Конституційні засади з’єдинення України: соборність vs федералізація
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(74).2020.196011Ключові слова:
Україна, конституція, соборність, унітарність, Росія, гібридна війна, Конституція Пилипа Орлика, Центральна Рада, УНР, Українська Держава, Директорія, ЗУНР, УРСР, Автономна Республіка Крим, «ДНР», «ЛНР», конституційна реформаАнотація
Статтю присвячено аналізу конституційних засад української державності. Концентром розгляду постає сам характер державного устрою України. Простежено конституції Козацької держави Пилипа Орлика, Української Народної Республіки, Української Радянської Соціалістичної Республіки, сучасної незалежної України. Доведено, що стратегічним пріоритетом усіх українських основних законів була орієнтація на соборний та унітарний лад демократичної республіки. Ця орієнтація зумовлена онтологічною неперервністю буття українського етносу як у часі, так і в просторі, демократичними засадами громадянського життя. Права національних меншин передбачалось розглядати шляхом надання громадянам національно-персональної автономії. Усі спроби нав’язати Україні введення в законодавчу систему федеративного устрою пов’язані із зовнішнім силовим втручанням. Створення на її території автономних структур практикувалось з метою дестабілізації та розчленування України. Про це свідчить руйнівне призначення таких «автономій», як Донецько-Криворізька, Таврійська та Бессарабська «радянські республіки» в часи УНР, Молдавська АРСР у складі УРСР, Автономна Республіка Крим у складі новітньої України. Всі вони слугували плацдармом для розгортання агресії проти України з боку Росії. Сучасна гібридна війна Росії проти України в своєму агресивному арсеналі ідею федералізації чи внутрішньої «автономізації» України використовує як один із головних засобів досягнення своєї мети. В цьому контексті будь-які зміни в Основному законі України не мають ставити під сумнів її соборність та унітарність.Посилання
BABIUKH, Yu. (2012). Moldavian ASSR within the USSR: Territory Formation and National Population Composition (1924–1940). [A thesis for Candidate of Sciences degree in History, specialty 07.00.01]. Kyiv, 20 p. [in Ukr.]
KRYPIAKEVYCH, I. et al. (1993). The Great History of Ukraine: In 2 vol. Vol. II. Kyiv: Hlobus, 400 p. [in Ukr.]
VERSTIUK, V. (1997). Ukrainian Central Council: A Textbook. Kyiv: Zapovit, 344 p. [in Ukr.]
Kravtsev, B., comp., (1964). Collection of Rights of Ukraine. Documents and Materials on the History of the Ukrainian Political Thought. 2nd ed. New York: Proloh, 250 p. [in Rus.]
HAI-NYZHNYK, P. (2017). Russia against Ukraine (1990–2016): From the Policy of Blackmail and Coercion to the War of Incorporation and Attempts of Destruction: A Monograph. Kyiv: MP Lesia, 332 p. [in Ukr.]
DOROSHKEVYCH, V., KRAVCHUK, O., KUPRIIANOV, I. (1992). Does Ukraine Need a Constitution that Allows Interethnic Conflicts? Rozbudova derzhavy (State-Building), (5), рp. 58–61. [in Ukr.]
YEZEROV, A. (2008). Constitutional Conflict as a Phenomenon and Process in Ukraine. Odesa: Yurydychna literaturа, 240 p. [in Ukr.]
IVANETS, A. (2018). The First Kurultay: From the Crimean Tatar Constituent Assembly to the National Parliament (1917–1918). Kyiv: “Vydavnytstvo ‘KLIO’” LLC, 160 p. [in Ukr.]
LIEBIEDIEVA, Yu. (2019). Russia’s Hybrid Warfare against Ukraine in 1917–1921 and 2014–2019, and Ukrainian Governments’Activities for Overcoming the Results of the Aggression Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 2 (71), pp. 57–72. [in Ukr.]
MELNYK, L. (1991). The 1710 Constitution by P. Orlyk. Visnyk Kyivskoho universytetu. Istoryko-filolohichni nauky. (Bulletin of Kyiv University. History and Philology), (2). Kyiv, pp. 3–23. [in Ukr.]
MYRONENKO, P. (2014). The Form of Government: Transformation Policy at the Rise of the Ages. Kyiv: Academy, 220 p. [in Ukr.]
