Семантичне гніздо «чорний», «темний» в індоіранській гідронімії Східної Європи
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(73).2019.189707Ключові слова:
ономастика, індоіранська гідронімія, Східна Європа, Україна, семантичне гніздо «чорний», «темний», індоєвропеїстикаАнотація
Пропонована стаття продовжує напрямок ономастичних студій, започаткований у попередніх числах часопису та присвячених дослідженню індоіранської гідронімії Східної Європи. Цього разу інтерес автора торкається сукупності водних найменувань, що обіймають семантичне гніздо «чорний», «темний»: окрім низки цілковито «прозорих» слов’янських назв такого роду, йдеться про істотну частку східноєвропейської гідронімії, переконлива етимологізація якої виявляється можливою завдяки зверненню до індоіранської мовної та культурної традиції. Ідеться, зокрема, про значеннєві основи kṛṣṇa, śyāma/śyāva, kāla/kālma, mala, varana, asita та деякі інші, найчастіше вживані в індоіранських мовах на позначення «чорноти», «темноти». Попри те, що в процесі «ослов’янення» архаїчної східноєвропейської гідронімії ці давні назви подекуди зазнали істотної трансформації та спотворення первісного внутрішнього змісту, їх все ж таки вдається виявити і витлумачити, спираючись на сучасний стан порівняльно-мовознавчих досліджень у царині індоєвропеїстики, виходячи з методологічного принципу дослідження назв у їх сукупності, а також врахування ономастичного контексту, що у методологічному поєднанні у більшості випадків унеможливлює випадкові збіги. У статті запропоновані нові тлумачення низки східноєвропейських гідронімів, які є вагомі підстави тлумачити в контексті семантичної ознаки «чорноти», «темноти». Важливо, що саме землі Давньої України та окремих її регіонів, за даними новітніх ономастичних студій, постають як ареал концентрації «чорної», «темної» гідронімії й ономастики загалом (подекуди у її протиставленні «білій», «світлій» ономастиці), що надає додаткових методологічних підстав звертатися у пошуках витоків цієї стійкої ономасіологічної традиції до індоєвропейської спадщини.Посилання
ABAYEV, V. (1958). Historical and Etymological Dictionary of the Ossetian Language. Vol. 1. Moscow, 657 p. [in Rus.]
AGEYEVA, R. (2004). Hydronymy of the Russian North-West as a Source of Cultural and Historical Information. Мoscow, 256 p. [in Rus.]
BAITSAR, A., BAITSAR, A. (2018). “Rus”, “Red Rus” on the European Maps of the 14th–18th Centuries. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia heohrafichna (Lviv University Bulletin. Geography Series), Vol. 52, pp. 15–26. [in Ukr.]
Karpenko, Yu., ed., (1981). Hydronyms of the Lower Transnistria. Kyiv–Odesa, 112 p. [in Ukr.]
Stryzhak, O., ed., (1981). Hydronymy of Ukraine in Its Interlingual and Inter-Dialect Connections, 262 p. [in Ukr.]
GORDEYEV, A. (2014). Toponymy of the Black and Azov Sea Coasts on Portolan Charts in the 14th–17th Centuries. Kyiv, 478 p. [in Rus.]
The State Water Register of the Russian Federation. [online] Available at: http://textual.ru/gvr/ [Accessed 12 Dec. 2019]. [in Rus.]
ZHARNIKOVA, S. (2003). The Golden Thread. Vologda, 251 p. [in Rus.]
NALYVAIKO, St. (2012). An Indian Myth. A Ukrainian Commentary. Кyiv, 568 p. [in Ukr.]
NALYVAIKO, St. (2000). Sanskrit Reveals Secrets. Кyiv, 280 p. [in Ukr.]
NALYVAIKO, St. (2008). A Thousand Newest Interpretations of Ancient Ukrainian Names, First Names and Surnames, Terms and Concepts (based on the Indo-Iranian material). Кyiv, 360 p. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2018). On the Prospects of Indo-Iranian (Aryan) Tradition in the Interpretation of Hydronymy of Eastern Europe (as exemplified by the semantic family of words “water”, “river”). Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 3, pp. 162–180. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2016). On the Semantics of the Ancient Names of the Black and Azov Seas. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1, pp. 63–70. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2017). The “Indo-European Problem” as a Pivotal Issue of the Ethnocultural History of Eastern Europe. In: Ukraine and Ukrainians in Ethnocultural Processes: Conceptual Generalizations. Kyiv, pp. 58‒72. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2011). The Problem of Rus-Khazar Relations in the Context of Ukrainian Studies. Кyiv, 20 p. [in Ukr.]
NALYVAIKO, S. (2017). Once again about the Prospects of the Indo-Iranian Onomastic Studies (revisiting the discussion of the historian and the linguist). Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1–2, pp. 153‒169. [in Ukr.]
NEPOKUPNYI, А. (1976). Baltic-Northern Slavic Language Ties. Кyiv, 227 p. [in Rus.]
Sanskrit-Russian Dictionary. (1978). Мoscow, 895 p. [in Rus.]
Dictionary of Hydronyms of Ukraine. (1979). Кyiv, 781 p. [in Ukr.]
(І–М), Vol. 4 of Dictionary of the Ukrainian Language: In 11 Vol. Кyiv, 840 p. [in Ukr.]
STRYZHAK, О. (1988). Ethnonymy of Herodotus’ Scythia. Кyiv, 224 p. [in Ukr.]
STRYZHAK, О. (1967). The Names of the Rivers in Zaporizhzhia and Kherson Regions. Кyiv, 127 p. [in Ukr.]
Toponymic Traditions of Voronezh Region. (2001). Vol 1. Voronezh, 77 p. [in Rus.]
TOPOROV, V. (1984). Prussian Language. Dictionary. К–L. Moscow. [in Rus.]
TOPOROV, V., TRUBACHOV, О. (1962). Linguistic Analysis of Hydronyms of the Upper Dnieper. Мoscow, 271 p. [in Rus.]
TRUBACHOV, О. (1999). Indoarica in the Northern Black Sea Region. Мoscow, 320 p. [in Rus.]
TRUBACHOV, О. (1968). The Names of the Rivers of the Right-Bank Ukraine. Word Formation. Etymology. Ethnic Interpretations. Мoscow, 288 p. [in Rus.]
FASMER, M. (1987). Etymological Dictionary of the Russian Language. Vol. 4. Мoscow, 864 p. [in Rus.]
SHPAK, D. (1998). A Thesaurus of Stari Kuty Village Toponyms. Lviv. [in Ukr.]
MONIER-WILLIAMS, M. (1964). A Dictionary, English and Sanskrit. [online] Oxford. Available at: http://93.174.95.29/_ads/A6F854EDABA2023F5DA9CDE4DA84568A [Accessed 12 Dec. 2019]. [in Eng.]
Tavernier, J. (2007). Iranica in the Achaemenid Period (ca. 550–330 B.C.): Linguistic Study of Old Iranian Proper Names and Loanwords, Attested in Non-Iranian Texts. Leuven; Paris, 850 p. [in Eng.]
The Assirian Dictionary. (1958). Vol. 4. Chicago. [in Eng.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Serhii Nalyvaiko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
