Анатолійські мови як основний субстрат української
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(74).2020.197146Ключові слова:
Анатолія, Бахус, гора, Гордіон, Діоніс, Житомир, Зевс, Кібела, Лідія, невербальні графіті, Опішня, пагорб, покрівля, Сабазій, СемелаАнотація
До цього часу в українському мовознавстві переважала думка, що основним субстратом для української мови є північноіранський/скіфський. За основу бралася відома гіпотеза філологів радянської школи і, зокрема, осетинського мовознавця Васо Абайти (більше відомого як Василь Абаєв) про іранське походження мови скіфів. Саме останній, наполягаючи, що осетинська є нащадком гіпотетичної скіфо-сарматської мови, намагався пояснити наймення найбільших водних артерій не тільки Причорномор’я, але й усієї України та Східної Європи, залучаючи лише ірано-осетинські слова.
Автор статті підготував ряд матеріалів, що спростовують це хибне твердження сучасних дослідників. У цьому плані йому, звичайно, значною мірою допоміг унікальний артефакт – доісторичний напис, виявлений десять років тому в підвалі одного із храмів обласного Житомира. З’ясувалося, в сучасному українському лексиконі є величезна кількість слів, значення та звучання яких майже абсолютно подібні до анатолійських глос – фригійських, лідійських, фракійських, лікійських А та лікійських Б (мілійських), карійських, а також мов їхніх попередників – хатських та лувійських. Як засвідчив лексичний матеріал фригійсько-українського словника, підготовлений автором статті, найбільше таких споріднених слів (повних когнатів) спостерігаємо саме у цих двох мовах – фригійській та українській. Отже, спростовується ще одне хибне твердження лінгвістів, котрі, оперуючи сорока словами, які в грецькій звучать подібно до фригійських, заявляють, що найбільше близька до фригійської мови давньогрецька.
У запропонованому дослідженні з’ясовано, що більше половини відомих на сьогодні старофригійських слів увійшли до «Словника української мови». Чому про це не повідомлялося раніше? Виявляється, дослідники до цього часу порівнювали з фригійською лише грецьку, вірменську, давньомакедонську, албанську. Проте чомусь ніхто не наважувався назвати її найближчою родичкою … українську. Цьому, можливо, завадило те, що, за визначенням Геродота, фригійська вважалася «найдавнішою мовою світу».
Посилання
Bazhan, O. (2010). Opishne (Opishnia). In: V. Smolii, ed., et al., Ml–О, Vol. 7 of Encyclopedia of the History of Ukraine: In 10 Vol. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukr.]
Baiun, L., Orel, V. (1988). The Language of Phrygian Inscriptions as a Historical Source. Vestnik drevney istorii (Journal of Ancient History), (1). [in Rus.]
VasIleva, M. (1990). Mountain, God, and Name: About Some Thracian-Phrygian Parallels. Vestnik drevney istorii, (Journal of Ancient History), (3). [in Rus.]
“Molod Ukrainy” Newspaper. (March 31, 1974), (63 (12381)). [in Ukr.]
Herodotus. History.
Lakyziuk, V. (2010). Polonaise over Eternity: A Chronicle Novel. Kyiv: Published by Serhii Nalyvaiko. [in Ukr.]
OTKUPSHCHIKOV, Yu. (1988). Pre-Greek Substrate. At the Origins of the European Civilization. Leningrad: Leningrad University Press. [in Rus.]
Dictionary of the Ukrainian Language: In 11 Vol. (1974). Vol. 5. Kyiv: Naukova dumka [in Ukr.]
ShchERBAN, A., ShchERBAN, O. (2011). Essays on the History of Opishnia of the Cossack Age. Kharkiv: Kraina mrii. [in Ukr.]
YANKO, M. (1998). The Toponymic Dictionary of Ukraine. Kyiv: Znannia. [in Ukr.]
Brixhe, C., Lejenne, M. (1984). Corpus des Inscriptions Paléo-Phrygiennes. I. Texte, II Planches. Paris: Editions Recherche sur les Civilisations. [in Fr.]
Lejeune, M. (1970). Les Inscriptions de Gordion et L’аlphabet Phrygien. Kadmos. Zeitschrift für Vor- und Frühgriechische Epigraphik, Vol. 9 (1). Berlin: De Gruyter Mouton. [in Fr.]
Littmann, Е. (1916). Lydian Inscriptions, Vol. 1 of Sardis. Leiden. [in Eng.]
Bartomeu, O.-C. (2018). Lexicon of the Phrygian Inscriptions. Universitat de Barcelona. [in Eng.]
Orel, V. (1997). The Language of Phrygians: Description and Analysis. Delmar; New York: Caravan Books. [in Eng.]
Roller, L. (1987). Nonverbal Graffiti, Dipinti, and Stamps, Vol 1 of Gordion Special Studies. Philadelphia: The University Museum (University of Pennsylvania). [in Eng.]
Simpson, E. (2011). The Furniture from Tumulus MM (2 vols), Vol. 1 of The Gordion Wooden Objects. In: M. H. E. Weippert, ed., et al., Culture and History of the Ancient Near East Series. Vol. 32.1. Leiden: Brill. [in Eng.]
Zgusta, L. (1964). Kleinasiatische Personennamen. Prague, [in Ger.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Viktor Lakyziuk Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
