Вплив західноєвропейських дискурсів на становлення Київської філософської школи
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(76).2020.212629Ключові слова:
західноєвропейські дискурси, Київська філософська школа, П. Копнін, М. Шелер, Р. Декарт, Б. ПаскальАнотація
В статті здійснюється аналіз західноєвропейських впливів на становлення вітчизняної філософської школи. Зазначається, що Київська філософська школа була започаткована П. Копніним у середині XX століття. В рамках цієї школи розроблялася теорія логіки наукового дослідження, позитивістська традиція, соціальна філософія, філософська антропологія. Вказується, що в рамках останньої досліджуються фундаментальні онтологічні проблеми існування людини, аналізуються умови та форми соціалізації людини, закономірності становлення і функціонування людської особистості, її соціально-психологічна сутність та морально-етичні визначення. Висвітлюються особливості впливу ідей М. Шелера на становлення філософської антропології. Вказується, що людина в умовах надмірної раціоналізації, розвитку науково-технічного прогресу позитивізму та матеріалізму, втрати духовно-ціннісних засад починає втрачати сенс буття, власну екзистенційну глибину та, нівелюючи свою унікальність, неповторність, перетворюється на людину споживача, людину натовпу. Досліджується вплив поглядів Р. Декарта на становлення української філософської думки. Зазначається, що він розвивав теорію пізнання та антропологію, зокрема, досліджував особливості самоствердження людини у світі. В даному контексті аналізуються також ідеї Паскаля, який, як і Декарт, звертав увагу на недосконалість людської істоти, особливо підкреслюючи онтологічно вкорінену трагічність її буття. Він зазначав, що розум є як її великою перевагою, так і великим недоліком, оскільки людина – єдина істота, яка усвідомлює власну смертність. Вказується, що саме ідеї Паскаля значною мірою вплинули на становлення української кордоцентричної традиції.Посилання
POPOVYCH, M. (1997). Rationality and Dimensions of Human Existence. Kyiv: Sfera, 290 p. [in Ukr.]
YOLON, P. (2015). Kyiv Philosophical School as a Phenomenon. Filosofska dumka (Philosophical Thought), (3), pp.77–89. [in Ukr.]
SCHELER, M. (1996). The Essence of a Moral Individual. In: Modern Foreign Philosophy. Trends and Directions. A Reader. Kyiv: Vakler, pp. 9–30. [in Ukr.]
BYSTRYTSKYI, Ye. (1996). Cultural and Historical A Priori. The Requirement of Rationality: The Legacy of René Descartes in the World of Modern Culture, pp. 92–99. [in Ukr.]
KHOMA, O. (2009). “Thoughts” and Hermeneutics: The Philosophical Significance of Pascal’s New Apologetics. (Thoughts by B. Pascal), pp. 395–409. [in Ukr.]
PASCAL, B. (2009). Thoughts. Kyiv: Dukh i litera, 704 p. [in Ukr.]
STOHNII, I. (1992). Labor and Morality in the Legacy of H. Skovoroda and Its Connection with the Previous Development of Ukrainian Thought. In: Hryhorii Skovoroda. Studies. Kyiv: Naukova dumka, pp. 52–68. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Leonid Chuprii Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).