Етнічний чинник як інструмент у гібридній війні рф проти України на території Донецької і Луганської областей (квітень — травень 2014 р.)

Анотація

Досліджено в історичному контексті етнічний чинник, який використала рф проти України як інструмент гібридної війни. Визначено, що на початку гібридної агресії в 2014 р. етнічний чинник у зовнішній політиці рф щодо України був головним у контексті просування свого впливу на українські території. Вважається, що, як правило, виправдання етнічних конфліктів усередині держави ґрунтується на прагненнях етнічної більшості у певному регіоні отримати політичну автономію або зовсім відокремитися та утворити власну незалежну національну державу. Але в умовах України особливістю збройного конфлікту стало намагання проросійських колаборантів організувати відокремлення від України прикордонних територій Донбасу з метою їхнього подальшого входження до складу суміжної рф за кримським сценарієм. Причому такі незаконні дії очільники місцевих колаборантів виправдовували прагненням більшості так званого російськомовного місцевого населення. Під час розв’язування збройного конфлікту в східних прикордонних областях України етнічний чинник використовувався в комплексі з військово-політичним. У сукупності обидва чинники мали застосовуватися з метою здійснення тиску на Україну через демонстрацію військової сили поблизу її державних кордонів, організації на Донбасі акцій непокори силам правопорядку, прикриття фінансової, військової та політичної підтримки місцевих проросійських колаборантів. Основна причина досягнення певного успіху в дестабілізації суспільно-політичної обстановки на українських південно-східних територіях полягала в існуючих історичних розбіжностях між різноманітними групами українського суспільства. Саме ці розбіжності рф за сприяння місцевих колаборантів намагалася використати у своїх цілях для дестабілізації соціально-політичної обстановки на Донбасі та досягнення підтримки з боку місцевого населення із числа українських громадян. Зазначено, що застосування етнічного чинника у розпалюванні збройного конфлікту на Донбасі надавало рф можливості стверджувати перед світовою спільнотою, що російська сторона не причетна до цих подій, а конфлікт начебто був спровокований тільки новим українським урядом через політику утисків прав російськомовного населення, в якого з рф давні етнокультурні зв’язки, що тепер нібито опинилися на межі руйнування.