Анти і склавини черняхівської культури — предки слов’янських народів Європи
DOI:
https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(88).2023.288062Ключові слова:
Україна, картографія, гнізда поселень, плем’я, рід, пізньозарубинецька, київська, черняхівська археологічні культури, склавини, анти, венеди, слов’яниАнотація
Продовжуємо досліджувати структуру поселень слов’ян VІІ ст. до н. е. – V ст. н. е. Попередні праці про історичні племена неврів, скіфів-орачів, скіфів-землеробів і венедів надруковані в журналі «Українознавство» (2022. № 2–4; 2023. № 1–2). Запропонований метод родоплемінної географії, що включає картографування гнізд поселень названих слов’янських племен на сучасних картах України, Білорусі та рф, фіксує майже повне збігання цих різночасових карт. Він сприяє виявленню характерних рис соціального, культурного та економічного життя слов’янських племен, які населяли територію Східної Європи від часів Геродота до раннього середньовіччя, за допомогою різних галузей сучасної науки.
На основі досліджень археологів на картах Дніпровського Лівобережжя раніше нами локалізовано 21 плем’я скіфів-землеробів VІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. до н. е., 20 племен венедів зарубинецької культури ІІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е., 59 племен венедів пізньозарубинецької культури. Матеріали цієї статті дають можливість локалізувати 325 племінних гнізд антів і понад 60 гнізд склавинів черняхівської культури ІІІ – початку V cт. Анти і склавини під час Великого розселення V–VII ст. з’являються на півдні – в Подунав’ї, в глибинних районах Балканського півострова; на заході доходять до Ельби та Балтійського узбережжя; на північному сході заселяють верхів’я Дону і Волги. У другій половині І тис. розселення слов’ян досягло таких розмірів, що вони стали однією з основних груп, які формували етнічну карту ранньосередньовічної Європи.
Скіфи-землероби, венеди, анти і склавини протягом дванадцяти століть проживали на тих самих землях у басейнах рік Дніпро, Дністер, Південний Буг, Десна, Ворскла, Сейм, Псел, Сіверський Донець. Там же в VI–VII ст. мешкали наступні покоління – антів пеньківської та склавинів празько-корчацької культур, а в VIIІ–ХІІІ ст. – літописні племена сіверян, древлян, волинян, хорватів, уличів – праукраїнців.
Посилання
ABASHINA, N., MAHOMEDOV, B., REIDA, R. (2019). Monuments of Cherniakhiv Culture of Poltava Region. Kyiv, 136 p. [in Ukr.]
BARAN, V. (1970). Ethnocultural Processes in the Area Between the Dnieper and Vistula in the First Half of the 1st Millennium CE. UIZh (Ukrainian Historical Journal). pp. 44–52. [in Ukr.]
BARAN, V. (2000). Slavs in the Second Half of the 1st Millennium CE. Ancient History of Ukraine in Three Volumes. Kyiv, Vol. 3, pp. 61–82. [in Ukr.]
BARAN, V. (2000). Great Resettlement of Slavs. Ancient History of Ukraine in Three Volumes. Kyiv, Vol. 3, pp. 83–104. [in Ukr.]
BARAN, V. (1990). The Origins of the Early Slavic Cultures of Eastern Europe in the Light of Retrospective Analysis. Slavs of South-Eastern Europe in the Pre-State Period. Kyiv, pp. 335-363. [in Ukr.]
BARAN, V. (2018). Processes of Ethnocultural Development on the Territory of Ukraine in the 1st Millennium CE. Ukraine and Ukrainianness in Ethnocultural Processes: Conceptual Generalizations. Kyiv, pp. 127-147. [in Ukr.]
BARAN, V. (1972). Slavs Between the Dniester and Pripiat. [An abstract of thesis for Doctor of Sciences degree in History, specialty 07.00.06]. Kyiv, 45 p. [in Ukr.]
BARAN, V. (1981). Cherniakhiv Culture. Based on Materials from Upper Dniester and Western Buh. Kyiv, 263 p. [in Ukr.]
BARAN, V., BARAN, Ya. (2011). In Search of the Sources of the Ukrainian People. Kyiv, 800 p. [in Ukr.]
BARAN, Ya. (2000). Social Order and Social Relations. Ancient History of Ukraine in 3 Volumes. Kyiv, Vol. 3, pp. 143-163. [in Ukr.]
