«Статут про загальну військову повинність» 1874 року у Російській імперії та земський лібералізм Північної України
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(70).2019.160847Ключові слова:
військова реформа, рекрутські набори, податкове забезпечення, ліберальні земці, загальна військова повинність, імператорська армія, Борзнянське повітове земське зібранняАнотація
Публікація присвячена маловідомому та малодослідженому аспекту модерної програми земського ліберального руху на півночі Лівобережної України – візії опозиціонерів на соціальну сутність перетворень армії та флоту Російської імперії. У лаконічній формі показана точка зору лідерів течії визвольного руху на основні питання щодо підготовки останньої фази мілітарної реформи. Встановлено, що соціальна сутність позиції представників фронди полягала у тому, щоб замінити натуральне забезпечення селянством військового призову єдиним одноразовим фінансовим податком у формі грошової трансакції, тим самим поліпшивши платоспроможність селянської верстви, зменшивши фіскальне навантаження для її господарств, а акумуляцію коштів та їх перерахування до державного бюджету імперії перекласти на плечі органів земського врядування. Оскільки панівні стани імперії були взагалі звільнені від сплати більшості податків, опозиціонери наполягали на включенні військового збору до загального фонду видатків повітових земських інституцій. З’ясовано, що принципово важлива теза про переведення натурального військового податку у грошовий еквівалент та перекладення видатків для забезпечення рекрутської повинності з селянських громад на бюджет повітового земства була прийнята державною владою. Автор приходить до висновку, що не усі пропозиції та ініціативи опозиції були почуті, тому проведена трансформація збройних сил Російської імперії хоч і була прогресивною, але виключно з точки зору інтересів інституційної держави.Посилання
Timberlake, Ch. (1972). Ivan Il’ich Petrunkevich: Russian Liberalism in Microcosm. In: Essays on Russian Liberalism. Columbia: University of Missouri Press, pp. 18-41. [in Eng.]
On Converting the Recruiting Duty into the Material Duty at Borzensk Assembly (1870). County Collection of Chernigov Province, (5). Chernigov: Gubernskaya tipografiya, 196 p. [in Rus.]
Kotelnytskiy, N. (2015). Ivan Ilich Petrunkevich: His Life and Activity in Chernigov Region. A Historical and Biographical Essay. Moscow: Letniy sad, 124 p. [in Rus.]
On Converting the Recruiting Duty into the Material Duty at Borzensk Assembly (1870). County Collection of Chernigov Province, (5). Chernigov: Gubernskaya tipografiya, 196 p. [in Rus.]
Volkovynskyi, V. (2003). Military Reforms in the 1860s–70s. In: V. SMOLII, ed., et al. A–B, Vol. 1 of Encyclopedia of the History of Ukraine: in 10 Vol. Kyiv: Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine; Naukova dumka, 688 p. [in Ukr.]
Petrunkevich, I., Kizevetter, A., ed., (1934). From the Notes of a Public Figure. Memoirs. Prague, 472 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Nazar Kotelnytskyi Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).