Етнокультурний вимір наукового доробку Михайла Сікорського

Yurii Fihurnyi

doi:10.30840/2413-7065.1(66).2018.133015

Автор(и)

Yurii Fihurnyi НДІУ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6463-0920

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(66).2018.133015

Ключові слова:

Україна, українці, М. Сікорський, ідентичність, українські етнокультурні процеси, український етнокультурний простір

Анотація

У статті проаналізовано етнокультурний вимір наукового доробку Михайла Сікорського. Розкрито, що етнокультурна проблематика в археології насамперед пов’язана з визначенням етнічної належності археологічних культур – матеріальних комплексів старожитностей, які відносяться до визначеного проміжку часу, мають місцеві особливості й розміщуються на конкретно визначених обмежених теренах. У тоталітарну добу для переважної більшості дослідників найголовнішим пріоритетом було вивчення матеріальної культури, тому головний ідеологічний дискурс полягав у розкритті закономірностей базових концептів класиків марксизму-ленінізму у вивченні класової боротьби, аналізі соціальних революцій тощо. Доведено, що, перебуваючи у тогочасному тоталітарному дискурсі, М. Сікорський змушений був працювати у тих ідеологічних рамках і втілювати деякі догматичні концепти і конструкти у своїх працях і справах, у зворотному випадку командно-адміністративна система позбавила б його можливості реалізовувати власні напрацювання й втілювати мрії у життя. Показано, що навіть у таких складних умовах М. Сікорський ніколи не переходив тих меж, що відділяють справжнього вченого від компартійного пропагандиста, особливо це стосується наукових проблем, які через різні причини поєднувалися з політичними ідеологемами, як це сталося, наприклад, з так званою «давньоруською народністю». Незважаючи на значний ідеологічний тиск, М. Сікорський намагався якнайменше згадувати і пропагувати у своїх працях цей заідеологізований давньоруський концепт. Виявлено, що перебування України у складі тоталітарної держави дуже гальмувало як український етнокультурний розвиток, так і науковий процес його осмислення. Лише з руйнацією СРСР і відновленням суверенної Української держави етнокультурні процеси поступово набувають позитивної динаміки, а вітчизняні вчені, позбавившись ідеологічних лещат, отримують змогу їх адекватно аналізувати й осмислювати. Ці кардинальні зміни дали змогу М. Сікорському, врешті-решт, оприлюднити власні погляди на походження і розвиток українського народу та його мови та розкрити важливе значення у цих етногенетичних й етнокультурних процесах Переяслава і Переяславщини.

Біографія автора

Yurii Fihurnyi, НДІУ

Юрій Фігурний

кандидат історичних наук, завідувач відділу української етнології НДІУ

Посилання

AVRAMENKO, Yu. (2013). Activities of Mykhailo Sikorsky for the Protection of Monuments. Kraieznavstvo (Regional Studies), 4 (85), рр. 99–104. [in Ukr.]

ASEYEV, Yu., SIKORSKIY, M., YURA, R. (1967). The Monument of Civil Architecture of the 11th Century in Pereiaslav-Khmelnytskyi (Kyiv Region). Sovetskaya arkheologiya (Soviet Archaeology), (1), рр. 199–214. [in Rus.]

ASIEIEV, Yu., KOZIN, O., SIKORSKYI, M., YURA, R. (1962). Investigation of the 11th-Century Stone Building in the Pereiaslav-Khmelnytskyi Castle (Kyiv Region). Visnyk Akademii budivnytstva i arkhitektury URSR (Bulletin of Academy of Construction and Architecture of the Ukrainian SSR), (4), рр. 57–61. [in Ukr.]

BARAN, V. (2011). Slavs in Primitive and Early Middle Ages: Collection of Selected Ethnological Works. Kyiv: Milenium, 108 p. [in Ukr.]

BILCHENKO, I. (2017). Source and Historiographic Base for Research of Mykhailo Sikorskyi’s Activity – the Founder of Museum Business in Pereiaslav Region. Pereiaslavika: Naukovi zapysky natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka “Pereiaslav” (PEREYASLAVICA: Scientific Proceedings of “Pereyaslav” National Historical and Ethnographic Reserve), Vol. 12 (14), рр. 29–35. [in Ukr.]

BILCHENKO, I. (2013). Scientific Work of M. Sikorskyi. Іn: Mykhailo Sikorskyi: A Creator of History and Keeper of Time: A Collective Monograph Devoted to the 90th Anniversary of M. Sikorskyi’s Birth. Pereiaslav-Khmelnytskyi, рр. 207–213. [in Ukr.]

BOVA, I. (2013). The Role of M. Sikorskyi in the Improvement and Landscaping of the Museum of Folk Architecture and Life of the Middle Dnieper. Іn: Mykhailo Sikorskyi: A Creator of History and Keeper of Time: A Collective Monograph Devoted to the 90th Anniversary of M. Sikorskyi’s Birth. Pereiaslav-Khmelnytskyi, рр. 220–229. [in Ukr.]

