Про специфіку українознавства як науки
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(70).2019.164711Ключові слова:
українознавство як наука, методологія, росієзнавство, білорусознавство, М. Лернер, Ф. Бродель, М. де Унамуно, В. Шаповалов, І. Саракавік, П. Кононенко, В. Крисаченко, О. Мостяєв, Л. Токар, націєспецифічні науки, теорія локальних цивілізаційАнотація
В основу статті покладено доповідь на методологічному семінарі, присвяченому теоретико-методологічним засадам сучасного українознавства. У контексті пошуку переконливої відповіді на питання про специфіку українознавства як наукової дисципліни у статті розглянуто досвід звернення низки зарубіжних та вітчизняних науковців до проблем самопізнання сучасних націй у рамках цивілізаційного підходу до історій власних країн та крізь призму так званих націєспецифічних дисциплін. Зокрема, істотний інтерес у цьому розумінні становлять напрацювання таких зарубіжних науковців, як М. Лернер (США), Ф. Бродель (Франція), М. де Унамуно (Іспанія), М. Шаповалов (Росія), І. Саракавік (Білорусь), а також низки представників вітчизняної українознавчої науки (П. Кононенко, В. Крисаченко, О. Мостяєв, Л. Токар та ін.), що своїми теоретико-методологічними працями заклали підвалини сучасного наукового українознавства. Автор статті вважає, що становлення та розвиток новітнього українознавства кін. ХХ – поч. ХХІ ст., що виявилися у формі своєрідної «інтелектуальної мобілізації», обумовленої специфікою етнокультурних процесів в Україні у розглядуваний період, відбувалися в руслі загальносвітових наукових тенденцій, а саме крізь призму синтетичних націєспецифічних наук, і можуть кваліфікуватися як початок якісно нового етапу становлення наукового українознавства.
Посилання
BROUDEL, F. (1994). Space and History, Book 1 of What Is France? Moscow, 405 p. [in Rus.]
HAI-NYZHNYK, P. (2015). The Role and Place of Ukrainian Studies in the Newest Scientific Space and Their Significance in the Humanitarian Policy of the State and the System of National Security. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1, pp. 53–60. [in Ukr.]
GLEBOVA, I. (2009). On Russian Studies (On the Tasks of the Center for Russian Studies, INION RAN). In: Trudy po rossiyevedeniyu (Works on Russian Studies), Vol. 1, Moscow, pp. 5–15. [in Rus.]
YEFREMOV, S. (1920). Ukrainian Studies: An Essential Guide to Literature for Self-Education. Kyiv, 64 p. [in Ukr.]
Kubiiovych, V., ed., (1993–2003). Encyclopedia of Ukrainian Studies. Vol. І–ХІ. Lviv. [in Ukr.]
ZINCHENKO, A., HALAIKO, B. (2015). Contemporary Ukrainian Studies: Societal Demands, Scientific and Ethical Parameters. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1, pp. 8–13. [in Ukr.]
KONONENKO, P. (2006). Ukrainian Studies. A Textbook for Higher Educational Institutions. Kyiv, 870 p. [in Ukr.]
KRYSACHENKO, V., MOSTIAIEV, O. (2002). Ukraine: Nature and People. Kyiv, 623 p. [in Ukr.]
LERNER, M. (1992). Development of Civilization in America. Lifestyle and Thought in the United States Today. In 2 Vol. Vol. 1. Moscow, 671 p. [in Rus.]
MOSTIAYEV, O. (2018). Civilizations, Europe, Ukrainians: Historical and Typological Approach. Кyiv, 324 p. [in Ukr.]
SARAKAVIK, I. (1998). Belarusian Studies. Minsk, 284 p. [in Bel.]
TOKAR, L. (2013). Scientific Foundations of Ukrainian Studies. Kyiv, 352 p. [in Ukr.]
UNAMUNO, M. de. (1981). Selected Works in 2 Volumes. Leningrad, 520 p. + 352 p. [in Rus.]
SHAPOVALOV, V. (2001). Russian Studies. Moscow, 573 p. [in Rus.]
CHYRKOV, O. (2015). Methodological Seminar on Ukrainian Studies. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 2, pp. 197–204. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Serhii Nalyvaiko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