BRAICHEVSKYI, M. (1968). Origin of Rus. Kyiv, 310 p. [in Ukr.]
VELIKANOVA, M. (1965). To the Ethnic Anthropology of the Prut-Dniester Area in the 1st Millennium CE. KSIA (Brief Reports of the Institute of Archaeology), Vol. 105. Moscow. [in Rus.]
VINOKUR, I. (1985). History of Forest-Steppe Transnistria and Southern Pobuzhie from the Stone Age to the Middle Ages. Kyiv-Odesa, 167 p. [in Ukr.]
VINOKUR, I. (2000). Cherniakhiv Culture: Origins and Fate. Kamianets-Podilskyi, 374 c. [in Ukr.]
VOINAROVSKYI, V. (2014). Trades and Auxiliary Crafts of the Population from South of Eastern Europe in the 1st–13th Centuries. Lviv, 438 p. [in Ukr.]
VORONCHUK, I. (2012). Population of Volyn in the 16th – First Half of the 17th Century: Family, Household, Demographic Factors. Kyiv. 712 p. [in Ukr.]
VORONCHUK, I. (1999). Legal Status of the Ukrainian Late Medieval Peasantry. Historiographic aspect. ZNTSh (Notes of Taras Shevchenko Scientific Society), Vol. SSXXXIIIIII. Lviv, pp. 149-184. [in Ukr.]
DEMELYCH, F. (1876). The Customary Law of the Southern Slavs According to the Study of Dr. Boghysych. Legal Gazette, № 10–12, pp. 119–167. [in Rus.]
ENGELS, F. (1948). Origin of the Family, Private Property and the State. Kyiv, 158 p. [in Ukr.]
EFIMENKO, A. (1905). Farmstead Land Ownership in Southern Rus. St. Petersburg, Vol. I, pp. 376-377. [in Rus.]
Jordan. About the Origin and Actions of the Gets. (1960). Moscow, 436 p. [in Rus.]
KOSVEN, M. (1957). Essays on the History of Primitive Culture. Moscow, 240 p. [in Rus.]
KOSVEN, M. (1963). Family Community and Patronymic. Moscow, 219 p. [in Rus.]
KROPOTKIN, V. (1965). Cherniakhiv Culture and the Roman Empire. Miedzynar. Kongr. Arheologii slowianskiej. Warszawa, pp. 273–284. [in Pol.]
KUCHYNKO, M. (2005). Archaeology of Volyn. Lutsk, 202 p. [in Ukr.]
LIPSHITS, E. (1945). Byzantium Peasantry and Slavic Colonization. Vizantiiskii sbornik (Byzantium Collection). Moscow. [in Rus.]
LISHEV, S. (1963). For the Genesis of Feudalism in Bulgaria. Sofia. 1963. [in Bul.]
LIUBYCHEV, M. (2019). The Early History of the Dnieper-Donetsk Forest-Steppe of the 1st–5th Centuries (Ostrogothica–Serie: Bande, Volume 2). In 2 Parts: Part 2. Kharkiv, 368 p. [in Ukr.]
LIUBYCHEV, M., MYZGIN, K. (2014). The Southern Border of the Area of the Cherniakhiv Culture in the Dnipro-Donetsk Forest-Steppe: Modern Views. Cherniakhivska kultura: do 120-richchia vid dnia narodzhennia V. P. Petrova (Cherniakhiv Culture: to the 120th Anniversary of the Birth of V. P. Petrov). Kyiv, pp. 58-71. [in Ukr.]
MAVRODIN, V., FROIANOV, I. (1978). On the Social Structure of the Eastern Slavs of the VIII–IX Centuries. in the Light of Archaeological Data. Problemy arkheolohii: II sbornik statei v pamiat prof. M. Y. Artamonova. (Problems of Archeology: II Collection of Articles in the Memory of Proffessor M. I. Artamonov). Leningrad, pp. 125–132. [in Rus.]
MAHOMEDOV, B. (2022). Monuments of the Cherniakhiv Culture of the Vinnytsia Region. Kyiv, 146 p. [in Ukr.]
MAHOMEDOV, B. (2007). Cherniakhiv Culture in the Middle Dnieper Region. From Trypil Culture to Modernity. Kyiv, pp. 68-78. [in Ukr.]
