Результативність ініціатив Чернігівського рицарського кола на вигнанні у світлі сеймових ухвал середини – другої половини XVII століття
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(74).2020.199463Ключові слова:
шляхта-вигнанці, сеймик на вигнанні, cеймик, Чернігівське воєводство, Річ ПосполитаАнотація
У статті аналізується політична активність шляхти Чернігівського воєводства на вигнанні протягом 1648 – 1667 рp. Мета роботи полягає у вивченні парламентської діяльності вимушених мігрантів у контексті змагань за встановлення контролю над Задніпров’ям між Польсько-Литовською державою, Військом Запорозьким та Московським царством.
Хронологічні рамки роботи охоплюють 1648 – 1667 рр. Нижня межа зумовлена початком козацької революції, що започаткувала процес перетворення Чернігівського воєводства на складову частину Гетьманщини. Верхня межа обґрунтована укладанням Андрусівського перемир’я, за яким цей регіон на 13,5 років потрапляв до сфери впливу московського царя. Попри те, що дипломатичною капітуляцією Польсько-Литовської держави став Вічний мир (1686), уже після Андрусова вигнанці з українських воєводств остаточно втратили свої маєтки, на що вказує грошова компенсація з боку Московського царства.
У статті розглядається зміст посольських інструкцій, в яких шляхта порушує питання про повернення своїх маєтків та компенсацію збитків, пов’язаних з їх втратою. Для досягнення поставлених цілей представники воєводства використовували увесь спектр можливого парламентського тиску, зокрема були готові погрожувати зривом вального сейму. Головним результатом цього стало отримання грошового відшкодування (недостатнього, на думку прохачів). З приводу сеймових успіхів чернігівського рицарства підсумки були скромними. Зважаючи на скрутну військово-політичну ситуацію в державі, «чернігівське питання» залишалося другорядною проблемою на фоні більших загроз. Незважаючи на це, навіть незначні досягнення чернігівських парламентарів не можуть заперечити факт їх високої політичної активності в період «екзили».
Посилання
Castriensia Lublinensia Relationes. In: State Archives in Lublin. [in Pol.]
Choinska-Milka, J. (2002). Between the Noble Society and Power. Problems of Local Communities’ Communication: Power in the Era of Jan Kazimierz: A Monograph. Warsaw: Neriton, 236 p. [in Pol.]
Kulecki, M. (1997). Exiles from the East. Exulciators in the Commonwealth during the Last Years of Jan Kazimer’s and Michał Korybut Wishiowiecki’s Reigns: A Monograph. Warsaw: DiG, 237 p. [in Pol.]
KupisZ, D. (2018). Attempts to Organize “Home Defense” Troops by the Nobility of Kyiv, Bratslav, and Chernihiv Voivodeships (1649–1650). Kvartalnyk Istorychnyi (Historical Quarterly), (125), B. 1, pp. 5–27. [in Pol.]
–9. The Crown Metric. In: The Central Archives of Historical Records in Warsaw (AGAD). [in Pol.]
Stolicki, J. (2017). The Seats of Crown Sejmiks in Exile, 1648–1696. Zeshyty naukovi Jagellonskiego Universytetu (Scientific Notebooks of Jagiellonian University). Vol. 144 (3), pp. 441–457. [in Pol.]
Stolicki, J. (2017). Sejmiks of Ukrainian Voivodeships in 1648–1702: Research Problems. In: V. MikhailovskyI, J. Stolicki, eds., Patrionium: The Early-Modern Historical Studies of Central-Eastern Europe. Vol. 1. Kyiv–Krakow, pp. 225–241. [in Pol.]
Stolicki, J. (2016). Ukrainian Refugees after the Treaty of Perpetual Peace. In: K. Maksymiuk, D. Wereda, A. Zawadzki, eds., Polish Society and Army: Studies and Materials. Siedlce: University of Natural Sciences and Humanities Press, pp. 71–82. [in Pol.]
Volumina Legum. (1860). Vol. 4. St. Petersburg: Printed by Jozafat Ochryzki, 501 p. [in Pol.]
Archives of Southwestern Russia. Acts for the History of the Provincial Sejmiks of the Southwestern Area in the Second Half of the 17th Century: Collected Documents. (1888). Part 2, Vol. 2. Kyiv: G. Korchak-Novitskiy Print Shop, 633 p. [in Rus.]
Archives of Southwestern Russia. Resolutions of Noble Provincial Sejmiks in Southwestern Russia (1569–1654): Collected Documents. (1861). Part 2, Vol. 1. Kyiv, 414 p. [in Rus.]
Horobets, V. (1999). The Hadiach Treaty of 1658 in the Context of International Reality: Pro et Contra. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka (Notes of the Shevchenko Scientific Society), (238), pp. 95–116. [in Ukr.]
Mytsyk, Yu., comp., (2012). Sources from the History of the National Liberation War of the Ukrainian People, 1648–1657. Vol. 1. Kyiv: M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies, NAS of Ukraine; Canadian Institute for Ukrainian Studies, 680 p.
Kohut, Z. (2011). Borders of Ukraine: Territorial Visions of the Cossacks from Hetman B. Khmelnitsky to Hetman I. Samoilovych. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), (3), pp. 50–73. [in Ukr.]
LYpYnskyI, V., Bilas, R., ed., (1991). Ukraine at the Turn of 1657–1659. Notes on the History of State-Building in the 17th Century: In 7 Vol. Vol. 3. Philadelphia: Eastern European Research Institute, 345 p. [in Ukr.]
Sukhykh, L., Strashko, V. (2008). National Liberation War in Ukraine (1648–1657): Collected Documents. Kyiv: Vipol, 1011 p.
Pyrih, P. (2008). About the Ukrainian Nobility in the 17th Century. Siverianskyi Litopys (Northern Chronicle), (2), pp. 15–19. [in Ukr.]
Mykhailovskyi, V., ed., (2018). Following the Example of Their Ancestors. History of Parliamentarism in the Ukrainian Lands, 1386–1648: In 2 Vol. Vol. 1. Kyiv: Tempora, 388 p. [in Ukr.]
KrypiakevYch, I., Butych., I., comps., (1998). Bohdan Khmelnytsky’s Universals. 1648–1657: Collected Documents. Kyiv: Alternatyvy, 383 p.
ButYch, I., RYnSevYch, V., Teslenko, I., comps., (2004). Universals of Ukrainian Hetmans from Ivan Vyhovsky to Ivan Samoilovych. (1657–1687): Collected Documents. Kyiv; Lviv: Shevchenko Scientific Society, 1088 p.
–30. Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]
Chukhlib, T. (2003). Hetmans and Monarchs. The Ukrainian State in International Relations, 1648–1714: A Monograph. Kyiv: NASU Institute of History of Ukraine, 518 p. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Myroslava Vorobei Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).