BUZIAN, H. (2017). M. Sikorskyi and Archaeology of Pereiaslav District in the 1950s and 1980s. Pereiaslavika: Naukovi zapysky natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka “Pereiaslav” (PEREYASLAVICA: Scientific Proceedings of “Pereyaslav” National Historical and Ethnographic Reserve), Vol. 12 (14), pp. 64–88. [in Ukr.]

BUZIAN, H. (2013). The Archaeologist M. Sikorskyi. Іn: Mykhailo Sikorskyi: A Creator of History and Keeper of Time: A Collective Monograph Devoted to the 90th Anniversary of M. Sikorskyi’s Birth. Pereiaslav-Khmelnytskyi, pp. 139–184. [in Ukr.]

HORBOVYI, O. (2013). M. Sikorskyi as a Savior of the Historical and Cultural Heritage of the Flooded Dnieper Region (the 1950s – the first decade of the 2000s). Kraieznavstvo (Regional Studies), (4), рр. 111–117. [in Ukr.]

GREKOV, B. (1953). Kievan Rus. Moscow: Gospolitizdat, 568 p. [in Rus.]

HUSLYSTYI, K. (1971). About Bourgeois-Nationalist Distortions in Studies of the Ethnogeny of the Ukrainian People. Narodna tvorchist ta etnohrafija (Folk Art and Ethnography), (1), рр. 41–51. [in Ukr.]

DEMBITSKYI, S. (2013). M. Sikorskyi as an Outstanding Museum Worker and Museum Expert. Іn: Mykhailo Sikorskyi: A Creator of History and Keeper of Time: A Collective Monograph Devoted to the 90th Anniversary of M. Sikorskyi’s Birth. Pereiaslav-Khmelnytskyi, рр. 43–57. [in Ukr.]

DOVZHENOK, V. (1976). Cherniakhiv Culture in the History of the Middle Dnieper Population. In: Studies in Slavic-Russian Archaeology. Kyiv: Naukova dumka, рр. 63–72. [in Ukr.]

DOVZHENOK, V. (1953). On the Question of the Formation of Old Rus People. Іn: Doklad VI nauchnoy konferentsii instituta arkheologii AN USSR. (Report of the 6th Scientific Conference of the Archaeological Institute of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR). Kyiv, рр. 52–57. [in Rus.]

DOVZHENOK, V. (1954). Old Rus People and the Common Origin of the Russian, Ukrainian, and Belarusian People. Visnyk Akademii nauk Ukrainskoi radianskoi sotsialistychnoi respubliky (Bulletin of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR), (5), рр. 33–45. [in Ukr.]

ZHAM, O., TKACHENKO, N. (2013). M. Sikorskyi: The Creator of a Skansen-Type Museum on Tatar Mountain. Іn: Mykhailo Sikorskyi: A Creator of History and Keeper of Time: A Collective Monograph Devoted to the 90th Anniversary of M. Sikorskyi’s Birth. Pereiaslav-Khmelnytskyi, рр. 73–124. [in Ukr.]

ZALIZNIAK, L. (2012). Ancient History of Ukraine. Kyiv: Tempora, 540 р. [in Ukr.]

KOZACHENKO, A. (1954). The Old Rus Nation as the Common Ethnic Base for Russian, Ukrainian, and Belarusian People. Sovetskaya еtnografiya (Soviet Ethnography), (2), рр. 3–20 [in Rus.]

KOLYBENKO, O. (2011). In the Memory of Mykhailo Sikorskyi. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii (Scientific Proceedings on Ukrainian History), Vol. 27. Pereiaslav-Khmelnytskyi, рр. 358–359. [in Ukr.]

KOTLIAR, M. (1980). The Idea of the Old Rus Unity in the Historical Development of the Russian, Ukrainian, and Belarusian People. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), (9), pp. 18–29. [in Ukr.]

KOTSUR, V. (2011). Forever in the Memory of Eternal Generations. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii (Scientific Proceedings on Ukrainian History), Vol. 27, р. 3. [in Ukr.]

Mavrodin, V. (1950). The Main Stages of the Ethnic Development of the Russian People. Vestnik istorii (Historical Bulletin), (4), рр. 55–70. [in Rus.]

MAKHNO, Ye., SikorskiY, M. (1987). Tomb of the Cherniakhiv Culture in Sosnovy Village of Pereiaslav-Khmelnitskyi District of Kiev Region. Kultura wielbarska w mlodszym okresie rzymskim: streszczenia referatow (14–18 wrzesnia) (The Wielbark Culture of the Early Roman Period. Abstracts. September). Ludlin: Maria Curie-Skłodowska University; Chair of Archaeology, pp. 56–61. [in Rus.]

