Шляхетський рід хрінницьких у приватному й публічному житті ранньомодерної Волині. Лінія Михайла Сватковича Хрінницького

Ірина Ворончук

doi:10.30840/2413-7065.2(79).2021.234858

Автор(и)

Ірина Ворончук Науково-дослідний інститут українознавства, Україна https://orcid.org/0000-0001-5466-5356

DOI:

https://doi.org/10.30840/2413-7065.2(79).2021.234858

Анотація

У статті з’ясовується історія шляхетського роду Хрінницьких, який поступово протягом XVI – першої половини XVII ст. переходить із числа рядової дрібної непомітної волинської шляхти до статусу найвпливовіших родів, які відігравали важливу роль у політичному, воєнному та публічному житті волинського соціуму. Історіографічний огляд праць польських генеалогів, які залучають до польської шляхти й українську, засвідчує недостатність інформації про цей рід та деякі помилки, які завдяки документальним джерелам вдалося виправити.
На підставі документального матеріалу встановлено перші когорти роду, відновлено матримоніальні зв’язки та родинну структуру окремих його сімей. Виділяється діяльність окремих представників роду, які обіймали важливі місцеві уряди в тогочасному соціумі. З’ясовується, що вивищення цілого Хрінницького Дому серед волинського шляхетського загалу починається з Михайла Сватковича, який завдяки вигідним шлюбним зв’язкам породичався із впливовими волинськими родами Семашків і Русинів Берестецьких, які вже на той час обіймали важливі земські уряди. Значного впливу в шляхетському середовищі досягає син Михайла Сватковича Іван Михайлович, який протягом тривалого часу (майже 46 років) обіймав уряди спершу земського луцького підсудка, а потім і судді цього суду. Аналізується публічна діяльність членів роду, зокрема їх участь у суспільно-релігійній боротьбі, пов’язаній із суттєвими змінами, що відбуваються у внутрішньому житті Речі Посполитої, зокрема й на Волині. Показано участь Хрінницьких у боротьбі проти запровадження Берестейської унії, їх діяльність у заснуванні братств та воєнних виправах.
Розглядається майновий стан роду протягом XVI – першої половини XVII ст. На документальному матеріалі доводиться, що члени роду, обіймаючи важливі земські уряди, починають збагачуватися й активно придбавають маєтки. Значні земельні володіння приносили їм і вигідні шлюбні партії з представницями/представниками князівських і магнатських родів. Все це сприяло переходу роду з числа дрібного шляхетського загалу до групи небагатьох впливових магнатських родів.

Біографія автора

Ірина Ворончук, Науково-дослідний інститут українознавства

доктор історичних наук, доцент, завідувачка відділу історичних пам’яток НДІУ

Посилання

Dovbyshchenko, M., ed., (2014). The History of Lutsk Brotherhood and Its Monastery. 1617–1833, Vol. 1 of The Archives of the Ukrainian Church: Series 2. Sources. Lutsk: Terezy, 686 p. [in Ukr.]

Acts Related to the History of the Orthodox Church in Southwestern Russia, Vol. 1 of The Archives of Southwestern Russia Published by the Temporary Commission for the Study of Ancient Acts under the Governor-General of Kiev, Podolia, and Volhynia. Part 1. (1859). Kiev: University Printing House, 552 p. [in Rus.]

Resolutions of the Nobility’s Provincial Sejms of Southwestern Russia, Vol. 1 of The Archives of Southwestern Russia Published by the Temporary Commission for the Study of Ancient Acts under the Governor-General of Kiev, Podolia, and Volhynia. Part II. (1861). Kiev: University Printing House, LXXXVII+552 p. [in Rus.]

Acts on Marital Law and Everyday Family Life in Southwestern Russia in the 16th–17th Centuries, Vol. III of The Archives of Southwestern Russia Published by the Temporary Commission for the Study of Ancient Acts under the Governor-General of Kiev, Podolia, and Volhynia. Part VIII. (1909). Kiev: N. T. Korchak-Novitsky’s Printing House of the Imperial University of St. Vladimir, 120+708+XXX p. [in Rus.]

Acts on Landownership in the Southwestern Russia in the 15th–18th Centuries, Vol. IV of The Archives of Southwestern Russia Published by the Temporary Commission for the Study of Ancient Acts under the Governor-General of Kiev, Podolia, and Volhynia. Part VIII. (1907). Kiev: S. V. Kulzhenko’s Printing House, 224+451+66+XX p. [in Rus.]

