Початковий період діяльності Української Центральної Ради: від 3 (16) березня до проведення Національного конгресу у квітні 1917 року
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(79).2021.233132Анотація
Серед багатьох питань, пов’язаних із феноменом Української революції 1917–1921 рр., особливу увагу дослідників привертає специфіка розгортання найбільш раннього етапу її історії. Це не випадково, адже в цей період український національний рух у Російській імперії, який із початком Першої світової війни фактично був підданий тотальній забороні, засвідчив свою силу і здатність стати реальним чинником мобілізації мас. Логіка історичного розвитку подій практично відразу ж після появи на початку березня 1917 р. у Києві організаційного центру українства зумовила революційну трансформацію суспільної свідомості у напрямі від поміркованих вимог, які висувалися у дореволюційний час відносно нечисленною групою громадських діячів і стосувалися переважно шкільництва, елементарних можливостей для розвитку національної культури та вкрай обмежених форм місцевого самоуправління, до потужного ствердження суверенної волі українського народу, який незворотно став на шлях державотворення.
Зважаючи на це, у статті висвітлюються як історичний контекст, обставини та умови створення Української Центральної Ради, так і особливості позиціонування в ній представників різних політичних течій упродовж найменш задокументованого періоду: від кінця лютого 1917 р. до Всеукраїнського національного конгресу (6–8 квітня 1917 р.). На основі аналізу спогадів учасників та свідків процесу, періодики та офіційних видань Української Центральної Ради уточнено прізвища групи українських діячів, які були її членами-засновниками. Наголошено на тому, що, попри невдоволення українських діячів старшого покоління, пов’язаних із Товариством Українських Поступовців, цей революційний парламент почав формуватися як широке об’єднання груп, партій та організацій, які репрезентували увесь спектр існуючих у той час українських політичних сил. Особлива увага звертається на те, що вже на початковому етапі формування Української Центральної Ради проблема консолідації постала однією з найбільш актуальних на порядку денному національного життя.
Посилання
ANTONOVYCH, D. (March 27, 1937). How the Central Council Was Founded. Dilo. Lviv. [in Ukr.]
BOSH, Ye. (1925). A Year of Struggle. Moscow–Leningrad: Gosudarstvennoye izdatelstvo, 271 р. [in Rus.]
VERSTIUK, V., OSTASHKO, T. (1998). Figures of the Ukrainian Central Council: Biographical Reference Book. Kyiv, 254 р. [in Ukr.]
VERSTIUK, V. (2009). Composition and Structure of the Ukrainian Central Council. Problemy vyvchennia istorii Ukrainskoi revoliutsii 1917–1921 (Ptoblems of Studying the History of the Ukrainian Revolution of 1917–1921), Vol. 4. Kyiv, рp. 5–30. [in Ukr.]
VERSTIUK, V. (2007). Ukrainian Central Rada: The Period of Formation. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), Vol. 2. Kyiv, рp. 23–46. [in Ukr.]
VYNNYCHENKO, V. (1920). Revival of the Nation. Part I. Kyiv–Vienna, 355 р. [in Ukr.]
Visty z Ukrainskoi Tsentralnoi Rady in Kyiv, Vol. 1. Kyiv [in Ukr.]
HRUSHEVSKY, M. (1989). Memoirs. Vol. 8. Kyiv, рp. 103–154. [in Ukr.]
State Archives of Kyiv. [in Ukr.]
DOROSHENKO, D. (1969). My Memories of the Recent Past (1914–1920). Munich: Ukrainske vydavnytstvo, 543 р. [in Ukr.]
YEVTYMOVYCH, V. (1937). The March of the Army: An Excerpt from the Memoirs of March 1917 in Kiev. Lviv, 123 р. [in Ukr.]
YEREMIIV, M. (1968). Behind the Scenes of the Central Council (Pages from the Memoirs). Ukrainskyi istoryk (Ukrainian Historian). Vol. 1–4. New York – Munich. рp. 94–104. [in Ukr.]
ZHUCHENKO, M. (1917). Ukrainian Life in Kyiv at the Dawn of Freedom. Literaturno-naukovyi visnyk (Literary and Academic Journal), Vol. 1. Kyiv, рp. 150–154. [in Ukr.]
ZOZULIA, Ya. (1967). The Great Ukrainian Revolution (Materials on the History of the Restoration of Ukrainian Statehood). New York, 112 р. [in Ukr.]
KYRIIENKO, O. (2007). The First Minutes of the Ukrainian Revolution in the Memoirs of Liudmila Starytskaya-Cherniakhivska. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk (Ukrainian Archaeographic Yearbook). Vol. 12. Kyiv, рp. 517–533. [in Ukr.]
KOROLIV-STARYI, V. (1927). Central Council (A Memoir). Tryzub, Vol. 16. Parys. [in Ukr.]
KOROL, N. (1967). Through the Eyes of an Ordinary Participant (Memories from 1917–1921). Vyzvolnyi shliakh, Vol. 10. London, рp. 1137–1162. [in Ukr.]
Letters of Mykhailo Hrushevsky to Mykhailo Mochulskyi (1901–1933). (2004). Lviv, 153 р. [in Ukr.]
OBERUCHEV, K. (1919). In the Days of the Revolution: Memoirs of a Participant on the Great Russian Revolution of 1917. New-York: The First Russian Pubishing in the USA, 144 р. [in Rus.]
TURCHENKO, F. (2007). Formation of the Ukrainian Central Council: Sources and Their Interpretation. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal (Ukrainian Historical Journal), Vol. 2. Kyiv, рp. 63–77. [in Ukr.]
TURCHENKO, F. (2006). Formation of the Ukrainian Central Council: Incomplete Discussion. In: Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho derzhavnoho universytetu (Academic Works of the Historical Faculty of Zaporizhzhia State University), Vol. XX. Zaporizhzhia, рp. 117–127. [in Ukr.]
KHRYSTIUK, P. (1921). Notes and Materials on the History of the Ukrainian Revolution of 1917–1920: In Four Volumes. Vol. 1. Vienna, 152 р. [in Ukr.]
CHYKALENKO, Ye (1932). An Excerpt from My Memories of 1917. Prague, 56 р. [in Ukr.]
CHYKALENKO, Ye. (2011). (190– 1917) Volume I of Diary. Kyiv: Tempora, 480 р. [in Ukr.]
CHYKALENKO, Ye. (2011). Diary (1907–1917). Lviv: “Chervona kalyna” Publishing Coopertive, 496 р. [in Ukr.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Олександр Кучерук Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
