Феномен глобалізації: витоки, вектори, тренди в контексті соціокультурного аналізу

Анотація

У статті розглядаються різні теорії глобалізації і, зокрема, робиться висновок про те, що вони часто настільки істотно різняться, що навіть відсутнє однозначне тлумачення дефініції «глобалізація», адже різні наукові концепції пропонують і різний підхід до розуміння сутності й процесів цього явища. Така ситуація ілюструє суперечливість і різне ставлення до глобалізації в сучасному світі: від сприйняття та навіть абсолютизації до пов­ного її заперечення. Учені й спеціалісти різних галузей науки сперечаються з приводу плюсів і мінусів, які несе у собі глобалізація, проте мають спільну позицію в одному – прояви цього процесу мають місце в усіх сферах суспільного життя, і зміни неминучі. Визначаються головні розвиткові зміни, привнесені глобалізацією, її парадокси, тенденції і тренди. Особлива увага в статті приділена глобальним трендам. Важливим концептуальним моментом авторської методологічної оптики є також те, що кожен тренд є принципово завжди висхідним і, набуваючи апогею розвитку, детермінує появу антипода – антитренду як антагоністичних тенденцій. Крім того, що кожен тренд породжує антитренд, на наш погляд, сьогодні чітко простежуються такі основні цивілізаційні тренди, які утворюють єдиний процес глобалізації: індивідуалізація, віртуалізація, мобільність, гібридизація. Автор стверджує, що в різних соціумах ці глобальні тренди себе означують через сукупність тенденцій. Ці тенденції можуть бути амбівалентними і в різних суспільствах мати різний перебіг, але так чи інакше вони маркуватимуть собою глобалізацію як процес цілісний, загальний процес постійних, безупинних змін.