«Киевлянка» Т. Левчука: Українська революція 1917–1921 років в українському радянському кінематографі
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(79).2021.234515Анотація
Кіно постає одним із тих унікальних культурологічних феноменів, історія яких постійно привертає увагу дослідників. У XX ст. цей феномен визначав не лише напрям естетичних трансформацій культурного розвитку, але й справив вплив на формування ідеологій та зміцнення політичних режимів. Сьогодні ця тема постає особливо актуальною з огляду на те, що методи пропаганди, характерні для диктаторських систем (зокрема, для радянського тоталітарного режиму), активно використовуються антидемократичною російською владою для досягнення своїх політичних цілей.
Особливий інтерес у контексті гібридної війни Росії проти України, яка триває сьогодні, викликає конструювання в кінематографі періоду СРСР образу «українського буржуазного націоналіста», адже інструментальні технології ідеологічного маніпулювання, які застосовувалися під час створення такого кшталту кінострічок, показали свою ефективність для формування світогляду «нової радянської людини». Форми такого типу свідомості і нині продовжують впливати на політичний вибір значної частини громадян нашої держави.
Фільм «Киевлянка», який аналізується у статті, був знятий 1958 р. українським радянським режисером Т. Левчуком на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Стрічка є класичним прикладом ідеологічно заангажованої кінопродукції, тому на її прикладі доречно простежити технологічні принципи та конструктивні моделі, які застосовував радянський режим для фальсифікації історії України у XX ст., і особливо – подій, пов’язаних із Українською революцією 1917–1921 рр. У фільмі «Киевлянка» реалії Української революції зазнають системного спотворення, мета яких полягала у нав’язуванні глядачеві радянської версії того, як більшовикам в Україні вдалося встановити свою диктатуру. Зокрема, тотально сфальсифіковано факти, пов’язані зі спробою більшовиків захопити владу у Києві у жовтні 1917 р., боями за завод «Арсенал» у січні 1918 р., укладанням мирного договору між УНР та Німеччиною. Радянська пропаганда у такий спосіб намагалася сформувати у глядача лояльний до «радянської імперії» тип психологічного сприйняття реальності.
Посилання
Britain Fines Russia Today for Lying about Ukraine, Skripal’s Poisoning and Conflicts in Syria. [online] Available at: https://lb.ua/world/2019/07/26/433196_britaniya_oshtrafovala_russia_today.html [in Ukr.]
BRIUKHOVETSKA, L. (2007). Ivan Mykolaichuk. Kyiv: Atlant YuEmSI, 63 р. [in Ukr.]
BRIUKHOVETSKA, L. (2006). Yurii Illienko’s Film World. Kyiv: Zadruha, 288 р. [in Ukr.]
BRIUKHOVETSKA, L. (2008). Movies of the Youth. Kyiv: Zadruha, 176 р. [in Ukr.]
BRIUKHOVETSKA, L. (2018). An Interrupted Flight. Ukrainian Cinema of VUFKU Times. An Attempt of Reconstruction. Kyiv: Kyiv-Mohyla Publishing, 570 р. [in Ukr.]
Opening of the Banks. (1917). Robitnycha hazeta, (174). Kyiv: [in Ukr.]
At the Small Council. Meeting on October 26. (1917). Nova Rada, (174). Kyiv. [in Ukr.]
V. M. (1917). Ukrainian Question. Kievlyanin, (244). Kyiv. [in Rus.]
HNATIUK, O. (2017). Behind the Scenes of the “PKP” Movie. The Struggle against the Memory of the Ukrainian Revolution: A Case Study of the 1926 Film. In: Materialy mizhnarodnoi konferetsii “Revolutsiia, derhavnist, natsiia: Ukraina na shliakhu samostverdzhennia (1917–1921)” (Proceedings of the International Conference “Revolution, Statehood, Nation: Ukraine on the Path of Self-Establishment (1917–1921)”. Kyiv–Chernihiv: Siverskyi Center of Post-Graduate Studies, рp. 352–371. [in Ukr.]
GYUNTER, Kh. (2000). Archetypes of the Soviet Culture. Socialist Realist Canon. Saint-Petersburg: Akademicheskiy proekt, рp. 743–784. [in Rus.]
DOBRENKO, Ye. (2008). Museum of the Revolution. Soviet Cinema and the Stalinist Historical Narrative. Moscow: Novoye literaturnoye obozreniye, 424 р. [in Rus.]
DOROSHENKO, D. (1949). My Memories of the Ancient Past (1901–1914). Wіnnіpeg: “TrizuB” Publishing Union, 167 р. [in Ukr.]
DOROSHENKO, D. (1969). My Memoires of the Recent Past (1914–1920). Munich: Ukrainske vydavnytstvo, 543 р. [in Ukr.]