MAKHNO, Ye., SIKORSKIY, M. (1989). Tomb of the Cherniakhiv Culture in Sosnovy Village on the Left Bank of the Dnieper. Kultura wielbarska w mlodszym okresie rzymskim: streszczenia referatow (14–18 wrzesnia) (The Wielbark Culture of the Early Roman Period. Abstracts. September). Vol. ІІ. Ludlin: Maria Curie-Skłodowska University; Chair of Archaeology, pp. 249–262. [in Rus.]

MAKHNO, Ye., SIKORSKYI, M. (1976). A New Burial Ground of Cherniakhiv Culture in Pereiaslav-Khmelnytskyi. Іn: Studies in Slavic-Russian Archaeology. Kyiv: Naukova dumka, pp. 95–100. [in Ukr.]

MINHAZUTDINOV, A., LATYSH, Yu. (2013). Mykhailo Sikorskyi. Kyiv: Kyivskyi universytet, 84 p. [in Ukr.]

NAHAIKO, T. (2013). In Memory of the Master. Іn: “Sikorski chytannia”: Vseukrainskyi istoryko-kulturolohichnyi forum, 7 lystopada 2012 r. Zbirka materialiv (Sikorskyi Readings: An All-Ukrainian Historical and Cultural Forum. Collected Materials. November 2012). Pereiaslav-Khmelnytskyi: PE O. Lukashevych, рр. 13–14. [in Ukr.]

Naumenko, L. (2012). Mykhailo Sikorskyi: A Devotee of the Museum Business in Pereiaslav District. The Path through the Ages and Social Upheavals. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii (Scientific Proceedings on Ukrainian History), Vol. 28, рр. 177–182. [in Ukr.]

PetruKhIn, V. (1995). The Beginning of the Ethnocultural History of Rus in the 9th–11th Centuries. Moscow, 320 р. [in Rus.]

RYBAKOV, B. (1951). On the Question of the Formation of the Old Rus People. Іn: Tezisy dokladov i vystupleniy sotrudnikov IIMK AN SSSR, podgotovlennykh k soveshchaniyu po metodologii etnogeneticheskikh issledovaniy (Abstracts of Reports and Speeches Prepared for the Meeting on Ethnogenetic Research by the Employees of the Academy of Sciences of USSR Institute for the History of Material Culture). Moscow, рр. 15–22. [in Rus.]

Sedov, V. (1999). Old Rus People: Historical and Archaeological Research. Moscow. 320 р. [in Rus.]

SIKORSKYI, M. (2013). National Historical and Ethnographic Reserve “Pereyaslav”. In: My Life Is My Museums… 2nd ed., revised and expanded. Pereiaslav-Khmelnytskyi: PE M. Lukashevych, рр.111–192. [in Ukr.]

SIKORSKYI, M. (2004). Museums of Pereiaslav Land. Nizhyn: Aspekt-Polihraf, 40 р. [in Ukr.]

SIKORSKYI, M. (1976). Glassblowing Shop of the 9th Century in Pereiaslav-Khmelnytskyi. In: Studies in Slavic-Russian Archaeology. Kyiv: Naukova dumka, pp. 146–150. [in Ukr.]

SIKORSKYI, M., SHVYDKYI, D. (1971). On Pereiaslav Land. Kyiv: Naukova dumka. 208 р. [in Ukr.]

SOHA, L. (2014). M. Sikorskyi: An Intellectual Portrait of a Local Historian and Establisher of Museum Business in Ukraine (the 1950s – early 21st Century). [An abstract of thesis for Candidate of Sciences degree in History]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, 21 p. [in Ukr.]

Tkachenko, V. (2009). On the 85th Anniversary of Mykhailo Sikorskyi. PEREYASLAVICA: Naukovi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka “Pereyaslav” (PEREYASLAVICA: Scientific Proceedings of “Pereyaslav” National Historical and Ethnographic Reserve), Vol. 3 (5), рр. 309–314. [in Ukr.]

TKACHENKO, H. (2013). The Founder of the Museum of Folk Architecture and Everyday Life of the Middle Dnieper Region. Kraieznavstvo (Regional Studies), 4 (85), рр. 105–110. [in Ukr.]

Tolochko, P. (1996). Kyivan Rus. Kyiv: Abrys, 360 р. [in Ukr.]

FIHURNYI, Yu. (2018). Analysis of Ukrainian Ethnic, Nation-Building, and Ethnocultural Processes. Eminak, 1 (21), Vol. 1, рр. 5–9. [in Ukr.]

FIHURNYI, Yu. (2017). The Role of Archaeology in the Life of M. Sikorskyi. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 4, pp. 204–214. [in Ukr.]

YURCHENKO, O., KOLYBENKO, O. (2013). Mykhailo Sikorskyi as a Founder of Pereiaslav Archaeological School. Kraieznavstvo (Regional Studies), 4 (85), рр. 118–122. [in Ukr.]

YUSOVA, N. (2006). “Old Rus People”: The Origin and Formation of the Concept in the Soviet Historical Science (the 1930s – the first half of the 1940s). 2nd ed., revised and expanded. Kyiv: Stylos, 620 p. [in Ukr.]