Радянська ідентичність у соціо- та етнокультурному просторі сучасної України
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(77).2020.217763Ключові слова:
радянська ідентичність, «радянськість», «радянська людина», радянська система цінностей, історична пам’ять, гібридна постпам’ять, соціокультурний простірАнотація
У статті розглядається явище радянської ідентичності у сучасному українському суспільстві. На основі проведеного опитування та інтерв’ювання представників різних регіонів України автором визначено респондентів-носіїв радянської ідентичності, проаналізовано їхні соціальні та політичні настрої, окреслено їх значення для формування або ж, навпаки, розмивання загальноукраїнської ідентичності, визначено основні чинники, що впливають на формування позитивного образу радянського минулого.
З’ясовано, що ностальгія за радянським минулим і тяжіння до радянських культурних та історичних наративів зумовлені такими чинниками, як: відчуття соціального захисту, матеріального добробуту та впевненості у завтрашньому дні; патерналізм; укоріненість ідеологічних штампів, системи цінностей радянської епохи; наповненість українського соціокультурного простору «відголосками» радянської культурної спадщини; спадковість «радянської пам’яті»; відсутність критичного осмислення радянського минулого та ін. Автор зазначає, що одним із чинників, який гальмує вихід українців з радянського історико-культурного простору, є гібридна постпам’ять, коли «забуття» про політичні репресії та розкуркулення розчиняється у пам’яті тих, чиї родини не постраждали від цих подій. З’ясовано, що попри високу зацікавленість у політичному житті країни опитані засвідчили низьку громадянську активність; це явище випливає з авторитарно-патерналістської моделі радянського суспільства, котра передбачає потребу бути керованим кимось, а відтак знімає персональну соціальну та громадянську відповідальність і перекладає її на когось, хто «наведе порядок».
Процес «переідентифікації» українського суспільства має повільний та подекуди гострий характер; особливо помітним це явище є у південно-східних регіонах України, де спостерігається сильний вплив російсько-радянських мовно-культурних та історичних наративів. Зокрема, результати дослідження засвідчили, що радикальні антиукраїнські настрої властиві тим респондентам, які визначили свою ідентичність як «радянську».
Посилання
BELITSER, N. (2003). Ukrainian, Russian and Soviet Identities in Modern Ukraine. In: Ukraina – problema identychnosti: liudyna, ekonomika suspilstvo. Konferentsiia ukrainskykh vypusknykiv prohram naukovoho stazhuvannia u SSHA, 18–21 veresnia 2003 r. (Ukraine and the Problem of Identity: People, Economy, Society. Conference of Ukrainian Scientific Internship Exchange Program Graduates in the USA. September 2003). Lviv, pp. 124–142. [in Ukr.]
BOIKO, T. (2017). Politicization of Contemporary Ethnonational Processes in Donetsk Region. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), Vol. 1–2 (62–63), pp. 25–39. [in Ukr.]
VIKHROV, M. Evolution of the Soviet Mentality. [online] Available at: https://tyzhden.ua/Society/234516 [in Ukr.]
Donbas Mentality and Identity. [online] Available at: https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/07/160606_donbass_mentality_identity_sd [in Rus.]
YEKELCHYK, S. (2008). Stalin’s Empire of Memory. Russian-Ukrainian Relations in the Soviet Historical Imagination. Kyiv: Ukrainian Research Institute at Harvard University; Krytyka, 303 p. [in Ukr.]
KAZARIN, P. Today, Only Rascals Feel Nostalgia for the USSR. [online] Available at: https://glavcom.ua/columns/pavlokazarin/sogodni-nostalgiyu-za-srsr-mozhe-mati-lishe-negidnik-637633.html [in Ukr.]
KOLODII, A. (2002). Soviet Identity and Its Bearers in Independent Ukraine. In: Ukraina v suchasnomu sviti. Sotsialni, etnichni i kulturni aspekty hlobalizatsii i Ukraina. Konferentsiia dlia ukrainskykh vypusknykiv prohram naukovoho stazhuvannia u SSHA (Ukraine in the Modern World. Social, Ethnic, and Cultural Aspects of Globalization and Ukraine. Conference of Ukrainian Scientific Exchange Program Graduates in the USA). Kyiv: Stylos, pp. 36–55. [in Ukr.]
GUDKOV, L. (2009). Conditions for Making a “Soviet Person”. Vestnik obshchestvennogo mneniya (The Russian Public Opinion Herald), (2 (100)), pp. 8–37. [in Rus.]
MAIBORODA, O. (2000). The Problem of Ukrainian Society’s New Identity Formation. Etnosy Ukrainy (Ethnic Groups of Ukraine), 1st ed. Kyiv, pp. 15–16. [in Ukr.]
RIABCHUCK, M. (2009). “Post-Soviet Schizophrenia” or “Schizophrenic Post-Soviet Mentality”. The Phenomenon of Social Ambivalence in Ukraine and Belarus. Ukraina moderna, Vol. 15 (4). Kyiv, pp. 186–205. [in Ukr.]
UMANSKYI, M. Anatomy of Nostalgia. [online] Available at: https://m.tyzhden.ua/column/221369 [in Ukr.]
MOLDAVSKA, T. (2013). Soviet Identity and Its Influence on the Formation of Modern Social Stereotypes of Older People. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Seriia Kulturolohiia (Scientific Works of “Ostroh Academy” National University. Cultural Studies Series), Vol. 12 (2), pp. 38–48. [in Ukr.]
NAHORNA, L. (2011). Sociocultural Identity: The Traps of Value Differentiations. Kyiv: NASU I. F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies. 269 p. [in Ukr.]
SUDAKOVA, N. A Soviet Person. Why Your Neighbor Feels Nostalgic about the USSR. [online] Available at: https://www.pravda.com.ua/articles/2018/03/22/7175391/ [in Ukr.]
Nostalgia for the USSR. [online] Available at: https://www.scoreforpeace.org/files/publication/pub_file//PRE_UKR18_SovietNostalgiaUKR.pdf [in Ukr.]
Estimation of the Soviet Past: May 2020. [online] Available at: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=950&page=3 [in Ukr.]
Political Culture and Parliamentary System in Ukraine: Current State and Main Problems. Information and Analytical Materials to the Expert Discussion as of December 14, 2017. [online] Available at: https://razumkov.org.ua/uploads/socio/2017_Politychna_kultura.pdf [in Ukr.]
CHERNYSH, N., SUSAK, V. (2016). Prelude. The Burden of “Soviet Legacy”: Identification Models of Lviv and Donetsk Residents (1994–2010). Ukrainskyi sotsium (Ukrainian Society), (3 (58)), pp. 8‒19. [in Ukr.]
Do Ukrainians Feel Nostalgia about the USSR? [online] Available at: https://razumkov.org.ua/statti/chy-vidchuvaiut-ukraintsi-nostalhiiu-za-srsr [in Ukr.]
Why Does a Third of Ukrainians Feel Nostalgia for the USSR? [online] Available at: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/chomu-tretyna-ukrayinciv-dosi-nostalguye-za-srsr [in Ukr.]
How to Get Rid of the Post-Soviet Mentality? (2012). Kyiv: Institute of World Policy, 150 p. [in Ukr].
HIRSCH, M. (2012). The Generation of Post-Memory: Writing and Visual Culture After the Holocaust. Columbia University Press, 320 р. [in Eng.]
HRYTSAK, Ya. (2014). National Identities in the Post-Soviet Ukraine: Case of Lviv and Donetsk. Harvard Ukrainian Research Institute, 281 р. [in Eng.]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oksana Semenova Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
