Москва, 1830. Ч. 1: От водворения славян в сей стране до присоединения оной в 1654 году к Российскому государству царем Алексеем Михайловичем. XIX. 360 c.
Гваньїні, О. Хроніка європейскої Сарматії / відп. ред. В. А. Смолій; упоряд. та пер. з польської о. Ю. Мицика. Київ, 2007. 1006 с.
Гоголь, Н. В. Полное собрание сочинений: в 14 т. Москва; Ленинград, 1937. Т. 2: Миргород. 762 с.
Голобуцкий, В. А. Запорожское казачество. Киев, 1957. 462 с.
Гордієнко, Г. М. Під щитом Марса. Спогади: в 3 т. Філядельфія, 1976. Т. 3. 368 с.
Гурбик, А. Проблема виникнення Запорозької Січі в працях О. М. Апанович. Історіографічні дослідження в Україні. 2011. Вип. 21. С. 103–122.
Енгель, Й.-Х. Історія України та українських козаків / за заг. ред. В. В. Кравченка; упоряд. Т. О. Чугуя. Харків, 2014. 640 с.
Завгородній, Ю. Кілька епізодів з новітньої історії острова Хортиця (1917–1961 роки). Серія «Сакральна географія: погляд з України». Запоріжжя, 2017. Вип. 2. 32 с.
Завгородній, Ю. Тарас Шевченко і острів Хортиця: модерні витоки відродження давньої святині. Українознавство. 2008. № 3. С. 112–115.
Збережемо тую славу: Громадський рух за увічнення історії українського козацтва в другій половині 50–80-х рр. ХХ ст.: збірник документів та матеріалів / упоряд.: О. Г. Бажан (керівник) та ін. Київ, 1997. 474с.
Императрица Екатерина II и кн. Потемкин. Подлинная переписка. Из сборника профессора Николаевской Акад. Ген. Штаба П. С. Лебедева. Русская старина. 1876. Июль. С. 441–478.
Исторические сочинения о Малороссии и малороссиянах Г. Ф. Миллера, бывшего историографа российского, описания на русском и немецком языках и хранящиеся в Московском главном архиве Министерства иностранных дел. Москва, 1847. 92 с.
История малорусского казачества: лекции проф. ун-та св. Владимира В. Б. Антоновича. Киев, 1882. 168 с.
Історія Запорозької Січі. 2-ге вид. / редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін. Київ, 2023. 240 с.
Каманин, И. К вопросу о козачестве до Богдана Хмельницкого. Киев, 1894. 94 с.
Карамзин, H. М. Записка о древней и новой России в ее политическом и гражданском отношениях. Москва, 1991. 127 с.
Карамзин, H. М. Историческое похвальное слово Екатерине ІІ. Сочинения. Санкт-Петербург, 1835. Т. 8. С. 1–113.
Карта Дніпра. Додаток до карти «Точний опис Великого Князівства Литовського князя Миколая Криштофа Радзивіла». Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, м. Київ. Сектор картографічних видань. Інв. № 5949.
Кириченко, С. Не зрадьмо своїй матері. Хортиця. Альманах Запорізької організації Спілки письменників України. 1992. № 2. С. 85–89.
Кліковка, К., Лобач, М. Свято над Дніпром. Запорізька правда. 7 серпня 1990.
Костомаров, Н. И. Исторические монографии и исследования: в 12 т. Санкт-Петербург, 1870. Т. 9. Богдан Хмельницкий. Т. 1. CLXXII, 217 с.
Коялович, М. О. Чтения по истории Западной России. Санкт-Петербург, 1884. 341 с.
Кулиш, П. А. История воссоединения Руси: в 3 т. Т. І. Санкт-Петербург, 1874. 363 с.
Кун, Т. Структура наукових революцій. Київ, 2001. 226 c.
Лазаревский, А. М. Главнейшие моменты из истории запорожского козачества Д. И. Эварницкого. Кіевская старина. 1897. № 3. С. 84–86.
Мемуари Вільгельма Габсбурга, Полковника УСС. URL: http://spilka.webua.org/library/habsburg.html (дата звернення: 02.12.2024).
Мицик, Ю. Кордони і землі Війська Запорізького (XV – середина XVII ст.). Магістеріум. Київ, 2001. Вип. 7. С. 4–7.
Мышецкий, С. И. История о козаках запорожских, как оные из древних лет зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся. Москва, 1847. 43 с.
Народні думи, пісні, балади / упоряд. В. Яресенко. Київ, 1970. 335 с.
Новицький, Я. Твори у 5-ти томах / редкол.: П. Сохань (голова) та ін. Запоріжжя, 2007. Т. 2. 510 с.
Новицький, Я. Твори у 5-ти томах / редкол.: П. Сохань (голова) та ін. Запоріжжя, 2009. Т. 3. 440 с.
Нора, П. Теперішнє, нація, пам’ять / пер. А. Рєпа. Київ, 2014. 272 с.
Падалка, Л. В. По вопросу о существовании Запорожской Сечи в первые времена запорожского казачества. Киевская старина. 1894. Т. XLV. Май. С. 258–276, 439–461.
Письмо Александровской городской управы в Петроградский Областной Комитет Всероссийских Земских и Городских Союзов 8 января 1917 г. Державний архів Запорізької області. Ф. 24. Оп. 7. Спр. 153. Арк. 8–10.
