Матеріали департаменту поліції як джерело з історії анархістського руху в Україні (1903–1914 рр.)

Анотація

У статті розглядаються матеріали Департаменту поліції Російської імперії на початку XX ст. як джерело з історії діяльності анархістських груп в Україні 1903–1914 рр. Аналізуються чинники, які вплинули на характер джерел, та дається спроба їх класифікації. Серед чинників вказано характер анархістського руху, упереджене ставлення правоохоронних органів до анархістів, використання агентів та провокаторів як джерел інформації, прагнення поліції швидко приборкати анархістів тощо. Розглянуто такі джерела Департаменту поліції, як документи Міністерства внутрішніх справ, матеріали Департаменту поліції, губернських жандармських управлінь.
Охарактеризовано документи за двома великими групами. Перша група джерел складалась із матеріалів Міністерства внутрішніх справ: міжнародні домовленості; протоколи нарад; накази, які стосувалися анархістського руху; загальні документи, які регламентували діяльність революційних партій на території імперії. Друга група джерел охоплювала матеріали Департаменту поліції, який виконував загальне керівництво губернськими судово-слідчими органами імперії: розпорядження та накази, циркуляри, аналітичні звіти та огляди, довідки.
Зазначається, що вирішення проблем боротьби з анархізмом делеговано Департаменту поліції, який виконував центральне керівництво карними органами. Таким чином, основні документи, які досліджені, мали або розпорядчий, або узагальнюючий і аналітично-прогностичний характер, оскільки тут вся інформація систематизувалася та видавалися рішення.
Особлива увага приділяється дослідженню так званих оглядів Департаменту поліції, в яких надавалися звіти щодо діяльності різних анархістських груп в Україні. Виявлені документи уточнюють території розповсюдження руху, події та особистостей, які були активними його членами. Робиться висновок про цінність джерел Департаменту поліції як для виявлення нових фактів, так і для підтвердження вже відомих.