MAHOMEDOV, B., ABASHINA, N., SOLTYS, O. (2003). Monuments of Cherniakhiv Culture in the Kyiv Region. Archaeological Map. Kyiv, 118 p. [in Ukr.]
MAKHNO, E. (1960). Monuments of the Cherniakhiv Culture on the Territory of the Ukrainian SSR. MIA (Materials and Researches in. Archaeology), № 82, pp. 9–83. [in Rus.]
MORHAN, L. (1934). Ancient Society or the Study of the Human Progress Lines from Savagery Through Barbarism to Civilization. Leningrad. 350 p. [in Rus.]
MOTSIA, O. (2007). Southern “Ruthenian Land”. Kyiv, 264 p. [in Ukr.]
NIEDERLE, L. (1956). Slavic Antiquities. Moscow, 451 p. [in Rus.]
NIKITINA, H. (1965). Population of the Forest-Steppe Zone of Eastern Europe in the First Half of the 1st Millennium CE. [An abstract of thesis for Candidate of Sciences degree in History]. Moscow, 22 p. [in Rus.]
PASTERNAK, Ya. (1975). Early Slavs in Historical, Archaeological and Linguistic Studies. New York, Paris, Munich, pp. 5-106. [in Ukr.]
PERSHITS, A., MONGAIT, A., ALEKSEEV, V. (1974). History of Primitive Society. Moscow. 223 p. [in Rus.]
PETROV, V. (1972). Ethnogenesis of the Slavs. Sources, Stages of Development and Problems. Kyiv, 214 p. [in Ukr.]
PETROV, V. (1992). The Origin of the Ukrainian People. Kyiv, 192 p. [in Ukr.]
USENKO, I., ed. (2006). Legal Custom as a Source of Ukrainian Law (IX-XIX Centuries). Kyiv. Vol. I, 279 p. [in Ukr.]
PRYKHODNIUK, O., TERPYLOVSKYI, R. (1990). Public Relations. Slavs of South-Eastern Europe in the Pre-State Period. Kyiv, pp. 421-432. [in Ukr.]
RIKMAN, E. (1969). Population of the Area Between Dniester-Prut in the First Centuries CE. KSIA (Brief Reports of the Institute of Archaeology), Vol. 119. [in Rus.]
RUDNYTSKYI, S. (1923). To the Foundations of Ukrainian Nationalism. 2nd ed. Vienna; Prague. [in Ukr.]
RUDNYTSKYI, S. (1923). The Ukrainian Case from the Position of Political Geography. Berlin, pp.8-285. [in Ukr.]
RYBAKOV, B. (1947). Poliane and Severiane. SE (Soviet Etnography), Vol. 5/6, pp. 81-105. [in Rus.]
RYBAKOV, B. (1979). Herodotus’ Scythia. Moscow, 247 p. [in Rus.]
RYBAKOV, B. (1957). Decomposition of the Primitive Communal System and the Development of Feudal Relations Among the Eastern Slavs. Kievan Rus (6th – Early 12th Centuries). World History in Ten Volumes. Moscow, Volume III, pp. 246-266. [in Rus.]
Collection of the Oldest Written Records about the Slavs. (1991). Vol. II. Moscow, 401 p. [in Rus.]
SEHEDA, S. (2001). Anthropological Composition of the Ukrainian People. Kyiv, 256 p. [in Ukr.]
SKLIAR, V. (2015). Ethnological Component of Modern Ukrainian Studies. Ukrainoznastvo (Ukrainian Studies), № 2, pp. 44-51. [in Ukr.]
SMILENKO, A. (1975). Slavs and their Neighbors in the Steppe Dnieper (II-XIII Centuries). Kyiv, 211p. [in Ukr.]
SMISHKO, M. (1960). Carpathian Mounds of the 1st Half of the 1st Millennium CE. Kyiv, 186 p. [in Ukr.]
SOLOVIEV, S. (1959). History of Russia since Ancient Times. Book 1. Moscow. [in Rus.]
STEBLII, N. (2007). Settlement System of Upper Transnistria and Upper Poprutia in the 3rd-7th Centuries. [An abstract of thesis for Candidate of Sciences degree in History, specialty 07.00.04]. Lviv. 372 p. [in Ukr.]