Плісецький, М. М. Дума про похід запорожців на Кавказ (До проблеми зв’язків українського фольклору з творчістю донського козацтва). Наукові записки. Ужгород, 1958. Т. ХХХІІІ: українська і російська література. С. 61–100.
Покровский, М. Н. Русская история с древнейших времен. В 4 т. Т. 2. Москва, 1933. 320 с.
Полное собрание законов Российской империи. Первое собрание (1649–1825): в 45 т. Т. 20: 1775–1780. Санкт-Петербург, 1830. 1034 с.
Полное собрание русских летописей. Т. 21. Вторая половина. Книга степенная царского родословия. Санкт-Петербург, 1913. С. 344–708.
Портніков, В. Джерела духовності. Молодь України. 8 серпня 1990.
Проблеми історії запорозького козацтва в сучасній історичній науці та музейній практиці: матеріали Першої респ. наук.-практ. конф., м. Запоріжжя, 18–20 січ. 1990 р. Дніпропетровськ, 1990. 219 с.
Путевые записки Эриха Лассоты, отправленные римским императором Рудольфом II к запорожцам в 1594 г. Санкт-Петербург, 1873. 95 с.
Пушкин, А. С. Собрание сочинений. В 10 т. Т. 2. Стихотворения 1823–1836. Москва, 1959.
Ригельман, А. Летописное повествование о Малой России. Москва, 1847.
Саричев, В. Острів Хортиця – місце пам’яті. Вісник Науково-дослідного інституту українознавства. 2023. Вип. 1. С. 73–90.
Саричев, В. Хортиця в письмових джерелах та свідченнях: від Костянтина Багрянородного до Миколи Гоголя. Запоріжжя, 2019. 50 с.
Свято козацької слави. Хортиця. Альманах Запорізької організації Спілки письменників України. 1992. № 2. С. 6–14.
Середа, М. Отаманщина. Літопис червоної калини. 1930. № 1. С. 10–13.
Смолій, В. А., Степанков, В. С. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). Київ, 1999. 349 с.
Ступаченко, В. «Тут – аура Духу пам’яті». Хортиця. Альманах Запорізької організації Спілки письменників України. 1992. № 2. С. 109–110.
Сушко, К. С. Не вмре, не загине. Хортиця. Альманах Запорізької організації Спілки письменників України. 1992. № 2. С. 10–14.
Твердохліб, М. Україна відзначає 500-річчя козацтва. URL: http://www.spas.net.ua/index.php/news/full/755 (дата звернення: 02.12.2024).
Токарев, В. Возвращение на пьедестал: исторический комментарий к фильму «Богдан Хмельницкий» (1941). Історіографічні дослідження в Україні: зб. наук. праць. 2008. Вип. 18. С. 427–455.
Турченко, Ф. Г. Запорізький край за доби Центральної Ради. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2009. Вип. XXV. С. 7–21.
У лещатах тоталітаризму: перше двадцятиріччя Інституту історії України НАН України (1936–1956 р.): збірник документів та матеріалів: у 2-х ч. / упоряд. Р. Я. Пиріг (керівн.); відп. ред. В. А. Смолій. Київ, 1996. Ч. ІІ. 1944–1956 рр. 247 с.
Українська поезія XVI століття / редкол.: О. Є. Засенко та ін., упоряд., вступ. ст. та приміт. В. В. Яременка. Київ, 1987. 287 с.
Чтоб вовек едины были. Век XVII / составл., предисл. и коммент. Я. Д. Исаевича. Москва, 1987. 493 с.
Щербак, В. О. Запорозька Січ. Енциклопедія історії України. Київ, 2005. Т. 3. С. 270–275.
Эварницкій, Д. И. Исторія запорожскихъ козаковъ: в 3 т. Санкт-Петербург, 1892. Т. І. 542 с.
Яворницький, Д. І. Історія запорозьких козаків: в 3 т. Т. 1 / редкол.: П. С. Сохань (відп. ред.) та ін. Київ, 1990. 592 с.
Яковенко, Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Київ, 1997. 380 с.
Kronika Marcina Bielskiego. Sanok, 1856. T. III: Ksiega VI. wraz z kontynuacia.
Paprocki, B. Herby rycerstwa polskiego przez Bartosza Paprockiego zebrane i wydane r. p. 1584. Kraków, 1858. CLXII. 964 s.
Poroguis du Dnepr au-dessus de Kamenosaton. Cartes manuscrites de la collection Joseph Nicolas Delisle des territoires de la Russie entre 1724 et 1729. Bibliothèque nationale de France, GE BB-124 (100RES). Conservation numérique. URL: https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b55003129z/f1.item.r=Dnepr.zoom (дата звернення: 02.12.2024).
Sanson, N. La Russie Noire ou Polonaise: qui comprend les provinces de la Russie Noire de Volhynie et de Podolie divisées en leurs palatinats: vulgairement connües sous le nom d'Vkraine ou Pays de Cosaques. 1674. URL: http://surl.li/xerxsh (дата звернення: 02.12.2024).
Sarnicius, S. Descriptio veteris et novae Poloniae. 1585.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вячеслав Саричев Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
