Бориспільська Громада в українському національному відродженні (кінець 50-х — перша половина 60-х років ХІХ ст.)

Анотація

На основі архівних матеріалів, опублікованих документів та мемуарної літератури аналізується світоглядна позиція, ідейна спрямованість і практична діяльність членів Бориспільської Громади у 60-ті рр. ХІХ ст. в контексті процесу становлення української модерної нації.
У вітчизняній історіографії Бориспільська Громада розглядалась як філія, складова частина Київської Громади. Справді, бориспільські громадівці перебували у тісних зв’язках із Київською Громадою і були активними учасниками усіх її освітньо-культурних заходів: створення українських недільних шкіл у Києві та київському передмісті, у справі пропагування національної української ідеї серед широких соціальних верств українства. Втім Бориспільська Громада відзначається своєю цілковитою автономністю. Це простежується у вирішенні ряду важливих питань діяльності та баченні своєї ролі у суспільному житті України. Зокрема, бориспільські громадівці демонстрували свою готовність співпрацювати з представниками польських студентських гмін, підтримати їх під час визвольного повстання 1863 року. В цьому контексті показовими є свідчення бориспільських громадівців В. Синєгуба, В. Пилипенка, С. Плещенка, котрі мали намір об’єднати визвольні зусилля поляків та українців у боротьбі проти Російської імперії.
Поданий документальний матеріал засвідчує, що прикметною рисою громадівського руху у 60-ті рр. ХІХ ст., на прикладі Бориспільської Громади, був не тільки освітньо-культурницький напрямок діяльності, що передбачав утвердження української національної ідентичності, але й цілком політичний. У громадівському русі виділялось радикальне крило, представники якого були налаштовані на досить рішучі дії у протистоянні з петербурзькою імперською владою, коли усі легальні методи реалізації українського проекту будуть повністю вичерпані.