Когнітивний простір українознавчої комунікації: теоретичні спостереження
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(69).2018.153975Ключові слова:
українознавство, українознавча комунікація, когніція, текст, «мови культури»Анотація
Розглянуто завдання, що їх розв’язуватиме сучасне українознавство, спираючись на провідні напрями сьогочасних досліджень у ділянці філології та культурології. Зауважено інструментарний та методологічний потенціали для українознавства, що містить когнітологія. Окреслено актуальне поле методологічного застосування вже напрацьованого в когнітивістиці для українознавчих досліджень. Це може бути комунікативно-сповісне поле, де панують україноцентричні форми представлення та несення витвореного завдяки персоналістській психології. Хоча передовсім ідеться про образ України, що є присутнім в інформаційних стратегіях сьогодення. Наголошено також на творчому співзвуччі як тяглості, що поєднує модерне «проривання» та попередні епохальні «настанови» у смисловому структуруванні текстотворення. Текст як комплексне утворення розглянуто із опертям на багатошаровість значеннєвого вмісту, що має латинське поняття textum. Завдяки цьому з’явилися можливісні засади комплексного розгляду культуротворчих явищ, які представлено у такій формі існування витвореного, як «текст культури». На потребу розширеного та докладного, в певних випадках – ділянкового, розгляду явищ культуротворення, зважаючи на окремі позиції існування твору, творця та твореного, запропоновано таку інструментарну форму, як «текстуалія» (textualia). Цим надається дедалі більшої можливості у розгляді форм розгортання мисленнєвого потенціалу, що «бере участь» у художньому мовомисленні та когнітивних стратегемах (ментально-мовленнєвих чинниках) творення комунікації та текстового комплексу. Разом із тим розглядається чинник «надбудовування» у мові, відтак – функціонування розмаїття «способóвих» мов, тобто множинності мов художнього світу як моделювального простору «свого» спостереженого «культурного довкілля».Посилання
Ananyeva, Ye. (2009). The Anthropology of Literature. The Writing Man. Vestnik Sankt-Peterburgskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya 6 (Saint Petersburg State University Bulletin. Series 6), Vol. 4, pp. 16–21. [in Rus.]
Baksanskiy, O., Kucher, E. (2010). The Cognitive Image of the World: Prolegomena to the Philosophy of Education. Moscow: Kanon+ ROOI “Reabilitatsiya”, 224 p. [in Rus.]
Bart, R. (1994). Selected Works: Semiotics. Poetics. Moscow: Progress; Univers, 616 p. [in Rus.]
Batsevych, F. (2009). Spiritual Synergetics of the Mother Tongue: Essays in Philosophy and Linguistics. Kyiv: Akademiia, 192 p. (“Monograph” series). [in Ukr.]
Bovsunivska, T. (2010). Cognitive Genre Studies and Poetics. Kyiv: Kyivskyi universytet, 187 p. [in Ukr.]
Budayev, E., Chudinov, A. (2008). Foreign Political Linguistics. Moscow: Nauka; Flinta, 352 p. [in Rus.]
Heizinha, Y. (1994). Homo Ludens. The Experience of Identifying the Game Element of the Culture. Kyiv: Osnovy, 250 p. [in Ukr.]
Gusev, S. (2008). Metaphysics of Text. Logic of Communication. Saint Petersburg: Gumanitarnaya Akademiya, 352 p. [in Rus.]
Laertskiy, D. (1979). Life, Students, and Aphorisms of Famous Philosophers. Moscow: Mysl, 624 p. [in Rus.]
Zaleska-Onyshkevych, L. (2009). The Text and the Game. Modern Ukrainian Drama. Lviv: Litopys, 472 p. [in Ukr.]
WinQUist, Ch., TAYlor, V., eds. (2003). Encyclopedia of Postmodernism. Кyiv: Osnovy, 503 p. [in Ukr.]
Izer, V. (2008). On the Anthropology of Fiction. Novoye literaturnoye obozreniye, (94), pp. 7–21. [in Rus.]
PLOTNIKOVA, N., PODZEMSKAYA, N., eds. (2017). Investigations, Vol. 1 of Art as a Language – Languages of the Art. State Academy of Arts and Aesthetic Theory of the 1920s. Moscow: Novoye literaturnoye obozreniye, 456 p. [in Rus.]
Kun, T. (1977). Structure of Scientific Revolutions. Мoscow: Progress, 300 p. [in Rus.]
Kutyrev, V. (2012). Cognitive World and Its Historical Prerequisites. Filosofiya nauki (Philosophy of Science), (1 (52)), pp. 3–25. [in Rus.]
Lotman, Yu. (1970). Structure of the Literary Text. Мoscow: Iskusstvo, 384 p. [in Rus.]
Makhov, A. (2005). Musica Literaria: The Idea of Verbal Music in European Poetics. Мoscow: Intrada, 223 p. [in Rus.]
MenshIkov, L. (2015). Pragmatics of Understanding Texts of the Postmodern Culture. Chelovek. Kultura. Obrazovaniye (Man. Culture. Education), (4 (18)), pp. 62–74. [in Rus.]
Nalimov, V. (1979). The Probabilistic Model of a Language. Мoscow: Nauka, 303 p. [in Rus.]
Nikonenko, S. (2017). Eidos and Concept. Epistemological Basis of Symbolism in Metaphysics, History, Art. Saint Petersburg: RKHGA, 522 p. [in Rus.]
Sementsov, V. (1981). Problems of Brahman Prose Interpretation. Мoscow: Nauka, 180 p. [in Rus.]
Spodarets, O. (2011). The Polycode Principle as the Key to the Political News Media Text. Politichieskaya lingvistika (Political Linguistics), (1 (35)), pp. 171–176. [in Rus.]
Tsipko, A. (2015). Spiritual Ladder of the Old Ukrainian Language Arts. Кyiv: Lesia, 747 p. [in Ukr.]
Shamrai, M. (2001). The Unknown Notes of Lazar Baranovych in Vernadsky National Library of Ukraine. Bibliotechnyi visnyk (Library Bulletin), (3), pp. 29–33. [in Ukr.]
Sheygal, Ye., Deshevova, V. (2009). The Agonal in Communication: Structure of the Notion. Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta (Chelyabinsk State University Bulletin), (34 (172)). Filologiya. Iskusstvovedeniye (Philology. Art History), Vol. 36, pp. 145–148. [in Rus.]
ECO, U. (2002). Six Walks in the Fictional Woods: The Author’s Collection. Мoscow, 288 p. [in Rus.]
Baynes, L. (2012). Heavenly Book Motif in Judeo-Christian Apocalypses 200 BCE – 200 CE. Leiden, 233 p. [in Eng.]
Kelly, G. (1970). Brief Introduction to Personal Construct Theory. In: D. Bannister, ed., Perspectives on Personal Construct Theory. New York: Academic Press, 30 p. [in Eng.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Anatolii Tsipko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
