Офіційний історичний наратив Росії як інструмент агресії: конструювання та об’єктивація

Valentyn Krysachenko

doi:10.30840/2413-7065.3(76).2020.210046

Автор(и)

Valentyn Krysachenko Науково-дослідний інститут українознавства, Україна https://orcid.org/0000-0002-4965-2750

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(76).2020.210046

Ключові слова:

Україна, російська агресія, офіційний історичний наратив Росії, конструювання наративу, об’єктивація наративу, мілітаризація Росії, Б. Єльцин, В. Путін, політичний афект, консолідація українського суспільства

Анотація

Предметом дослідження є феномен офіційного російського історичного наративу як смислова схема, котра істотно визначає характер і спрямованість внутрішньої і зовнішньої політики держави. Використано методи актуалізму та історичної реконструкції, синергетичне поєднання можливостей яких уможливлює комплексне бачення мети і смислу конструювання відповідного наративу. Методи політичного аналізу, логістики і прогностики дозволяють розкрити особливості виникнення та застосування тих чи інших постулатів наративу. Реальне буття історичного наративу полягає в його конструюванні та об’єктивації, причому детермінантом і користувачем обох складників виступає влада. Створення наративу відбувається як апологетика бажаного і визначається корисливими інтересами держави, задля яких і інституалізується міфологізований образ історичного минулого. При цьому селективно препароване знання виступає допоміжним матеріалом для обґрунтування віри об’єктів впливу в доцільність та необхідність вчинюваного. Об’єктивація постає процесом досягнення цільових установок, котре здійснюється із застосуванням будь-яких, включаючи і неправочинні, засобів. Для України вказаний феномен обертається постійним агресивним зазіханням на загарбання та привласнення її питомих історичних та сучасних цінностей: духовних, територіальних, матеріальних. Інкорпорація тих чи інших складників російського наративу в масову свідомість українського суспільства призводить до посилення в ньому деструктивних процесів, а тому потребує рішучої загальнонаціональної протидії.

Біографія автора

Valentyn Krysachenko, Науково-дослідний інститут українознавства

Валентин Крисаченко

доктор філософських наук, професор, завідувач відділу військово-патріотичного виховання НДІУ

Посилання

ANDERSON, B. (2000). Imaginary Community. In: O. Protsenko, V. LisovyI, comps., NATIONALISM: An Anthology. Kyiv: Smoloskyp, pp. 567–579. [in Ukr.]

Vladimir Putin Submitted an Appeal to the Federation Council. [online] Available at: kremlin.ru/events/presidents/news/20353 [Accessed 1 March 2014]. [in Rus.]

GOZMAN, L. “Putin Style” Victory Day: A Premonition of a Civil War. [online] Available at: facebook.com/leonid gozman.77/posts/2962931640468390 [Accessed 11 May 2020]. [in Rus.]

HOLUBETS, M. (2006). Russification – Lumpenization – Vulgarization. Lviv: Polli, 48 p. [in Ukr.]

DUBIN, B. (Sept.–Oct. 2013). Russian Orthodox Church: Church as a Symbol of the Desired Integrity. Pro et Contra, pp. 31–39. [in Rus.]

YEVGENYEVA, T., SELEZNEVA, A. (2016). The Soviet Past in the Axiological, Figurative, and Symbolic Space of Russian Identity. Polis. Politicheskiye issledovaniya (Polis. Political Research), (3), pp. 25–39. [in Rus.]

YEFREMENKO, D. (2014). Shifting Milestones: Russia and the Ukrainian Crisis. Rossiya i sovremennyy mir (Russia and the Modern World), (4 (85)), pp. 6–28. [in Rus.]

MUDRAGEY, V., USANOV, V. (1990). Quintessence: A Philosophical Almanac. Moscow: Politizdat, 447 р. [in Rus.]

KONKVEST, R. (1993). Reaping Sorrow: Soviet Collectivization and Famine. Kyiv: Lybid, 384 р. [in Ukr.]

KRYSACHENKO, V. (2007). Ukrainian Historical Narrative and Its Role in the Form of National Identity. In: Zbіrnyk naukovykh prats Naukovo-doslіdnoho instytutu ukrainoznavstva (Collected Scientific Works of the Research Institute of Ukrainian Studies), Vol. XV. Kyiv: UAID “Rada”, pp. 404–412. [in Ukr.]