SUKHOBOKOV, O. (1988). Left-Bank Ukraine in the 7th–13th Centuries. Chernihiv and its Districts in the 9th–13th Centuries. Kyiv, pp. 50-54. [in Ukr.]
SUKHOBOKOV, O., YURENKO, S. (1978). Ethnocultural Processes on the Territory of Left-Bank Ukraine in the 1st Millennium CE. Problems of Ethnogenesis of Slavs. Kyiv, pp. 124–142. [in Ukr.]
TERPYLOVSKYI, R. (2001, 2002). Some Discussion Problems of Archeology and History of the Early Slavs. STRATUM plus. № 5, pp. 420-430. [in Mold.]
TERPYLOVSKYI, R. (2004). Slavs of the Dnieper in the First Half of the 1st Millennium CE. Lublin, 2004. 232 p. [in Pol.]
TYMOSHCHUK, B. (1995). Eastern Slavs: from Communities to Cities. Moscow, 261 p. [in Rus.]
TRACHUK, O. (2022). Mapping the Settlements of Slavic Tribes of the Zarubyntsi Culture of the 3rd Century BCE — 2nd Century CE. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), № 4, pp. 65-102. [in Ukr.]
TRACHUK, O. (2022). Localization of the Nevrian and Scythian Plowmen Tribes in the Context of Ethnogenesis of Eastern Slavs. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), № 3, pp. 68-103. [in Ukr.]
TRACHUK, O. (2019). Tribe and Tribal System among the Eastern Slavs. Remesla ta promysly Poliskoi zony: materialy Vseukrainskoi naukovoi konferentsii. (Crafts and Trades of the Polish Zone. Materials of the All-Ukrainian of Science Conference.) Malyn, pp. 41–58. [in Ukr.]
TRACHUK, O. (2023).Veneds Tribes of the Late Zarubyntsi Culture of the Upper Dnieper in the 2nd–5th Centuries CE. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), № 1, pp. 67-92. [in Ukr.]
a. TRACHUK, O. (2023).Vened Tribes of the Late Zarubyntsi and Kyiv Cultures of the Dnipro and the Don Basins in the 1st–5th Centuries CE. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), № 2, pp. 63-92. [in Ukr.]
TRACHUK, O. (2023).Tribal Nests of Scythian-Agricultural Settlements of the Left Bank of Ukraine. Ukrainoznavstvo (Ukrainian Studies), № 2, pp. 32-61. [in Ukr.]
TRACHUK, O. (2017). Ferrous Metallurgy in the Socio-Economic Life of Eastern Slavs in the Territory of Ukraine (Second Half of the 5th–10th Centuries). Kyiv, 308 p. [in Ukr.]
TRACHUK, O. (2016). Family and Clan System among the Eastern Slavs. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii (Scientific Notes on Ukrainian History: Collection of Scientific Articles). Pereiaslav-Khmelnytskyi. Vol. 39, pp. 3-11. [in Ukr.]
TRETIAKOV, P. (1966). Finno-Ugric, Balts and Slavs on the Dnieper and Volga. Moscow; Leningrad, 1966. 308 p. [in Rus.]
FEDOROV, G. (1960). Population of the Prut-Dniester Area in the 1st Millennium CE. Moscow, 380 p. [in Rus.]
KHRABAN, G. (1964). Cherniakhiv Monuments in the Uman District of the Cherkassy Region. MIA (Materials and Researches in. Archaeology), №116, pp. 257–269. [in Rus.]
SHAFARIK, P. (1847). Slavic Antiquities. Moscow. Vol. I, Book. 1-2, 454 p. [in Rus.]
SHCHERBAKIVSKYI, V. (1995). Ukrainian Art: Selected Unpublished Works. Kyiv, 288 p. [in Ukr.]
JABLONOWSKI, A. (1877). Ziemia Wolynska w Polowie XVI Wieku. Zrudla dziejowe. Warsaw, Vol. VI. S. XXXVI. [in Pol.]
KURNATOWSKA, Z. (1977). Slowianszczyzna Poludniowa. Wroclaw; Warsaw; Kraków; Gdańsk, pp. 25-31. [in Pol.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олексій Трачук Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons 2.0 із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Змінювати матеріал і використовувати його в комерційних цілях заборонено.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
