Польові етнологічні дослідження вчених етнолого-краєзнавчої секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури (1924—1929)
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(95).2025.324412Анотація
Актуальність. Радянський період в історії української етнології став справжнім викликом для збереження народної культури. Модернізаційні процеси, а також більшовицька ідеологія витісняли традиційну народну культуру українців. Зникали давні ремесла, промисли та народні звичаї, забувався фольклор. Дослідники, що спостерігали за цими тенденціями, вже з початку 1920-х років збирали та опрацьовували пам’ятки культури і мистецтва, щоб у такий спосіб зберегти їх для майбутніх поколінь. Однак наступ на наукові та культурні установи наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років ускладнив та майже зупинив цю роботу. Тож важливим завданням учених сьогодення є дослідження праць етнологів того часу задля достовірного відтворення розвитку етнологічної науки. Маловідомим, але важливим аспектом діяльності етнологічних осередків 1920-х років є специфіка їхньої науково-пошукової роботи.
Метою статті є визначення особливостей проведення польових досліджень матеріальної та духовної культури України на базі етнолого-краєзнавчої секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури імені Д. І. Багалія у період з грудня 1924 р. по листопад 1929 р.
Висновки. У період з грудня 1924 р. по листопад 1929 р. співробітниками етнолого-краєзнавчої секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури імені Д. І. Багалія було здійснено вагому працю зі збору матеріальної та духовної культури України. Експедиційна діяльність сприяла науковому мережуванню етнологічних осередків, а також підвищувала науковий рівень музейних установ, у яких працювали співробітники. Польові виїзди вчених допомогли створити потужну джерельну базу для етнологічних розвідок з широкою географією та тематикою, сприяли збереженню культурної спадщини, що на час вивчення швидко виходила з ужитку, а сьогодні збереглася частково або лише в доробку секції.
Ключові слова: етнологія, краєзнавство, науково-дослідна кафедра, етнолого-краєзнавча секція, науково-пошукова діяльність, експедиції, Харків.
Посилання
Богдашина, О. М. Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури ім. акад. Д. І. Багалія (1921–1934 рр.): монографія. Харків, 1994. 196 c.
Виставка «польових» робіт етнологічно-краєзнавчої секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури ім. акад. Д. І. Багалія. 1929 р. Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 18840. Б. арк.
Виставка «польових» робіт співробітників етнологічно-краєзнавчої секції НДКІУК, проведених влітку 1928 р. 01.10.1929 р. Музей історії університету ХНУ імені В.Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 18888. Б. арк.
Витяг з протоколу засідання етнологічно-краєзнавчої секції НДКІУК від 18.11.2029 р. Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 11933. Б. арк.
Єрофеєв, І. Ф. Curriculum vitae (1920- ті рр.). Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 166. Оп. 12-ос. Спр. 2493. Арк. 4.
Загальний план-маршрут дослідної етнологічно-краєзнавчої експедиції по Дніпру та його допливах (Лівобережжя) в межах України 1928 р. Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 18847. Б. арк.
Заява до катедри історії української культури Є. В. Берченко. 18.01.1925 р. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 738.
Заява про надання коштів на польові роботи з етнографії (1920-ті рр.). ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 6. Спр. 4581. Арк. 148.
Звіт аспіранта секції В. Я. Дашкевича. 11.09.1927 р. Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 18884. Б. арк.
Іваненко, С. О. Євгенія Берченко – харківська дослідниця народних монументальних декоративних розписів. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2013. № 2. С. 125–127.
Кагаров, Є. Завдання та методи етнографії. Київ, 1928. 43 c.
Музей Слобідської України. Ч.1: бюлетень. Харків, 1925. 45 с.
Науковий збірник науково-дослідної катедри історії української культури / за редакцією проф. О. В. Ветухова. Харків, 1927. Ч. VII. Перший випуск. Етнологічно-краєзнавча секція. 178 с.
Науковий збірник Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури імені акад. Д. І. Багалія / за редакцією проф. О. В. Ветухова; за загальною редакцією Д. І. Багалія. Харків, 1930. Том IX. Випуск 2. Праці етнографічно-етнологічної секції. 170 с.
Нестуля, О. О. Мистецтво було його мрією: (Б. К. Пилипенко). Репресоване краєзнавство: (20–30-ті роки). Збірник статей. Київ; Хмельницький, 1991. С. 238–244.
Нестуля, О. О. Яків Омелянович Риженко. Зневажена Кліо: збірник / відп. ред. Ю. З. Данилюк. Київ, 2005. С. 397–403.
Операційний план Етнологічно-краєзнавчої секції НДКІУК на 1926/1927 ак. р. (1926 р.). Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 17016. Б. арк.
План праці етнологічно-краєзнавчої секції НДКІУК на 1925–1926 рр. (1 січня – 1 липня 1925 р.). 1925 р. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 3. Спр. 442. Арк. 48–84.
План праці на 1925 рік етнографічно-краєзнавчої секції НДКІУК (1925 р.). Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 11928. Б. арк.
План праці на 1926–1927 академ. рік наук. співробітниці В. Ю. Білецької. 27.06.1926 р. Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 11817. Б. арк.
План праці на 1926–1927 рр. А. Ковалівського. 1926 р. Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 11923. Б. арк.
План роботи на 1927–1928 рр. В. Я. Дашкевича. 1927 р. Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 11914. Б. арк.
Програма для збирання матеріалів до виучування сільськогосподарських колективів на Полтавщині (1920-ті рр.). Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 16685. Б. арк.
Проект функціонального розподілу праці в секції. 1930 р. Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 11915. Б. арк.
Розписка Ветухова В. О. 1928 р. Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 12819. Б. арк.
Світленко, С. І. Українські науково-освітні інтелектуальні комунікації Д. І. Яворницького 1920-х – початку 1930- х рр. Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті. Збірник наукових праць. Дніпропетровськ, 2015. Вип. 13. С. 53–73.
Спроба проведення першої виставки «ПОЛЬОВИХ РОБІТ» Етнологічно-краєзнавчої Секції Харківської НДКІУК ім. акад. БАГАЛІЯ влітку 1928 року. Харків, 1929 р. Музей історії університету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ф. 8. Оп. 3. Од. зб. 17055. Б. арк.
Українська фольклористична енциклопедія / голов. ред. Г. Скрипник. Київ, 2019. 840 с.
Хасанова, О. І. Раїса Сергіївна Данковська та її роль у формуванні колекції української народної керамічної дитячої іграшки у ХІМ імені Сумцова. Двадцять восьмі Сумцовські читання: збірник матеріалів наукової конференції. Харків, 2022. С. 112–119.
Чумаки. Студії з історії та історіографії / ред. кол.: В. Андрєєв (гол. ред.), С. Андрєєва, С. Білівенко, Р. Додонов, С. Телюпа. Київ, 2024. 290 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Юлія Стаднік Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