MALINOVA, O. (2016). The Official Historical Narrative as An Element of the Identity Policy in Russia from the 1990s to the 2010s. Polis. Politicheskiye issledovaniya (Polis. Political Research), (6), pp. 139–158. [in Rus.]

MALINOVA, O. (2019). Who and How Forms the Official Historical Narrative? Analysis of Russian Practices. Politiya (Polity), (3 (94)), pp.103–126. [in Rus.]

MEZHUYEV, V. (2007). Russia in the Dialogue with Europe: The Genesis of Views on the Formation of Russian Civilizational Identity. Sotsiolohiia vlasti (Sociology of Power), (1), pp. 5–32. [in Rus.]

NIKONOV, V. (2015). The Code of Civilization. What Awaits Russia in the World of the Future? Moscow: Eksmo, 672 p. [in Rus.]

NIKONOV, V. (2017). Russian-Style Leadership. Moscow: Eksmo, 328 p. [in Rus.]

On the National Security Strategy of the Russian Federation till 2020: Decree of the President of the Russian Federation as of May 12, 2009. No. 537. [online] Available at: rg.ru/2009/05/19/strategia-doc.html [Accessed 1 May 2020]. [in Rus.]

On the National Security Strategy of the Russian Federation: Decree of the President of the Russian Federation as of December 31, 2015. No. 683. [online] Available at: rg.ru/2015/12/31/nac-bezopasnost-site-doc.html [Accessed 1 May 2020]. [in Rus.]

PAIN, E., PROSTAKOV, S. (2014). The Many Faces of Russian Nationalism. Ideological and Political Varieties (2010–2014). Polis. Politicheskiye issledovaniya (Polis. Political Research), (4), pp. 96–113. [in Rus.]

Pakhalyuk, K. (2018). The Historical Past as the Basis of Russian Politics. By the Example of Vladimir Putin’s Speeches in 2012–2018. Politiya (Polity), (4 (91)), pp. 6–31. [in Rus.]

POPOVYCH, M. (2007). Red Century. Kyiv: ArtEk, 888 p. [in Ukr.]

PROKHANOV, A., AVERYANOV, V., DUGIN, A., KOBYAKOV, A. (2016). Doctrine of the Russian World. Moscow: Knizhnyy mir, 636 p. [in Rus.]

PUSHKAREVA, G. (2017). Ideas and Values as a Way of Constructing the Symbolic Space of National Identity. Polis. Politicheskiye issledovaniya (Polis. Political Research), (5), pp. 156–173. [in Rus.]

ROZUMNYI, M. (2018). Putin’s Regime: Rebooting 2018. Kyiv: National Institute for Strategic Studies, 480 p. [in Ukr.]

Resolution of the UN General Assembly No. 3314, as of November 14, 1974. [online] Available at: un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/aggression.shtml [Accessed 3 May 2020]. [in Rus.]

ROGOV, K. 20 Years of Vladimir Putin: Regime Transformation. [online] Available at: vedomosti.ru/opinion/articles/2019/08/07/808337-20-let-putina [Accessed 7 Aug. 2019]. [in Rus.]

SOLODOVNIK, S. (May–Aug. 2013). Russia: The Official Church Chooses Power. Pro et Contra, pp. 6–26. [in Rus.]

SENOKOSOV, Yu. (1989). The Severe People’s Drama: Scholars and Publicists about the Nature of Stalinism. Moscow: Politizdat, 512 p. [in Rus.]

TARANENKO, S. Imperial Blathering. 15 Myths of the Russian History: True and False. [online] Available at: argument.ua.com/statti/trep-imperskii-15-mifov-rossiiskoi-istorii-pravda-i-lozh [Accessed 10 Nov. 2012]. [in Rus.]

FEDOTOV, G. (1990). Will Russia Exist? In: M. MASLIN, comp., About Russia and Russian Philosophical Culture. Moscow: Nauka, pp. 450–462. [in Rus.]

FELSHTYNSKYI, Yu. The Fifth International. Case of Milos Zeman, President of the Czech Republic. [online] Available at: gordonua.com/ukr/publications/-p-yatiy-international-kazus-milosha-zemana [Accessed 1 May 2020]. [in Ukr.]

FROMM, E. (1994). Anatomy of Human Destructiveness. Moscow: Respublika, 447 p. [in Rus.]