YEFIMENKO, H. “Reptiles Came to Life”. How the Central Rada Saved the October Coup. [online] Аvailable at: https://www.dsnews.ua/ukr/nasha_revolyutsiya_1917/-ozhili-reptiliyi-yak-ukrayintsi-zhovtneviy-perevorot-ryatuvali-10112017220000 [in Ukr.]
KRAKAUER, Z. (2009). From Caligari to Hitler: The Psychological History of the German Cinema. Kyiv: Hrani-T, 384 р. [in Ukr.]
Regional Committee for the Protection of the Revolution in Ukraine. (1917). In: Nova Rada. Kyiv: Vol. 173. [in Ukr.]
Latvia Banned the Russian TV Channel Russia Today and Called on the EU to Do the Same. [online] Available at: https://lb.ua/world/2020/06/30/460923_latviya_zapretila_rossiyskiy.html [in Ukr.]
LYTVYN, S. (2000). Simon Petliura and the Army. On the Assessments in Ukrainian Historiography. Viiskovo-istorychnyi almanakh (Military and Historical Almanac), Vol. 1. Kyiv, рp. 45–54. [in Ukr.]
LUNACHARSKYI, A. A Conversation with V. I. Lenin about Cinema. [online] Аvailable at: http://lunacharsky.newgod.su/lib/o-kino/beseda-s-v-i-leninym-o-kino/ [in Ukr.]
Proceedings of the Meeting of the Minor Council on August 28, 1917. (1997). In: Ukrainian Central Council. Documents and Materials: In Two Volumes. Vol. 1. Kyiv: Naukova dumka, рp. 270. [in Ukr.]
Observations. (1917). Kievlyanin, Vol. 254. Kyiv: [in Rus.]
Essays on the History of the Ukrainian Revolution of 1917–1921. (2011). In Two Books. Vol. 1. Kyiv: Naukova dumkа, 390 р. [in Ukr.]
Our and Their Tasks. (1917). Robitnycha hazeta, Vol. 177. Kyiv. [in Ukr.]
Opposition Are Fascists! How It Was 10 Years Ago. [online] Аvailable at: http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2013/05/24/124685/# [in Ukr.]
PETLIURA, S. (1993). A Letter to General-Governor Nikolai Udovychenko. In: Articles. Kyiv: Dnipro, рp. 220–228. [in Ukr.]
PETRIV, V. (1927). On the Peace of Brest, Part I of Memories from the Times of the Ukrainian Revolution (1917– 1921). Lviv: Chervona kalyna. 180 р. [in Ukr.]
PIMENOV, O. Caricatures in Russia and Germany during the First World War. [online] Аvailable at: https://historyrussia.org/tsekh-istorikov/monographic/karikatury-v-rossii-i-germanii-kak-sredstvo-vedeniya-informatsionnoj-vojny-v-gody-pervoj-mirovoj-vojny.html [in Rus.]
POLISHCHUK, O. These Are Not Toys. Where Putin Will Lead the Totalitarian Sect of Methodologists. [online] Аvailable at: http://www.dsnews.ua/world/eto-ne-igrushki-kuda-zavedet-putina-totalitarnaya-sekta-08122016154100 [in Rus.]
Minutes of the Meeting of the Commission for the Development of Conditions for the Cessation of Hostilities in Kiev on October 31, 1917. (1917). Robitnycha hazeta, (174). Kyiv. [in Rus.]
The Russian TV Channel Russia Today Stops Broadcasting in Washington. [online] Аvailable at: https://lb.ua/world/2018/03/30/393978_rossiyskiy_telekanal_russia_today.html [in Ukr.]
SERGEYTSEV, T. Ukraine Itself Chooses a “Master.” [online] Аvailable at: https://www.youtube.com/watch?v=YW9PZpA4vNY [in Rus.]
SPIVAK, G. (2006). Literary Representation of Subordination: A Female Text from the Third World. In: In Other Worlds. Essays on Cultural Policy. Kyiv: Vsesvit, рp. 429–478. [in Ukr.]
Seventh Session of the Central Council. Morning Meeting on October 29. (1917). Nova Rada, (174). Kyiv. [in Ukr.]
Third All-Ukrainian Military Congress. (1917). Nova Rada, (175). Kyiv. [in Ukr.]
TRYMBACH, S. (2017). Cinema Was Born in Ukraine. Kyiv: Sammit-knyha, 384 р. [in Ukr.]
TRYMBACH, S. (2007). Oleksandr Dovzhenko: The Death of the Gods. Identification of the Author in the National Time and Space. Vinnytsia: HLOBUS-PRES, 800 р. [in Ukr.]
Ukrainian Army in Kyiv.(1917). Narodna volia, (149). Kyiv. [in Ukr.]
KHARKHUN, V. (2009). Socialist Realist Canon in Ukrainian Literature: Genesis, Development, Modifications. Nizhyn: Hidromaks, 505 р. [in Ukr.]
SHULGIN, V. (1919). They Are Back. Kievlyanin, (1). Kyiv: [in Rus.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Олександр Хоменко, Богдан Скопненко Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
