Княжі персні з геральдичними сюжетами кінця ХІІ— першої половини ХІІІ століття
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(95).2025.324426Анотація
Актуальність. Важливим джерелом українознавства є сфрагістичні пам’ятки, особливо якщо йдеться про вивчення домонгольської Русі. Іконографічні сюжети, що представлені на них, дають можливість, крім іншого, з’ясувати складні питання, пов’язані з функціонуванням княжої влади та її презентацією. У знаках і символах, що їх викарбувано на печатках і перснях, відтворено складний комплекс уявлень тогочасного суспільства щодо здійснення владних повноважень, походження та династичних зв’язків княжого роду.
Метою статті є публікація нових матеріалів, що дають можливість зробити висновки про час появи та поширення на теренах Галицької землі гербових фігур лева та галки.
Висновки. Сфрагістичні сюжети дають можливість доповнити відомості письмових джерел про особливості функціонування княжої влади домонгольської Русі. У статті введено у науковий обіг раніше не опубліковані пам’ятки – персні з гербовими фігурами князів Галицької землі, проаналізовано уживання гербових сюжетів на нововиявлених перснях галицького типу в контексті розвитку геральдичної традиції на теренах Галицької землі ХІІ–ХІІІ ст. Представлені на перснях зображення галки є одним із найдавніших свідчень поширення на теренах Галицької землі гербової фігури, що вже від ХІІІ ст. і надалі уживалася як її геральдичний знак. З огляду на це є всі підстави віднести час появи герба Галицької землі на кінець ХІІ ст., що дає змогу ідентифікувати його як один із найдавніших земельних гербів на теренах України-Русі.
Ключові слова: іконографія, герб, геральдика, перстень, галка, лев, Галицька земля.
Посилання
Алфьоров, О. Інсигнії влади на давньоруських печатках ХІ–ХІІ ст. Сфрагістичний щорічник. Київ, 2012. Вип. ІІІ. С. 32–46.
Однороженко, О. Зображення щитів на руських печатках XI–XIІІ ст. Сфрагістичний щорічник. Київ, 2015. Вип. V. С. 150–267.
років української печатки. 1000 years of ukrainian seal. Каталог виставки. 24 травня – 15 листопада 2013 р. Київ, 2013.
Алфьоров, О. Печатки Київської митрополії XI–XIV ст.: клір та інституції. Каталог колекції Музею Шереметьєвих. Київ, 2020.
Рибаков, Б. Печатки чернігівських князів. Археологія. Київ, 1950. Т. ІІІ. С. 111–118.
Юра, Р. Висла печатка з Воїнського городища. Історичні джерела та їх використання. Київ, 1966. Вип. І. С. 284–286.
Гавриленко, В., Чайка, Р. Вислі свинцеві булли з Пліснеська: факти і гіпотези. До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Київ – Львів, 2004. Т. І. С. 562–593.
Артюхін, О. Іконографічні зміни зображень на княжих буллах династії Мономаховичів ХІ–ХІІІ ст. Сфрагістичний щорічник. Київ, 2013. Вип. ІV. С. 95–107.
Болсуновский, К. Дорогичинские пломбы найденные на берегах Западного Буга. Ч. І. Киев, 1894.
Алфьоров, О. Пломби дорогичинського типу: методологічні рекомендації до опису та каталогізації. Сфрагістичний щорічник. Київ, 2011. Вип. І. С. 189–221.
Sfinks słowiańskiej sfragistyki – plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography – small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, M. Wołoszyn. Cz. I. Warszawa, 2019.
Зарубій, Е. Золоті та срібні прикраси княжої доби в колекції Львівського історичного музею. Київ, 2009.
Кучинко, М., Курманський, О., Савицький, В. Давньоруські персні з Волинської землі (за матеріалами з фондів Волинського краєзнавчого музею). Волинський музей: історія і сучасність. Науковий збірник. Луцьк, 2009. Вип. IV. С. 45–46.
Зарубій, Е. Персні княжої доби у фондах Львівського історичного музею. Наукові студії. Львів – Винники, 2012. Вип. V. С. 143–176.
Однороженко, О. Геральдика середньовічної Руси (України). Т. І: Ґенеза руської геральдики. Х–ХІІІ ст. Харків, 2023.
Каталог украинских древностей коллекции В. В. Тарновского. Киев, 1898.
Зарубій, Е. Персні фондової групи «Київська Русь» Львівського історичного музею. Наукові записки Львівського історичного музею. Львів, 2012. Вип. XV.
Львівський історичний музей, КР-8207.
Володченко, З. Перстень-печать XII в. Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры. 1951. Вып. XXXVI. С. 62–67.
British Museum, n. 1907.0520.17.
British Museum, n. 1907.0520.18.
Міллер, М. Нові знахідки тризуба. Рід та знамено. Франкфурт-на-Майні, 1947. Ч. 1.
Beletsky, S. Rurikid emblems: princely heraldic symbols of Eastern Europe in the X–XIII century. Sfinks słowiańskiej sfragistyki – plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. Cz. I. Warszawa, 2019.
Однороженко, О. Геральдика середньовічної Руси (України). Т. ІІ: Геральдика темних віків. Гербова традиція Руського королівства середини XIII – середини XIV ст. Харків, 2024.
Львівський історичний музей, КР-12754.
Хмельницький обласний краєзнавчий музей, n. 3386-кв, Дм-30.
Хмельницький обласний краєзнавчий музей, n. 3385-кв, Дм-29.
Якубовський, В. Скарби Болохівської землі. Кам’янець-Подільський, 2003.
Якубовський, В. Болохівська земля ХІІ–ХІІІ ст. Історія, матеріальна культура, економіка. Кам’янець-Подільський, 2020.
Приватна колекція, А-801.
Приватна колекція, А-802.
Приватна колекція, A-524.
Приватна колекція, GT-400.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Юрій Котик Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
