Повсякдення українського парафіяльного духовенства кінця XVI – першої половини XVII століття (за твором «Perspeсtiwa» Касіяна Саковича)
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(76).2020.210681Ключові слова:
історія повсякдення, парафіяльне духовенство, Волинь, Православна Церква, Унійна ЦеркваАнотація
Статтю присвячено історії повсякдення українського парафіяльного духовенства кінця XVI – першої половини XVII ст. – періоду, надзвичайно важливого як для історії Церкви в Україні, так і для історії України загалом. Саме тоді українське суспільство, поділене за конфесійною ознакою, опинилося на роздоріжжі цивілізаційного вибору. Подальші політичні, соціальні та релігійні перетворення в Україні відбувалися під значним впливом національно-релігійних рухів цієї епохи. У вітчизняній і зарубіжній історіографії згадані процеси розглядали під кутом зору глобального політичного й культурного розвитку Центральної та Східної Європи. Натомість «малі життєві світи» дрібної шляхти, духовенства, міщан, селян лишалися малодослідженими. Разом з тим була до кінця нез’ясованою мотивація вчинків широких верств населення, від яких значною мірою залежав поступ культури в Україні.
На основі полемічного твору Касіяна Саковича Perspeсtiwa (1642), а також із залученням додаткових даних з праць його опонентів – Петра Могили та Пахомія Оранського – зроблено спробу дослідити історію повсякдення українського парафіяльного духовенства в часи перших післяунійних поколінь. Розглянуто питання, пов’язані з походженням настоятелів парафіяльних храмів, рівнем їхньої освіти, фахової підготовки та матеріального забезпечення тощо. Особливу увагу приділено корупції в церковних структурах (як православних, так і унійних), яка стала однією з ключових причин занепаду релігійного життя на парафіяльному рівні. Окремо розглядався соціальний статус ієреїв, вивчалися їхні стосунки з дідичами та громадами, в яких вони проводили пастирське служіння. Відзначено, що попри низький рівень фахової підготовки пресвітерів і нестачу профільних навчальних закладів представники вищого унійного духовенства й освіченого чернецтва з кола ченців-василіан багато робили для підвищення рівня освіти та релігійного виховання парафіяльних священиків. Встановлено, що саме завдяки цій діяльності розпочалося формування конфесійної свідомості уніатів.
Посилання
Acts Related to the History of Western Russia. (1851). Vol. 4. Saint Petersburg, 529 p. + 25 p. + 20 p. [in Rus.]
The Archives of Southwestern Russia Issued by the Temporary Commission for the Analysis of Ancient Acts under the Governor-General of Kiev, Podol, and Volhynia. (1859). Part 1, Vol. 1. Kyiv: V universitetskoy tipografii, LXXXVII + 555 p. [in Rus.]
The Archives of Southwestern Russia Issued by the Temporary Commission for the Analysis of Ancient Acts under the Governor-General of Kiev, Podol, and Volhynia. (1893), Part 1, Vol. 9. Kyiv: G. T. Korchak-Novitskiy, 147 + 446 p. [in Rus.]
HRUSHEVSKY, M. (2005). History of Ukraine-Rus: In 11 Vol., 12 Books. Vol. 4. Kyiv: Naukova dumka, 674 p. [in Ukr.]
DOVBYSHCHENKO, M. (2002). Episodes from the History of the Union in Przemysl Diocese in the Middle of the 17th Century. Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk (Drohobychi Local History Collection). Vol. VI, pp. 446–454. [in Ukr.]
ISICHENKO, I. (2017). War of Baroque Metaphors. “Stone” by Petro Mohyla vs “Long Glass” by Cassian Sakowicz. Kharkiv: Akta, 348 p. [in Ukr.]
KONDRATIUK, R. (2001). Sources on the History of Uniate Church of the Southeastern Volhynia in the 2nd Half of the 18th Century. Arkhivy Ukrainy (Archives of Ukraine), (4–5), pp. 98–110. [inUkr.]
KRYZHANOVSKIY, Ye. (1890). Essays about the Everyday Life of South-Russian Rural Clergy in the 18th Century, Vol. 1 of Collected Works. Kyiv: Kulzhenko, 643 p. [in Rus.]
POSOKHOVA, L. (2007). “Exile Is a Place for Marriage…” Marital Strategies of the Priests in the Context of Sociocultural Conflict in Ukraine in the 18th Century. Adam i Yeva. Almanakh gendernoy istorii (Adam and Eva. Almanac of Gender History), (13), pp. 39–54. [in Rus.]
SKOCHYLIAS, I. (2013). The Gift of Love. “Kunychne” (Cathedral Tax) in Kyiv Metropolitan Church in the 13th–18th Centuries. Lviv: Ukrainian Catholic University Press, 160 p. [in Ukr.]
FEDORIV, Yu. (1990). Organizational Structure of Ukrainian Church. Toronto: T. Shevchenko Scientific Society in Canada, 210 p. [in Ukr.]
YAREMENKO, M. (2007). Educational Level of Parochial Clergy. Proseminarii: Mediievistyka. Istoriia Tserkvy, nauky i kultury (An Introductory Class: Medieval Studies. History of Church, Science, and Culture), Vol. 7. Kyiv, pp. 269–299. [in Ukr.]
SAKOWICZ, C. (1642). Epanorthosis, or Perspective in Explaining the Mistakes, Heresies, and Superstitions in Greek-Russian Non-Uniate Church both in Articles of Faith and Management of Sacraments, as well as Other Rites and Ceremonies. Krakow: W drukarni Waleryana Piątkowskiego, 36+120 p. [in Pol.]
WOYNA-ORANSKI, P. (1645). A Mirror or a Cover from the Reverend Father Pachomiusz Woyna-Oranski by God’s Grace in St. Apostle Capital of Bishop of Pinsk and Turow against Critical “Perspective” by Cassian Sakowicz Composed and Collected by Archimandrite of Dubno. Wilno: W drukarni oycow bazylianow unitow, 78 p. [in Pol.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Mykhailo Dovbyshchenko Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