NAHAIEVSKYI, I. (1993). History of the 20th-Century Ukrainian State. Kyiv: Radianskyi pysmennyk, 413 p. [in Ukr.]
PARAKHONSKYI, B., YAVORSKA, H. (2019). Ontology of War and Peace: Security, Strategy, and Meaning. Kyiv: National Institute for Strategic Studies Press, 560 p. [in Ukr.]
POLONSKA-VASYLENKO, N. (1993). From the Mid-17th Century till 1923, Vol. 2 of History of Ukraine: In 2 vol. Kyiv: Lybid, 608 p. [in Ukr.]
ROZUMNYI, M. (2018). Putin’s Regime: Reboot 2018. Kyiv: National Institute for Strategic Studies Press, 480 p. [in Ukr.]
SALTOVSKYI, O. (2002). Concepts of Ukrainian Statehood in the History of National Political Thought (from its origins to the beginning of the 20th century). Kyiv: PARAPAN, 396 p. [in Ukr.]
HORBULIN, V. (2017). The World Hybrid Warfare: The Ukrainian Front: A Monograph. Kharkiv: Folio, 496 p. [in Ukr.]
SERHIICHUK, V. (1996). Ethnic Borders and State Borders of Ukraine. Ternopil: Ternopil Publishing House, 184 p. [in Ukr.]
SERHIICHUK, V. (2001). The Ukrainian Crimea. Kyiv: Ukrainian Publishing Union, 304 p. [in Ukr.]
SKRYPNIUK, O. (2005). The Constitution of Ukraine and Its Function: Problems of Theory and Practice of Implementation. Kyiv: Academy of Legal Sciences of Ukraine Press, 168 p. [in Ukr.]
STAKHIV, M. (1956). The First Soviet Republic in Ukraine: An Outline of the History of The Russian Aggression and the Constitutional Development of Soviet Power during the First Partial Occupation of Ukraine. Part 2. New York-Philadelphia: Skrepton, 240 p. [in Ukr.]
Hunchak, T., SolchanYk, R., comps., (1983). Ukrainian Sociopolitical Thought in the 20th Century: Documents and Materials. Suchasnist (Library of Prologue and Modernity; Part. 157), Vol. 1, 510 p. [in Ukr.]
Hunchak, T., SolchanYk, R., comps., (1983). Ukrainian Sociopolitical Thought in the 20th Century: Documents and Materials. Suchasnist (Library of Prologue and Modernity; Part. 157), Vol. 2, 426 p. [in Ukr.]
MYRONENKO, O. (1997). Ukrainian State-Building: The Unused Potential. An Encyclopedic Dictionary. Kyiv: Lybid, 560 p. [in Ukr.]
FUTEI, B. (1992). Transition from the Command to Legal System. Rozbudova derzhavy (State-Building), (5), рp. 45–46. [in Ukr.]
CHEKH, M. (1992). Getting Off at the “Independence” Stop. Zustrichi, Vol. 2. Warsaw: Union of Ukrainians in Poland, pp. 2–20. [in Pol.]
SHABELNYKOV, V. (2013). Problems of Donetsk – Kryvyi Rih Republic History: A Historiographical Aspect. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriya: Istoriia. Politolohiia (Bulletin of Mariupol State University. History and Political Sciences Series), Vol. 6. Mariupol, pp. 53–61. [in Ukr.]
SHTARSKYI, M. (1992). Józef Pilsudski. Facts and Myths. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), (5), рp. 89–102. [in Ukr.]
YUZKOV, L. (1992). The Draft of the New Constitution of Ukraine: Basic Provisions. Rozbudova derzhavy (State-Building), (5), рp. 36–39. [in Ukr.]
YAKOVLIV, A. (1954). The Treaty between Hetman Bohdan Khmelnytsky and Tsar Aleksei Mykhailovych of Moscow in 1654. New York: Yu. Tyshchenko & A. Bilous Publishing, 127 p. [in Ukr.]
YANEVSKYI, D. (1991). Little-Known Ukrainian Constitutional Acts of 1917–1920. Kyiv: Institute of History, Academy of Sciences of the Ukrainian SSR Press, 68 p. [in Ukr.]
HELLINGER, D., JUDD, D. (1991). The Democratic Façade.
Brooks: Cole Publishing Company, 262 p. [in Eng.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Valentyn Krysachenko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).