Шляхтич Ян-Самуель Ґлоґовський як представник політичної еліти Чернігівського воєводства на вигнанні
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(76).2020.210661Ключові слова:
політична еліта, українська шляхта (вигнанці), Чернігівське воєводство, Річ ПосполитаАнотація
У статті розглянуто біографію шляхтича Яна-Самуеля Ґлоґовського у контексті його потенційної належності до політичної еліти Чернігівського воєводства. Актуальність праці зумовлена тим, що проблема вивчення чернігівського істеблішменту у період екзилу як на рівні комплексного дослідження, так і реконструкції життєписів окремих представників лишається практично невисвітленою.
Тутешнє рицарське коло проіснувало порівняно мало – від часу створення окремого Чернігівського воєводства і до початку Хмельниччини (1635–1648). Зважаючи на це, воно поступалося за рівнем організації та свідомості суміжним шляхетським корпораціям українських воєводств Речі Посполитої. Утім протягом 1648–1668 рр. у колі місцевих обивателів виділилося кілька родин, представники яких найчастіше вигравали посольські елекції та виконували різні функції, делеговані тутешнім сеймиком. Йдеться про представників родів Войн-Оранських, Хажевських та Ґлоґовських. Така тенденція дає можливість припустити, що навіть на вигнанні продовжився процес консолідації чернігівської шляхти та виокремлення з-поміж її членів власної еліти. Відтак ця стаття є спробою з’ясування того, наскільки нащадкам відомих парламентарів вдалося закріпити за родом лідерські позиції.
З огляду на це у першій частині статті приділено увагу методологічним аспектам виокремлення з-поміж шляхетського загалу локальних лідерів. На підставі напрацювань дослідників Едварда Опалінського, Йоланти Хоінської-Міки, Януша Добровського, Eуґеніуша Янаса та особливостей чернігівської шляхетської корпорації на вигнанні виокремлено критерії, за якими варто визначати еліту. Зокрема, було зроблено акцент на особистому авторитеті особи та її заангажованості у справи тутешньої шляхти. Натомість у другій частині статті аналізується те, наскільки Ян-Самуель відповідав цим критеріям. На підставі його біографії розкривається пов’язаність шляхтича з чернігівською братією. Зокрема, розглядаються кар’єра Ґлоґовського, його родинні зв’язки, питання про патронів та зацікавленість місцевими справами.
Посилання
VOROBEI, M. (2020). Effectiveness of the Initiatives of Chernihiv Nobility in Exile in the Light of Sejm Resolutions of the Middle and Second Half of the 17th Century. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1 (74), pp. 148–161. [in Ukr.]
VOROBEI, M. (2020). Ukrainian Voivodeship Sejmiks in Exile in the Middle and Second Half of the 17th Century: A Research Proposal. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 2 (75), pp. 158–163. [in Ukr.]
KRYKUN, M. (1994). Zemsky Governments in the Ukrainian Lands in the 15th–18th Centuries. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. Pratsi Istoryko-filosofskoi sektsii (Notes of the Shevchenko Scientific Society. Proceedings of the Historical and Philosophical Section), Vol. 228, pp. 65–122. [in Ukr.]
KULAKOVSKYI, P. (2006). Chernihiv-Siveria as a Part of the Commonwealth (1618–1648): A Monograph. Kyiv: Tempora, 496 p. [in Ukr.]
LITVIN, H. (2016). From the Rus People. Nobility of Kyiv, Volhynia, and Bratslav (1569–1648): A Monograph. Kyiv: Dukh i Litera, 616 p. [in Ukr.]
Mykhailovskyi, V. (2009). Deputies of the Crown Tribunal of 1632–1647. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istoria (Bulletin of Lviv University. History Series), Vol. 44, pp. 279–329. [in Ukr.]
SUKHYKH, L., STRASHKO, V. (2008). National Liberation War in Ukraine (1648–1657): Collected Documents. Kyiv: Vipol, 1011 p.
Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]
BONIECKI, A. (1903). Polish Armorial. Vol. 6. Warsaw: Sklad glowny Gebethner i Wolff w Warszwie, 400 p. [in Pol.]
CHOINSKA-MILKA, J. (2002). Between the Noble Society and Power. Problems of Local Communities’ Communication: Power in the Era of Jan Kazimierz: A Monograph. Warsaw: Neriton, 236 p. [inPol.]
DĄBROWSKI, J. (2007). The Attempts to Resolve the Cossack Conflict in 1648–1672 by Polish Political Elites. Sotsium (Society), Vol. 7, pp. 143–160. [in Pol.]
Kupisz, D., comp., (2017). [1621–1660], Vol. 2 of Deputies of the Crown Tribunal 1578–1794. A List. Warsaw, 331 p. [in Pol.]
Wierzbicki, L., comp., (2017). [1661–1700], Vol. 3 of Deputies of the Crown Tribunal 1578–1794. A List. Warsaw: Wydawnictwo Sеjmowe, 322 p.[in Pol.]
JANAS, E. (2003). An Attempt of Characterizing the Noble Elite of Halych Region in the Second Half of the 17th Century (1648–1696). Sotsium (Society), (2), pp. 83–88. [in Pol.]
Eugeniusz, J. et al. (2002). Officials of Kyiv and Chernihiv Provinces of the 15th–18th Centuries: Censuses. Kórnik Library, 343 p. [in Pol.]
KULECKI, M. (1997). Exiles from the East. Outcasts in the Commonwealth during the Last Years of Jan Kazimer’s and Michał Korybut Wishiowiecki’s Reigns: A Monograph. Warsaw: DiG, 237 p. [in Pol.]
OPALIŃSKI, E. (1981). The Ruling Elite in Poznań and Kalisz Voivodeships under Sigismund ІІІ: A Monograph. Poznan: Wydawnictwo Poznańskie, 176 p. [in Pol.]
STOLICKI, J. (2012). Functioning of the Sejmik Marshall in the Second Half of the 17th Century. Krakowskie studia z historii państwa i prawa. (Krakow Studies of State History and Law), (5), pp. 51–66. [in Pol.]
STOLICKI, J. (2007). Against the King’s Freedom. Political Activity of the Russian, Ukrainian, and Volhynian Nobility in 1673–1683: A Monograph. Krakow: Historia Iagellonica, 335 p. [in Pol.]
URUSKI, S. (1907). The Armorial of Polish Nobility. Vol. 4. Warsaw: Gebethner i Wolff, 495 p. [in Pol.]
WAGNER, M.(2013). Oswiecim, Vol. 1 of Biographical Dictionary of Polish Officers of the Second Half of the 17th Century. Wydawnictwo Napoleon V, 345 p. [in Pol.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Myroslava Vorobei Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).