Хвилі глобалізації, деколонізація та геополітична суб’єктність
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(86).2023.275328Ключові слова:
глобалізація, суб’єктність, Україна, хвилі глобалізації, антиколоніальні революції, постколоніальні країниАнотація
Автори розглядають проблематику геополітичної суб’єктності України у контексті процесів глобалізації, починаючи з кінця XVIII століття. У статті доводиться, що кожен суттєвий етап глобалізації (автори використовують понятійну метафору «хвилі глобалізації»), крім усього іншого, має наслідком антиколоніальні революції, появу нових держав й унезалежнення завойованих імперіями країн. Далеко не кожна антиколоніальна революція пов’язана з формуванням й усталенням нового геополітичного суб’єкта, проте кожна засвідчує певну національну зрілість і суб’єктність дієвця такої революції. Це все стосувалося у минулому та стосується нині України.
Глобалізація не була і не є однолінійним процесом. У ній спостерігаються «припливи» та «відпливи», іноді руйнування досягнутих здобутків і переваг глобальної економічної та політичної систем. Українське суспільство на початкових етапах глобалізації, попри спричинені передусім російським імперським пануванням проблеми, зазнало помітної модернізації, проте опинилося в ситуації «запізнілого націєтворення». Різні, часом діаметрально протилежні глобалізаційні проєкти конкурують між собою та впливають на ті країни, які не набули ще політичної суб’єктності на світовій арені. На думку авторів, упродовж ХХ–ХХІ століть головним сюжетом світового розвитку стала постійна боротьба між більш чи менш демократичними та посутньо тоталітарними глобалізаційними проєктами, яка однією зі своїх арен мала Україну. Поява тоталітарних держав і відповідних глобальних проєктів збіглася у часі з розпочатою 1917 року Українською революцією й істотно вплинула на її перебіг, результати та подальші події. Автори наполягають, що вже у той час Україна стала важливим геополітичним чинником, але ще не суб’єктом, хоча певні українські сили вже являли собою міжнародно значущого дієвця. Повноправним геополітичним суб’єктом Україна стала за нинішніх обставин, зумівши ефективно протистояти російській агресії.
Посилання
/17/1891 Lesia Ukrainka to M. Drahomanov. (1978). Collection of Works in 12 volumes. Vol. 10. Kyiv: Naukova dumka, pp. 82–86. [in Ukr.]
Geopolitics. [online] Brief Glossary. Available at: https://politike.ru/termin/suverenitet.html [Accessed 12 January 2023]. [in Rus]
Globalization. (2004). [online] Encyclopedia of History of Ukraine. Vol. 2. Kyiv: Naukova dumka, 688 p. Available at: http://www.history.org.ua/?termin=Globalizaciya [Accessed 12 January 2023]. [in Ukr.]
Globalization. (2005). Brief Oxford Political Dictionary. Kyiv: Osnovy Publishing, pp. 127–130. [in Ukr.]
HRABOVSKA, I. (2020). Ukrainian Elites: The Conflict Between “Kochubeism” and “Mazepinism” (an Attempt at a Philosophical and Worldview Analysis). Doslidzhennya z istoriyi i filosofiyi nauky` i texniky (Research on the History and Philosophy of Science and Technology), № 29(1), pp. 37–43. [in Ukr.]
HRABOVSKYI, S. (2017). Revolution of 1917: a Sketch for a Portrait in the Interior of the Historical Era. Nizhyn: PE Lysenko M., 48 p. [in Ukr.]
HRABOVSKYI, S. (2018). Postcolonial Studios and Ukrainian Marxism. Filosofska dumka (Philosophical Thought). № 4, pp. 53–70. [in Ukr.]
DEMIANENKO, B. Globalization. [online] Great Ukrainian Encyclopedia. Available at: https://vue.gov.ua/Globalizaciya [Accessed 12 January 2023]. [in Ukr.]
BUSCH, E. (1928): A Chronicle of the 20th Century in Songs. [online] Available at: https://sites.google.com/site/ernstbush/pesni-i-ih-istoria-mp3-file-1/spisok/gimn-kominterna-1928 [Accessed 12 January 2023]. [in Rus.]
