Анатолійські мови як основний субстрат української

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(74).2020.197146

Ключові слова:

Анатолія, Бахус, гора, Гордіон, Діоніс, Житомир, Зевс, Кібела, Лідія, невербальні графіті, Опішня, пагорб, покрівля, Сабазій, Семела

Анотація

До цього часу в українському мовознавстві переважала думка, що основним субстратом для української мови є північноіранський/скіфський. За основу бралася відома гіпотеза філологів радянської школи і, зокрема, осетинського мовознавця Васо Абайти (більше відомого як Василь Абаєв) про іранське походження мови скіфів. Саме останній, наполягаючи, що осетинська є нащадком гіпотетичної скіфо-сарматської мови, намагався пояснити на­ймення найбільших водних артерій не тільки Причорномор’я, але й усієї України та Східної Європи, залучаючи лише ірано-осетинські слова.
Автор статті підготував ряд матеріалів, що спростовують це хибне твердження сучасних дослідників. У цьому плані йому, звичайно, значною мірою допоміг унікальний артефакт – доісторичний напис, виявлений десять років тому в підвалі одного із храмів обласного Житомира. З’ясувалося, в сучасному українському лексиконі є величезна кількість слів, значення та звучання яких майже абсолютно подібні до анатолійських глос – фригійських, лідійських, фракійських, лікійських А та лікійських Б (мілійських), карійських, а також мов їхніх попередників – хатських та лувійських. Як засвідчив лексичний матеріал фригійсько-українського словника, підготовлений автором статті, найбільше таких споріднених слів (повних когнатів) спостерігаємо саме у цих двох мовах – фригійській та українській. Отже, спростовується ще одне хибне твердження лінгвістів, котрі, оперуючи сорока словами, які в грецькій звучать подібно до фригійських, заявляють, що найбільше близька до фригійської мови давньогрецька.
У запропонованому дослідженні з’ясовано, що більше половини відомих на сьогодні старо­фригійських слів увійшли до «Словника української мови». Чому про це не повідомлялося раніше? Виявляється, дослідники до цього часу порівнювали з фригійською лише грецьку, вірменську, давньомакедонську, албанську. Проте чомусь ніхто не наважувався назвати її найближчою родичкою … українську. Цьому, можливо, завадило те, що, за визначенням Геродота, фригійська вважалася «найдавнішою мовою світу».

Біографія автора

Viktor Lakyziuk, НДІУ

Віктор Лакизюк

науковий співробітник відділу військово-патріотичного виховання НДІУ

Посилання

Bazhan, O. (2010). Opishne (Opishnia). In: V. Smolii, ed., et al., Ml–О, Vol. 7 of Encyclopedia of the History of Ukraine: In 10 Vol. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukr.]

Baiun, L., Orel, V. (1988). The Language of Phrygian Inscriptions as a Historical Source. Vestnik drevney istorii (Journal of Ancient History), (1). [in Rus.]

VasIleva, M. (1990). Mountain, God, and Name: About Some Thracian-Phrygian Parallels. Vestnik drevney istorii, (Journal of Ancient History), (3). [in Rus.]

“Molod Ukrainy” Newspaper. (March 31, 1974), (63 (12381)). [in Ukr.]

Herodotus. History.

Lakyziuk, V. (2010). Polonaise over Eternity: A Chronicle Novel. Kyiv: Published by Serhii Nalyvaiko. [in Ukr.]

OTKUPSHCHIKOV, Yu. (1988). Pre-Greek Substrate. At the Origins of the European Civilization. Leningrad: Leningrad University Press. [in Rus.]

Dictionary of the Ukrainian Language: In 11 Vol. (1974). Vol. 5. Kyiv: Naukova dumka [in Ukr.]

ShchERBAN, A., ShchERBAN, O. (2011). Essays on the History of Opishnia of the Cossack Age. Kharkiv: Kraina mrii. [in Ukr.]

YANKO, M. (1998). The Toponymic Dictionary of Ukraine. Kyiv: Znannia. [in Ukr.]

Brixhe, C., Lejenne, M. (1984). Corpus des Inscriptions Paléo-Phrygiennes. I. Texte, II Planches. Paris: Editions Recherche sur les Civilisations. [in Fr.]

Lejeune, M. (1970). Les Inscriptions de Gordion et L’аlphabet Phrygien. Kadmos. Zeitschrift für Vor- und Frühgriechische Epigraphik, Vol. 9 (1). Berlin: De Gruyter Mouton. [in Fr.]

Littmann, Е. (1916). Lydian Inscriptions, Vol. 1 of Sardis. Leiden. [in Eng.]

Bartomeu, O.-C. (2018). Lexicon of the Phrygian Inscriptions. Universitat de Barcelona. [in Eng.]

Orel, V. (1997). The Language of Phrygians: Description and Analysis. Delmar; New York: Caravan Books. [in Eng.]

Roller, L. (1987). Nonverbal Graffiti, Dipinti, and Stamps, Vol 1 of Gordion Special Studies. Philadelphia: The University Museum (University of Pennsylvania). [in Eng.]

Simpson, E. (2011). The Furniture from Tumulus MM (2 vols), Vol. 1 of The Gordion Wooden Objects. In: M. H. E. Weippert, ed., et al., Culture and History of the Ancient Near East Series. Vol. 32.1. Leiden: Brill. [in Eng.]

Zgusta, L. (1964). Kleinasiatische Personennamen. Prague, [in Ger.]

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Мовні виміри ідентичності