Вплив західноєвропейських дискурсів на становлення Київської філософської школи

Анотація

В статті здійснюється аналіз західноєвропейських впливів на становлення вітчизняної філософської школи. Зазначається, що Київська філософська школа була започаткована П. Копніним у середині XX століття. В рамках цієї школи розроблялася теорія логіки наукового дослідження, позитивістська традиція, соціальна філософія, філософська антропологія. Вказується, що в рамках останньої досліджуються фундаментальні онтологічні проблеми існування людини, аналізуються умови та форми соціалізації людини, закономірності становлення і функціонування людської особистості, її соціально-психологічна сутність та морально-етичні визначення. Висвітлюються особливості впливу ідей М. Шелера на становлення філософської антропології. Вказується, що людина в умовах надмірної раціоналізації, розвитку науково-технічного прогресу позитивізму та матеріалізму, втрати духовно-ціннісних засад починає втрачати сенс буття, власну екзистенційну глибину та, нівелюючи свою унікальність, неповторність, перетворюється на людину споживача, людину натовпу. Досліджується вплив поглядів Р. Декарта на становлення української філософської думки. Зазначається, що він розвивав теорію пізнання та антропологію, зокрема, досліджував особливості самоствердження людини у світі. В даному контексті аналізуються також ідеї Паскаля, який, як і Декарт, звертав увагу на недосконалість людської істоти, особливо підкреслюючи онтологічно вкорінену трагічність її буття. Він зазначав, що розум є як її великою перевагою, так і великим недоліком, оскільки людина – єдина істота, яка усвідомлює власну смертність. Вказується, що саме ідеї Паскаля значною мірою вплинули на становлення української кордоцентричної традиції.