DOI: https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(74).2020.195744

Етнодизайн у декоративно-прикладному мистецтві кінця XX – початку XXI століття

Alla Hotsaliuk

Анотація


У статті виявлено особливості етнодизайну у декоративно-прикладному мистецтві кінця XX – початку XXI ст. Декоративно-прикладне мистецтво збагачується завдяки етнодизайну. Застосування тих чи інших елементів етнодизайну у декоративно-прикладному мистецтві залежить як від уподобання самого автора, так і від доцільності, рівня вподобань споживача, на якого орієнтований витвір. Головний шлях розвитку етнодизайну – це шлях традиціоналізму, який передбачає виникнення нового за рахунок старого або створення нового шляхом входження в старе. Таким чином, відбувається постійне самооновлення традиції. Цей традиціоналістський напрям має цілком певну прив’язку до регіону, соціально-економічних, природно-кліматичних та місцевих локальних умов. З іншого боку, звернення до минулого, народних джерел культури започаткувало етнодизайн насамперед як явище стилізації, ніж стилю.
У роботах професійних художників простежуються використання усталених народних традицій і тенденція до створення просторових композицій образно-асоціативного змісту з прагненням пластичними засобами в різних матеріалах передати глибоку філософську думку, настрій, емоції, світовідчуття, втілити певну ідею, конкретний образ. Професійне декоративне мистецтво України кінця XX – початку XXI ст. – це величезний пласт національної культури, який формується в межах загальноєвропейського художнього процесу. Килимарство та декоративне скло все активніше використовуються як культурний простір для втілення символічних образів у яскравих декоративних формах.
Метою спеціалізації етнодизайну предметного середовища є використання регіональних етнокультурних традицій, яке було концептуально запропоновано як основа для розробки дизайн-проектів і творчих експериментів у галузі нетиражованого дизайну. Підсумовано, що фольклорна стилізація (етнодизайн) – це не відмова від сучасності, не реставрація. Це потреба людей в духовній опорі на національні традиції, взаємозв’язок поколінь.


Ключові слова


етнодизайн; декоративно-прикладне мистецтво; фольклорна стилізація; національні традиції; взаємозв’язок поколінь; самооновлення традиції

Повний текст:

PDF

Посилання


HOTSALIUK, A. (2018). Preserving Traditions in Contemporary Ukrainian Arts and Crafts. Mizhnarodnyi visnyk: kulturolohiia, filolohiia, muzykoznavstvo. (International Bulletin: Cultural Studies, Philology, Musicology), Vol. 2, pp. 9–14. [in Ukr.]

CHEBYKIN, A. (2002). The Current State of Ukrainian Art Criticism and Ways of Its Further Development. Mystetski obrii 2002: Almanakh. Naukovo-teoretychni pratsi ta publitsystyka (Artistic Horizons 2002: An Almanac. Theoretical and Journalistic Works). Kyiv, 212 p. [in Ukr.]

ORSHANSKYI, L. (2011). Ethnic Design as an Innovative Artistic Aesthetic Component. Molod i rynok (Youth and Market), (1 (72)), pp. 38-41. [in Ukr.]

AFANASIEV, Yu. (2016). Ethnic Design: Definition of the Concept as a Methodological Problem. Mizhnarodnyi visnyk: kulturolohiia, filolohiia, muzykoznavstvo (International Bulletin: Cultural Studies, Philology, Musicology), [online] Vol. 1 (6). Available at: /Documents%20and%20Settings/Admin/My%20Documents/Downloads/mvkfm_2016_1_3.pdf. [in Ukr.]

LEHENKYI, Yu. (2000). Design: Cultural Studies and Aesthetics. Kyiv: Kyiv National University of Technologies and Design Press, 272 p. [in Ukr.]

RUDENCHENKO, A. (2014). Ethnic Design as an Interdisciplinary Phenomenon of Forming a Creative Educational Space. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia (Problems of Modern Teacher Training), (10 (Part 3)), pp. 140–146. [in Ukr.]

HONCHARENKO, O. (2016). Constitutional Principles of Self-Regulation of Economic Activity. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo (Foreign Trade: Economics, Finance, Law), (1 (84)), pp. 28–36. [in Ukr.]

PОPOVYCH, M. (1998). Essays on the History of the Ukrainian Culture. Kyiv: ArtEk, 728 p.: il. (Transformation of Humanitarian Education in Ukraine). [in Ukr.]

PARAKHIN, V. (1996). Folk Art Tomorrow: Revival or Imitation? Obrazotvorche mystetstvo, (1). [in Ukr.]

DANYLENKO, V. (1998). Content of Design Education in Ukraine: Prospects for Optimization. In: Khudozhnia osvita v Ukraini (Art Education in Ukraine. Conference Proceedings). Kyiv. [in Ukr.]

NESEN, I. (2004). Features of Home Interior Design in Southern Volhynia: Traditions and Innovations. Etnokulturna spadshchyna Polissia (Ethnocultural Heritage of Polissia), Vol. 5. Rivne, pp. 31–39. [in Ukr.]

TYMKIV, B. (2003). Formation of Students’ Artistic Ethnoculture by Means of Folk Arts and Crafts. In: Etnos i kultura. Chasopys Prykarpatskoho universytetu im. V. Stefanyka: zbirnyk naukovo-teoretychnykh statei (Ethnic Culture. Journal of V. Stefanyk Precarpathian National University: Collected Scientific Articles). Ivano-Frankivsk: Plai, pp. 131–135. [in Ukr.]

BOICHUK, M. (1912). On the Occasion of Kolomyia Exhibition of Ukrainian Domestic Crafts. Literaturno-naukovyi visnyk (Literary and Scientific Bulletin), Vol. LX, Book XI. Kyiv, pp. 344–347. [in Ukr.]

STASHUK, O. (2005). A Poem in a Tree. Traditions and Innovations of the Carver Olha Baranova. Polissiieznavstvo: naukovi folklorno-etnolohichni ta mystetstvoznavchi studii (Polissian Studies: Scientific Folklore, Ethnological, and Art Studies). Rivne, pp. 155–165. [in Ukr.]




Copyright (c) 2020 автор і журнал

ISSN 2413-7103 (Online), ISSN 2413-7065 (Print).

© "Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України, 2001-2020.