Гіпнотерапія у битві Євгена Гливи за Україну

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(57).2015.224176

Ключові слова:

Євген Глива, жити для України, онтологічна віра, психотерапія, гіпноз, гіпнотерапія

Анотація

У статті представлено життєпис, наукову і громадську діяльність психолога, психотерапевта і гіпнотерапевта Євгена Гливи. Розкрито основні наукові набутки в галузі теорії і практики психотерапевтичного використання гіпнозу, гіпнотерапії, гіпносугестії, аутогіпнозу, гіпноаналізу, психологічного аналізу творчості Г. Сковороди.

Біографія автора

Сергій Болтівець, Державний інститут сімейної та молодіжної політики Мінмолодьспорту України

Сергій Болтівець

доктор психологічних наук, професор, завідувач відділу законодавчого забезпечення Державного інституту сімейної та молодіжної політики Мінмолодьспорту України

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-28

Номер

№ 4(57) (2015)

Розділ

Визначні українські науковці

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Serhii Boltivets Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).