Українська шляхетська родина ранньомодерної доби у внутрішніх зв’язках і стосунках: брати і сестри
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(76).2020.211412Ключові слова:
родина, батьки, брати, сестри, батьківська спадщина, материзна, законодавство, опіка, взаємостосунки, посагАнотація
З погляду історико-антропологічної ретроспективи дуже важливим є з’ясування пануючих взаємостосунків у родині раннього Нового часу. Адже для будь-якої людини сім’я є тим найпершим соціальним простором, який значною мірою формує і виховує людину в її ставленні до рідних та навколишнього світу. Серед різноманітних родинних взаємин важливе місце мають стосунки між братами і сестрами. Це особливо стосується ранньомодерної доби, для якої характерними є такі риси демографічної поведінки, як багатошлюбність та багатодітність. За тогочасної високої смертності в разі смерті батька або обох батьків опікунами молодших дітей часто згідно із законодавством ставали їхні рідні дорослі брати. Ставлення старших братів у статусі опікунів до недорослих братів і особливо сестер значною мірою впливало на їхню долю.
У статті вперше в українській історіографії на документальному матеріалі розкриваються стосунки братів і сестер ранньомодерної шляхетської родини. Застосовуючи антропологічний підхід та компаративний метод, автор з’ясовує порушене питання, аналізуючи законодавчі приписи та їх вплив на точочасні соціальні практики. На прикладах конкретних родин характеризуються як позитивні, так і негативні стосунки між братами і сестрами. Показано, що часто на взаємини між рідними впливав матеріальний чинник. Брати-опікуни, в руках яких зосереджувалися родинні статки – нерухоме й рухоме майно, подеколи зловживали своїм становищем та правами і, порушуючи законодавчі приписи та батьківські заповіти, кривдили сестер. Як правило, це виявлялося під час видання сестер заміж, коли брати позбавляли їх посагів, та під час розподілу материнської спадщини, яка за законодавством мала порівну розподілятися між дітьми обох статей. Звісно, такий стан речей пояснюється певною мірою людським фактором, проте важливу роль відігравало й тогочасне законодавство, яке у спадкових питаннях віддавало пріоритет дітям чоловічої статі, закладаючи умови гендерної асиметрії.
Посилання
BOURDIEU, P. (2007). Sociology of Social Space. Saint Petersburg: Aleteya, 288 p. [in Rus.]
VORONCHUK, I., ed., (2009). Genealogies of the Volhynian Nobility in the 16th – First Half of the 17th Centuries (Reconstruction of Family Structures: Methodology, Methods, and Sources). Kyiv: Vyshcha shkola, 510 p. [in Ukr.]
VORONCHUK, I. (2012). Population of Volhynia in the 16th – First Half of the 17th Century: Family, Household, Demographic Factors. Kyiv: Feniks, 711 p. [in Ukr.]
VORONCHUK, I. (2013). Private Life of Ostroh Princes: Condition, Problems, and Prospects. Ostrozka davnyna (Ostroh Antiquities), Vol. 2. Ostroh, pp. 56–60. [in Ukr.]
LUEDTKE, A. (1998/99). What Is the History of Everyday Life? Its Achievements and Prospects in Germany. Sotsialnaya istoriya: Yezhegodnik (Social History: A Yearbook). Moscow: ROSSPEN. [in Rus.]
SERDIUK, I. (2018). A Little Adult: Children and Childhood in the 18th-Century Hetmanate. Kyiv: K.I.S., 454 p. [in Ukr.]
KIVALOV, S., MUZYCHENKO, P., PANKOV, A., eds., (2002). The 1529 Statute of the Grand Duchy of Lithuania. In: The Statutes of the Grand Duchy of Lithuania in Three Volumes. Vol. I. Odesa: Yurydychna literatura, 462 p. [in Ukr.]
KIVALOV, S., MUZYCHENKO, P., PANKOV, A., eds., (2003). The 1566 Statute of the Grand Duchy of Lithuania. In: The Statutes of the Grand Duchy of Lithuania in Three Volumes. Vol. II. Odesa: Yurydychna literatura, 557 p. [in Ukr.]
KIVALOV, S., MUZYCHENKO, P., PANKOV, A., eds., (2004). The 1588 Statute of the Grand Duchy of Lithuania. In: The Statutes of the Grand Duchy of Lithuania in Three Volumes. Vol. III, B. 1. Odesa: Yurydychna literatura, 581 p. [in Ukr.]
VORONCHUK, I., ed., (2014). Volhynia, Vol. I of The Ukrainian Everyday Life of the Early Modern Era. Collected Documents. Kyiv: Feniks, 739 p. [in Ukr.]
Khalebskyi, P., RIABYI, M., ed., (2008). Ukraine: The Land of Cossacks: A Travelogue. Kyiv: Ukrainskyi Pysmennyk; Yaroslaviv Val, 293 p. [in Ukr.]
The Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]
YAKOVENKO, N. (2002). The Parallel World. Studies on the History of Ideas and Views in Ukraine of the 16th–17th Centuries. Kyiv: Krytyka, 416 p. [in Ukr.]
BOGUCKA, M. (1998). The Woman in the Old Poland. Warsaw: TRIO, 226 p. [in Pol.]
FLANDRIN, J.-L. (1998). History of the Family. Warsaw: VOLUMEN, 311 p. [in Pol.]
SZLENDAK, T. (2015). Sociology of the Family. Evolution, History, Diversity. Warsaw: PWN SA, 541 p. [in Pol.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Iryna Voronchuk Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
