Ціннісно-смислові аспекти розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти: соціально-філософський аналіз
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(94).2025.324423Анотація
Актуальність дослідження. Важливим напрямком аксіологічного супроводу розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти України на сучасному етапі є розробка навчальних програм, що включають філософсько-етичні аспекти війни, а також створення інноваційних методик навчання, спрямованих на розвиток миротворчих навичок і стратегій, що сприяють згуртованості української спільноти. Обґрунтовано принципи та засоби ефективного наукового супроводу процесу розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти аксіологічною галуззю філософської освіти в Україні.
Мета статті – розглянути системні компоненти та концептуалізацію аксіологічної детермінанти як науково-прикладного навчально-педагогічного засобу підтримки розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти.
Висновки. Сучасні виклики спонукають до посилення науково-методичного обґрунтування аксіологічних детермінант та соціально-філософського забезпечення процесу формування громадянської компетентності студентів вищої освіти відповідно до вимог сьогодення. Філософський аналіз принципів і засад розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти дає змогу відстежити тенденції та динамічні процеси розвитку громадянської освіти в українському суспільстві, правильно структурувати освітні підходи в тісній координації з сучасними тенденціями та запитами суспільного життя країни. Тому визначення аксіологічних детермінант процесу та обґрунтування ефективних шляхів участі гуманітарного корпусу наук у розвитку громадянської компетентності студентів у навчально-виховному процесі сучасної вищої школи України є актуальним завданням соціальної філософії. Оскільки зв’язок формування громадянської компетентності здобувачів вищої освіти із соціальними практиками розглядається як надзвичайно складне й багатофакторне динамічне утворення, що функціонує завдяки взаємодії соціальних, психологічних і психофізіологічних регуляторів і виступає в системі цієї взаємодії активним провідником і агентом певної системи цінностей і соціальних потреб, науково доцільним є обґрунтування аксіологічно-цілісного підходу, у якому ціннісне спрямування підтримки розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти представлено найбільш повно.
Посилання
Khrypko, S. Yatsenko, H., comp. (2011). Axiology of Education in the Sphere of Communicative Culture: Value Accents; Communicative Tendencies; Distance Format: Educational and Methodological Manual. Kyiv, 270 p. [online] Available at: https://elibrary.kubg.edu.ua/23859/1/% [in Ukr.]
Almond, H. Civil Culture and Stability of Democracy. [online] Available at: http://www.humanities.edu.ru/db/msg/81534. [in Ukr.]
Bobrytska,V. (2018). Axiological Discourse of Educational Policy in the Context of Modern Social Challenges. Kyiv, Issue 9(12). pp. 7–18. [in Ukr.]
Velychko, O. Civic Competence as a Category of Modern Humanities. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka (Bulletin of the Ivan Franko State University of Zhytomyr (67)), pp. 114-117. [online] Available at: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe? [in Ukr.]
Voichenko O. Civic Culture as an Object of Study of Domestic and Foreign Pedagogical Science. [online] Available at: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/.../N157p036-040.pdf. [in Ukr.]
Riabchuk, M. (2006). Civil Society. Encyclopedia of Modern Ukraine. NAS of Ukraine, National Research School. Kyiv: Institute of Encyclopedic Research of NAS, [online] Available at: https://esu.com.ua/article-31976 [in Ukr.]
Huberskyi, L. (2014). “The Fundamentality of Humanitarian Values in the Educational Process”. Filosofski problemy humanitarnykh nauk (Philosophical Problems of the Humanities), No. 24, pp. 4 – 8. [in Ukr.]
Yevtodiuk, A. (2014). Axiological Foundations of the Modern Education System of Ukraine. Pedahohichnyi poshuk (Pedagogical search), No. 2, pp. 12–15. [in Ukr.]
Zhadan, I. (2019). Communicative Potential of Developing Civic Competence of Student Youth. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii (Scientific Studies on Social and Political Psychology), No. 43(46), pp. 67-82. [in Ukr.]
Law of Ukraine “On Education” (2017). Vidomosti Verkhovnoi Rady (Bulletin of the Verkhovna Rada), No. 38-39, p. 380. [in Ukr.]
Karas, A. (2003). Philosophy of Civil Society in Classical Theories and Non-Classical Interpretations: A Monograph. Kyiv; Lviv, 520 p. [in Ukr.]
Kozii, M. (2004). Citizenship – a Topical and Socially Valuable Problem: Educational and Methodological Manual. Kyiv, 276 p. [in Ukr.]
Concept for the Development of Civic Education in Ukraine. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine as of October 3, 2018 No. 710-r. [online] Available at: www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-gromadyanskoyi-osviti-vukrayini[in Ukr.]
Krymskyi, S. (1982). Philosophical and Epistemological Analysis of Understanding. Understanding as a Logical and Epistemological Problem: Collection of Scientific Works. Kyiv, 272 p. [in Ukr.]
Ohneviuk, V. (2003). Education in the System of Values of Sustainable Human Development. Kyiv, 450 p. [in Ukr.]
Pozniak, S. (2013). Citizenship Resources: Social and Psychological Component: Methodological Recommendations. National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Institute of Social and Political Psychology. Kirovohrad, 136 p. [in Ukr.]
Denysenko, V., Ugrin, L., N.M. Khoma, N. (2014). Political Science: Encyclopedic Dictionary. Lviv, 13 p. [in Ukr.]
Radchuk, H. (2014). Axiopsychology of Higher School. Ternopil, 380 p. [in Ukr.]
Ratsul, A. (2009). Formation of Civic Competence as an Integrated Quality of the Personality of a Future Teacher. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia Pedahohichni nauky (Bulletin of Cherkasy University. Series Pedagogical Sciences), Issue 166. pp. 154–159. [in Ukr.]
Stepanenko, V. (2004). Civil Society in Ukraine: Problems of Institutionalization. Sotsialni vymiry suspilstva (Social Dimensions of Society), Issue 7. Kyiv: pp. 320–341. [in Ukr.]
Yu. Yakymenko, P. Stetsyuk, I. Baluba, et al. (2023). Current State, Priorities and Prospects of Developing the Civic Education System in Ukraine. 351 p. [online] Available at: https://razumkov.org.ua/images/2023/12/18/2023-POLIT-OSVITA.pdf [in Ukr.]
Tkachova, N. (2004). History of the Development of Values in Education. Kharkiv, 423 p. [in Ukr.]
Furman, A. (2016). The Idea and Content of Professional Methodology: A Monograph. Ternopil, 378 p. [in Ukr.]
Shakhrai, V. (2009). Civic Competence of the Individual as a Problem of Modern Society. Polityka (Politics), No. 3, pp. 123–134. [in Ukr.]
Bobek, D., Zaff, J., Li Y., Lerner R. (2009). Cognitive, Emotional, and Behavioral Components of Civic Action: Towards an Inte -Grated Measure of Civic Engagement. Journal of Applied Developmental Psychology. No. 30. pp. 615–627. [in Eng.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Анна Набокова Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).