HRABOVSKA, I., NASTOIASHCHA, K., TALKO, T. (2022). The Role of Ukrainian-Centric Elites in the Context of the Philosophy of Ukrain’s Subjectivity (Dedicated to the 300th Anniversary of Birth of Hryhorii Skovoroda). Ukrainoznavchyi almanakh (Ukrainian Studies Almanac), № 31, pp. 72–81. [in Ukr.]
MARX, K., ENGELS, F. (1955). Manifesto of the Communist Party. In: Marx K., Engels F. Works, 2nd ed., Vol. 4. M.: State Publishing House of Political Literature, pp. 419–459. [in Rus.]
PUTIN, V. Article by Vladimir Putin “On the Historical Unity of Russians and Ukrainians.” [online] Available at: http://kremlin.ru/events/president/news/66181 [Accessed 12 January 2023]. [in Rus.]
SMIT, E. (2006). Nations and Nationalism in the Global Era. Kyiv: Nika-Center, 320 p. [in Ukr.]
MAIBORODA, O., ed. (2020) Subjectivity of Ukraine in the Modern World: Assessments, Strategies, Forecasts. Analytical report. Kyiv: Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of NASU, 88 p. [in Ukr.]
Telegram of the People’s Commissar for Foreign Affairs of the USSR V. Molotov to the Plenipotentiary Representative of the USSR in the Kingdom of Romania A. I. Lavreniev, dated June 27, 1940. [online] Available at: http://www.hrono.ru/dokum/194_dok/19400627lavr.html [Accessed 12 January 2023]. [in Rus.]
TROTSKY, L. About the Ukrainian Question. [online] Available at: https://www.marxists.org/russkij/trotsky/works/trotm465.html [Accessed 12 January 2023]. [in Rus.]
CHERNYAEV, A. (2007). Preface to the Second Edition. The Union Could be Saved. In: LOGINOV, V., ed. The White Book: Documents and Facts about Policy of M. Gorbachev to Reform and Preserve the Multi-National State. Moscow: AST. pp. 2-7. [in Rus.]
CHUPRII, L. (2020). Peculiarities of Formation of Geopolitical Subjectivity of Ukraine in the Conditions of Globalization. Geopolitics of Ukraine: History and Modernity: Collection of Scientific Works. Uzhgorod: SHEI UzhNU, Issue 2 (25). pp. 29-40. [in Ukr.]
APPLEBAUM, A. Nationalism Is Exactly What Ukraine Needs. Democracy Fails When Citizens don’t Believe their Country is Worth Fighting for. [online] Available at: ttps://www.anneapplebaum.com/2014/05/12/nationalism-is-exactly-what-ukraine-needs [Accessed 14 January 2023]. [in Eng.]
Globalization. First published: Fri Jun 21, 2002. [online] Encyclopedia of Philosophy. Available at: https://plato.stanford.edu/entries/globalization/ [Accessed 14 January 2023]. [in Eng.]
Globalization. [online] Wikipedia. Free Encyclopedia. Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/Globalization [Accessed 14 January 2023]. [in Eng.]
KEYNES, J. Global Man, Circa 1913. What was the Heyday of the Globalized Economy of the Early 20th Century Like? [online] Available at: https://www.theglobalist.com/global-man-circa-1913/ [Accessed 21 January 2023]. [in Eng.]
STEGER, M. Globalization and History: is Globalization a New Phenomenon? [online] Available at: https://doi.org/10.1093/actrade/9780199662661.003.0002 [Accessed 21 January 2023]. [in Eng.]
Subjectivity. [online] Wikipedia. Free encyclopedia. Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/Subjectivity [Accessed 14 January 2023]. [in Eng.]
SNYDER, T. We Should Say It. Russia Is Fascist. [online] Available at: https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukraine-putin.html [Accessed 04 February 2023]. [in Eng.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ірина Грабовська, Сергій Грабовський Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