BARANOVYCH, O. (1930). Population of the Volhynian Palatinate in the First Half of the 17th Century. Kyiv, 155 p. [in Ukr.]

VORONCHUK, I. (2005). Demographic Mentality of Volhynian Szlachta in the 16th–17th Centuries: Marriage Model and Its Factors. In: Shostyi mizhnarodnyi konhres ukrainistiv. Etnolohiia, Folklorystyka. Kulturolohiia (The 6th International Congress of Ukrainian Studies Scholars. Ethnology. Folklore Studies. Cultural Studies). Donetsk; Kyiv: Publishing House of the Association of Ethnology, Book. 1, pp. 30–44. [in Ukr.]

VORONCHUK, I. (2009). Genealogies of the Volhynian Nobility in the 16th – First Half of the 17th Century: The Reconstruction of Family Structures (Methodology, Methods, Sources). Kyiv: Vyshcha Shkola, 511 p. [in Ukr.]

VORONCHUK, I., ed., (2012). Population of Volhynia in the 16th – First Half of the 17th Сentury: Family, Household, Demographic Factors. Kyiv: Feniks, 711 p. [in Ukr.]

Voronchuk, I. (2013). Volhynian Bokiiv Family in the 16th – First Half of the 17th Century: Private Life and Public Activities. Staryi Lutsk. Naukovo-informatsiinyi zbirnyk (Old Lutsk. Research and Information Digest). Vol. IX. Lutsk: State Historical and Cultural Reserve, pp. 168–185. [in Ukr.]

Voronchuk, I. (2017). Ukrainian Szlachta Family of the Early-Modern Period in Its Inner Ties and Relationships: Parents and Children. In: Ukraina Lithuanica: Studies in the History of the Grand Duchy of Lithuania. Vol. IV. Kyiv; Kamianets-Podilskyi, pp. 189–205. [in Ukr.]

DOVBYSHCHENKO, M. (2008). Volhynian Szlachta in Religious Movements of the Late 16th – First Half of the 17th Century. Kyiv: PE Serhiichuk, 882 p. [in Ukr.]

KRYKUN, M. (1994). Land Offices in the Ukrainian Lands in the 15th – 18th Centuries. Papers of the History and Philosophy Section, Vol. CCXXVIII of Notes of Shevchenko Scientific Society. Lviv, pp. 65–122. [in Ukr.]

KRAVCHENKO, V., comp., (2005). Revisions of Ukrainian Fortresses in 1545, Book 561 of Lithuanian Metrica. Kyiv: Lviv Space-M, 597 p. [in Ukr.]

BORIAK, H., comp., et al. (2002). Ruthenian (Volhynian) Metrica. Registers of Polish Crown Chancery Documents Addressed to Ukrainian Lands (Palatinates of Volhynia, Kyiv, Bratslav and Chernihiv) 1569–1673. Kyiv, 984 p. [in Ukr.]

KIVALOV, S., MUZYCHENKO, P., PANKOV, A., eds., (2002). The 1566 Statute of the Grand Duchy of Lithuania. In: The Statutes of the Grand Duchy of Lithuania in Three Volumes. Vol. 2. Odesa: Yurydychna literatura, 558 p. [in Ukr.]

VORONCHUK, I., ed., (2014). Ukrainian Everyday Life in the Early Modern Period, Vol. 1 of Volhynia in the 16th Century. Collected Documents. Kyiv: Feniks, 739 p. [in Ukr.]

Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. [in Ukr.]

YAKOVENKO, N. (2008). The Ukrainian Nobility from the End of the 14th to the Middle of the 17th Century. Volhynia and Central Ukraine. 2nd ed., rev. and suppl. Kyiv: Krytyka, 470 p. [in Ukr.]

From the Year of 1550 till the Year of 1609, Vol. 2 of Volumes of Laws. (1859). Saint Petersburg, 482+XIII p. [in Pol.]

VORONCHUK, I. (2018). Volhynian Court Books as a Source for Studying the History of the Ukrainian Noble (Szlachta) Family in the 16th and 17th Centuries. In: Przeszłość Demograficzna Polski, (40), pp. 39–62. [in Pol.]

Historical Sources. (1890). Vol. XIX: Poland of the 16th Century with Regard To Geography and Statistics. Vol.VIII: Ruthenian Lands, Volhynia, and Podolia. Warsaw, II+128+158 p. [in Pol.]